В тіні обману - Тетяна Котило

– Туди просто так не підступити. Бордель охороняється людьми Івана. Він там правитель. Жодна дівчина не покине це місце без його відома. Там не існує правил. Свавілля, яке чинять люди при владі.

– До дідька. Я більше не чекатиму. – Ярема зірвався з місця, перевернувши чашку з кавою.

– Тобі щось загрожує? – запитав Олекса Павла.

– Впевнений. Мені довелося заховати дружину з дітьми, адже за нашим будинком кілька днів стежили. На щастя, ті покидьки кудись зникли. 

– То ти з нами? – втрутився Ярема, тамуючи у собі лють.

Павло не сумнівався в своєму рішенні жодної секунди. Йому вдалося зʼясувати чимало про місце перебування своєї сестри. Було безглуздо витрачати неоціненний час, вагатися та чогось очікувати.

– Я не відступлю, доки не врятую Каталіну.

***

        Єва за тиждень повернулася до будинку розпусти. В лікарні з нею ніхто не збирався церемонитися, бо ж хвойда не заслуговує на належний догляд. Поклавши долоні собі на живіт нерухомо лежала на ліжку. Їй було байдуже, що з нею робитимуть, нехай хоч вбивають, аби швидше все закінчилося. Нехай введуть дозу наркотику, аби якнайшвидше поринути в забуття. Єдиним промінчиком світла серед темряви була Каталіна. Ця мила дівчина увесь свій вільний час присвячувала їй. Дбала про неї наскільки дозволяли умови. 

– Дякую. Не знаю звідки у тебе беруться сили, аби ще за таких обставин залишатися людиною.

Слова жінки викликали в Каталіни щиру усмішку. Коли життя Єви опинилося під загрозою і вона потрапила до лікарні, дівчина була у розпачі, що, як та помре, а вона так і не зізнається їй у правді. Ймовірно, так було б легше для обох, але б тоді дівчина продовжила перебувати сам на сам зі своїм сумлінням.

– Все просто, дбаючи про тебе – мені самій стає легше. Так ти розумієш, що потрібна комусь. Тебе потребують. Та істина полягала в іншому.

Дівчина відвернулася до вікна оповитого важкими ґратами. Рік неволі. Рік зневіри та власних дорікань. Припустилася помилки, яка коштувала їй свободи. 

– Я повинна тобі в дечому зізнатися.

Слова Каталіни змусили Єву підвестися на ліжку. Те, що почує наступним, вразить її. Іван раз у раз стверджував, що не варто вірити людям, Єва ж – була переконана, що не всі довкола брехуни та зрадники. До моменту. Доки сама не опинилася у ролі зрадниці.