Білявка для директора - Янина Кап (Зоя Маг)

- Сподіваюся, ти тепер мене не боїшся і це наша не остання вечеря..?  - промовив він тихо, стоячи вже зібраний на порозі.

— Всесвіт не любить частинку "не"... - знизала я плечима і опустила очі.

— Твоє серце не вільне... - взяв мене за руку і почав погладжувати великим пальцем мою долоню.

- Так...- чомусь захотілося уткнутися лобом йому в груди і просто так постояти...що я й зробила.

— але він не цінує цього...

— Не цінує...- прошепотіла луною.  — Але нічого не можу з собою вдіяти.  І давати порожні надії тобі також не можу...

- Я просто буду поряд. — так само пошепки проговорив чоловік.

Я відсторонила його рукою і пильно подивилась в зелені вири.

— Не давай обіцянок, яких не зможеш стримати….

Я як завжди залишилася одна з розібраними почуттями та повною невпевненістю у завтрашньому дні.  ..

Ще один… забагато їх… забагато порожніх обіцянок.