Білявка для директора - Янина Кап (Зоя Маг)

- якщо ви прийшли без кави та шоколадки, провалюйте з мого кабінету!  - так з ними говорити, напевно, могла тільки я.

Перед моїми очима з'явилася чашка з ароматним і міцним напоєм, а з іншого боку, помахали моїм улюбленим швейцарським шоколадом, який у нас в країні вдень з вогнем не знайдеш.

- Хабар?  - скосила я очі спочатку на одну усміхнену мордаху, потім на іншу.

- Ні!  - відповів Діма.

- Ти не йдеш на вечерю.  - відповів Денис.

- Мені зараз засмутитися?  - скинула брову.

- Це за бажанням. - відповів Ден, розвертаючи мене до столу.  Розгорнув шоколадку і вмостився на край столу.  - Але, оскільки, вже робочий день капут, то ми пропонуємо каву з шоколадкою і потріщати.  - і він підпер підпородок рукою, як справжня пліткарка.  Ой, не можу, артист!

Ну що ж.  Виявилося, в інвестора намалювалися важливіші справи, ніж вечеря зі мною.  Ну і добре!  Я провела вечір із двома чудовими чоловіками.  Мені, звичайно, довелося розповісти історію про втрачену туфлю і наслухатися гучного реготу мого начальства.

І чому я не могла закохатися у когось такого, як вони?

Що?

Закохатися?

Нее......

******************

Лев.

Стоп???  Яке побачення?  Яка вечеря???  Уууууу!!  Це що вони там думали?  Наташку?  Мою???  Був би ближче, дав би в морду цьому білобрисому!  Як мені тепер її вберегти від цього мільярдера?  Так, я трохи дізнався про нього, коли розповів Денис.  Добре, що Дімон мене трохи заспокоїв, сказавши, що Наталка далеко не в захваті від цієї ідеї.  А я взяв на себе сміливості трохи підкоригувати розклад потенційного суперника.

Декілька милих фраз і мій чарівний голос, змусили його особистого секретаря внести правки в його графік зустрічей і вуаля: вечеря з Наталі скасована і на зустріч з ним, їду я.  На материк.