Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Фантастика » Пандем - Марина та Сергій Дяченко

Пандем - Марина та Сергій Дяченко

Читаємо онлайн Пандем - Марина та Сергій Дяченко
вчепилася в Кімів рукав і ледь не повалила на підлогу.

Хлопчик мовчав. Йому було років чотири.

…Може, будинок досі не падає через те, що тут хлопчик?..

У цю мить — варто було Кімові схопитися за рятівну думку — прогоріла перегородка просіла остаточно.

Троє дорослих і дитина покотилися вниз по підлозі, що стала дибки; двері, молив Кім. Пошли мені двері й одвірок, нам треба стати в одвірку, ми врятуємося…

До кого я звертаюся? До Пандема? До Бога?

Охоплена вогнем дерев’яна будівельна, люди гасять вогонь з відер і лійок, люди гасять своє пожарище…

Падіння припиняється.

У колишньому коридорі темно. Тьмяно мерехтить покриття стін, та ще згори, з-під перекошеної стелі, пробивається знадвору світло.

Жінка шукає дорогу вниз — не розуміючи, що вихід тільки вгорі. Чоловік витягує дитину з-під упалого натурпластового дзеркала; дитина анітрохи не налякана. Заінтригована — так…

— Ми не вмремо? — тремтячим голосом питає жінка. — Ми ж не можемо вмерти, правда?

Пролам у стіні раптом ширшає. Там, надворі, люди й голоси; там ті, що прийшли нас урятувати. У проламі з’являється потворна комаховидна пика, і дитина вперше лякається.

Це не чудовисько. Це чоловік у спецкостюмі, він простягає руки в рукавицях; через завади в мережі неможливо розібрати ні слова, але слова не потрібні. Він бере на плечі жінку, чоловік подає їй малюка, той верещить, але через секунду вереск долинає вже знадвору… Руки у рукавицях повертаються й витягають тепер жінку; Кім нахиляється, чоловік вилазить до нього на плечі й на голову, ривок — і вага зникає, тіло чоловіка повільно втягується в пролам, ноги шкребуть носками по стіні…

У цей час підлога провалюється. Пролам опиняється далеко вгорі; залишається дим, якого не видно, бо навколо темно, чорно, тепер уже остаточно…

Я лежу на просідаючій горі руїн, задихаюся й думаю: а хто їх урятував, цих трьох? Пандем чи я?

І хто тепер урятує мене?

І чого мені більше хочеться, вижити зараз — чи зрозуміти нарешті, що його поруч немає? Що все, що я сьогодні зробив, — зроблено мною і тільки мною?

«Довідка. У приміщенні «Комістра» зараз перебуває один доро…» Дякую.

Навколо темно. У темряві починають проступати зірки; я бачу себе срібною сигаркою, що летить крізь космос. Я бачу себе космічним кораблем, Вітальковим домом, і не розумію, чи це марення — чи його останній подарунок…

Я думаю про Ярину і про Віталька. Я думаю про Романа, про Шурка, про сестер…

І про Пандема. Про те, що тридцять років тому він простяг мені руку й витяг з вогню…

І тоді мені здається, що він стоїть наді мною.

Сміється — і простягає руку.


2001–2002 рр.

ББК 84(4 УКР)6

Д99


Переклад з російської Олекси Негребецького

Художник-оформлювач Є. В. Вдовиченко


Дяченки М. та С.

Д 99

Пандем: Роман / Пер. з рос. О. Негребецького; Худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. — Харків: Фоліо, 2010.— 284 с.

ISBN 978-966-03-5054-0.


Кожна людина хоч раз у житті відчувала, що її хтось покликав. Покликав зсередини… Пандем — що воно (він, вона)? Ніхто не знає, звідки він прийшов, ніхто не розуміє, що йому потрібно. Але він є, і є майже повсюди, він розмовляє з людьми. Зсередини. Реальність починає мінятися, в одній лікарні одужали всі безнадійно хворі пацієнти, цивілізація йде по шляху прогресу. Та цей «співрозмовник» починає змінювати світовідчуття людей. Це добре чи погано, і взагалі, що принесе людству прихід Пандема — добро чи зло? Це кожен має вирішувати сам…


ББК 84(4 УКР)6


© Марина та Сергій Дяченки, 2010

© О.Негребецький, переклад, 2010

© Є. В. Вдовиченко, художнє оформлення, 2010


ISBN 978-966-03-5054-0


Літературно-художнє видання

Марина та Сергій ДЯЧЕНКИ

ПАНДЕМ


Роман

Переклад з російської

Головний редактор Н. Є. Фоміна

Відповідальний за випуск А. Ю. Хорошевський

Художній редактор Б. Ф. Бублик

Технічний редактор Г. С. Таран

Комп’ютерна верстка: О. М. Правдюк

Коректор Р. Є. Панченко


Підписано до друку 18.01.10. Формат 84x108 1/32.

Папір газетний. Гарнітура Міньон. Друк офсетний.

Умов. друк. арк. 15,12. Умов. фарбовідб. 15,54. Облік.-вид. арк. 16,79. Тираж 2000 прим. Замовлення № 0-368

ТОВ «Видавництво Фоліо»

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК № 3194 від 22.05.2008 р.

61002, Харків, вул. Чубаря, 11

Електронна адреса: www.folio.com.ua

E-mail: [email protected]

Інтернет магазин www.bookpost.com.ua


Надруковано з готових позитивів у ТОВ «Видавництво Фоліо» 61002, Харків, вул. Чубаря, 11

Свідоцтво про реєстрацію ДК № 3194 від 22.05.2008 р.


Оглавление ПРОЛОГ ТОЧКА ВІДЛІКУ   Розділ перший   Розділ другий   Розділ третій   Розділ четвертий   Розділ п’ятий
Відгуки про книгу Пандем - Марина та Сергій Дяченко (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: