Білявка для директора - Янина Кап (Зоя Маг)
….наспів у небесах проспівав
,І чекають його одні турботи - найсумніша доля.
"Король Лев." Тімон.
Лев.
Робочі дні полетіли швидко та ненапружно. Все ж таки добре, коли на душі спокійно, а під боком спить кохана жінка. Правда ця жінка зовсім не погоджується переїхати в мою квартиру або будинок ... або що я купив би нам нашу спільну квартиру. А то, бачите, вона не хоче бути черговою, хто побував у моєму ліжку. Та я, всі меблі поміняв, що тільки рибка погодилася поміняти своє болотце на мій ставок. І ось на цьому ґрунті ми досить часто сперечаємося. Але як потім приємно миритися. Мені напевно добре з цією жінкою. Мені постійно хочеться її торкатись, обіймати, втискати в себе. На роботі, я можу дозволити собі вільності, тільки у своєму кабінеті, бо кабінет Наташки, це ж прохідний двір якийсь. Хоча зараз уже менше. Тепер у Дениса у приймальні переговорний пункт та КПП. Без відома його секретаря ніхто не пройде. І здається, Крижинка таки затягла його у свої сіті. Ходить, світиться весь, як лампочка Ілліча.
Особливо став світитися після приїзду британців, які були зачаровані нашими дівчатами. І, напевно, вісімдесят відсотків успіху угоди пройшло саме завдяки їм. А потім уже всі інші нюанси.
За кілька днів вони з Яніною приїхали вже як пара. Трималися за руки, але нічого зайвого не дозволяли собі. Ніхто особливо не здивувався такому повороту, або просто не видавали справжніх почуттів, але й на робочий процес це не вплинуло. Навпаки, мені здається, що вони створені один для одного, як у роботі, так і за її межами. Денис заслужив на щастя. І якщо не наробить дурниць, то все у них складеться.
У відкриту про наші з Наталі стосунки, ми не заявляли. Але я дуже сподівався оголосити про це на новорічному корпоративі. І не лише про це. Мені хотілося, якнайшвидше поставити всі крапки над "і", щоб у моєї дівчинки не виникало жодних поганих думок з приводу серйозності моїх намірів. Та й надто довго ми бігали один від одного. Не хочу втрачати жодної хвилини.
Ну і ось кажуть, що у жінок дуже сильна інтуїція, а тут мене прямо стискало почуття майбутньої небезпеки. Нюхом відчував, що щось має статися. Щось, що змінить наші життя.
**********
- Лев, - промуркотіла моя кішечка за вечерею. (Нарешті в моєму будинку). Я підвів на неї очі, мимоволі милуючись. Волосся пофарбувала. Гарний відтінок. А губи надула, думає, що я не помітив. Все я помітив, тільки скажу їй про це трохи пізніше.
- Дааа.
- Ти щось знаєш за документами від британців?
- Знаю... - сухо відповів. Ну, як би спробував дати зрозуміти, що не хочу говорити про це.
- а те, що вони... - вона трохи зам'ялася.. - ну як би загубилися... теж знаєш?
- Знаю. А тобі я дуже не раджу в це лізти. І постарайся триматися зараз подалі від своєї подруги. Повір. Так буде краще..- промовив я, відправляючи шматок м'яса в рот.
- Кому краще?
- усім. Я не хочу, щоб тебе зачепило ударною хвилею. А те, що вона буде нітрохи не меншою за Хіросіму, це я гарантую.
- То може якось запобігти вибуху?
- Не вийде, рибко. Вже процес запущено. Хтось дуже спритно підкручує нам шестерні. ..
Я залишив прилади і присунувся ближче до моєї майбутньої нареченої.
Обійняв її за плечі, підбадьорюючи.
- Мала, я тобі обіцяю, що ми викрутимося. Тільки прошу тебе, щоб не відбувалося, будь на моєму боці. Завжди! А я буду на твоєму ...
Наталі.
І що мені йому відповісти? Він не просить ... практично наказує мені обмежити спілкування з подругою, в той час, як вона так сильно потребує моєї підтримки. Ці довбані документи на компанію, не могли пропасти просто так! Вона не могла взяти їх. Їй немає ні сенсу цього робити, ні мотивів.
І що я повинна робити? Вибирати між подругою та коханим чоловіком? Хіба це справедливо?
Ні звичайно. Але в несправедливості не можу його звинувачувати. Адже він просто захищає мене. Нас.
Я ніколи не відмовлюся від моєї найкращої подруги. Нехай вона ображається на мене, потім не розмовляє. Я загладжу провину. Не знаю як, але зроблю це, чого б це мені не вартувало А поки що, просто робитиму все, щоб обілити її ім'я і допомогти знайти винних.
