Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Жіночий роман » Білявка для директора - Янина Кап (Зоя Маг)

Білявка для директора - Янина Кап (Зоя Маг)

Читаємо онлайн Білявка для директора - Янина Кап (Зоя Маг)
Розділ 11. Упіймав поліцейський золоту рибку….

— Чого тобі треба, служивий? 
Той подумав, подумав: — У мене все добре, тільки порушників мало.  Зараз я торможу кожного десятого, а хочу взагалі всіх.

— Гаразд, — сказала рибка. — Хочеш гальмувати всіх — гальмуватимеш усіх. І перетворила ДАІшника на лежачого поліцейського…

 

 

Денис.

Якщо чесно, то з кожним роком зберігати маску шалапута  все складніше і складніше.  Та і не хочеться вже. Вік? Старію? Але періодично, воно якось саме виходить.

Коли в моїй компанії з'явилася Наталі, поклавши руку на серце, нічого не думав робити в її бік, поки не дізнався, що вона та сама таємна згуба мого друга Лева.  І за всієї його впевненості у своїй чарівності він зовсім розгубився перед цією дівчинкою.  От і вирішив розбудити у ньому справжнього хижака.  Хай повозиться, здобич знатна.

Незабаром, отримавши попередньо по морді від того самого друга, а потім, будучи двічі відшитим Наталією, я зрозумів, що треба підключати важку артилерію.  Ось тільки б не помилитися.

Але ні!  Я не про себе.  Я зрозумів, що це не моя дівчина, а ось друга вона хвилювала більше, ніж я міг навіть уявити.

Наталя скуйовдила і поставила з ніг на голову всю контору.  З її подачі було проведено серйозний аудит мого персоналу та звільнено чимало неблагонадійних співробітників.  У тому числі й тих, хто займався промисловим шпигунством, зливаючи дані компанії конкурентам.  Як же я це все клацнув?  Який з мене керівник, якщо я не можу тримати у вузді свої ж підлеглих?  За таку роботу я був їй шалено вдячний і вже не раз висловлював це як на словах, так і в грошовому еквіваленті.  У грошах частіше, бо чудово знав, що саме вони дівчині потрібні.  Але в той же час, постійні сумні очі Наташі не давали мені спокою.  Дімка прописався в її кабінеті, та як і я взагалі.  Ми любили пити каву і тріщати про дрібниці, заважаючи дівчині працювати.  З тим самим ми стали якщо не друзями, то приятелями точно.  А ось Лев навмисне ігнорував подругу, намагаючись розібратися у своїх почуттях.

І тоді я вирішив, що моєму штату не завадить гарний айтішник в особі мого старого друга Влада, який і допоможе Леву зробити впевнений крок назустріч дівчині.

Хто ж знав, що їхнє знайомство буде таким феєричним!

На травневі свята ми, як завжди, з друзями зняли будиночок біля озера, щоб добре провести час, а Наталя поїхала в офіс розбирати архів у тиші.  Туди ж я послав Влада.

- Ден - пролунало в трубці, хвилин через десять після дзвінка Наталії.

- Так, друже, слухаю.  Розповідай про свій феєричний провал!  - я відійшов від гарцюючого натовпу, де в центрі уваги був Лев з якимись панночками, яких ми взяли з собою для загального розваги.

- Це повна кабзда?  - обурився Влад.  - Та це дика кішка!  Вона мені ледь очі не видряпала!  Ти казав, це мила квіточка, яка й мухи не скривдить!  А це виявилася фурія!  Білобриса фурія!  - голосив друг.

- Що, по самолюбству з'їздила?  - посміхнувся я, поправляючи шашлик на мангалі.

- Все пішло не за планом.  Але вона мені сподобалася.-- відповів брюнет, просуваючись до свого позашляховика.

- Ти це... не захоплюйся...не для цього я тебе просив за нею приударити... притримай коней... - щось я почав хвилюватися.

— А ось після сьогоднішнього дня, я не певен.  Так що, не обессудь.  Якщо Лев не схаменеться, то я не стримуватимуся і дівчинка буде моєю.  Навіть не подивлюся на давню дружбу.  - А ось це була загроза.  І, знаючи Влада, то він так і зробить.  Він звик отримувати те, що хоче.  І якщо він захоче Наташі, то шансу вона не матиме.

- Вона не річ.  Я хочу допомогти другові... - відповів я.

- Так я теж друг ... Такі кішечки - рідкість у наш час.  Подивимося, до чиїх ніг вона лащиться.

І щось мені підказує, що саме в цей момент я припустився величезної помилки...

Ну що ж ... "добрими справами встелена дорога в Пекло.".  Розгрібатиму.

 

 

************

 

Наталя.

- Мільйон-мільйон-мільйон, алих роз.. - наспівуючи собі під ніс повз мене проплив новоспечений начальникй ай-ті відділу компанії Владислав.  - Доброго ранку, Наталя Анатоліївна - заспівав він солодким голосом, а мене аж перекосило від такої люб'язності.  - Начальство не спізнюється.  Начальство затримується?  - знову ця яхідна посмішка.  Щоб тебе...

- Доброго ранку, Владиславе Єгоровичу.  - Так, я вже встигла дізнатися про нього всі необхідні подробиці.  - взагалі я вчасно.  Ще й каву встигну попити.  А ви?  Все вже встигли перевірити?  Чи ви візьметеся за роботу тільки коли на годиннику проб'є дев'ята?  - я стала в півоберта до нього.  Сьогодні на мені чорна спідниця бавовняна до середини ікри з глибоким вирізом спереду і шовковий тільник з коротким рукавом.  На ноги взула прості світлі босоніжки і взагалі почувала себе справжньою француженкою).

- Зазвичай, Наталя Анатоліївна, я вчасно .... встигаю ... - Він оглянув м'яким поглядом мою фігуру і облизнув губи продовжив.  - все почати і закінчити, щоб усі залишилися задоволені. - його усмішка, більше нагадувала хижий оскал.  Як у дикого звіра, що виявив свою жертву.  І, мені ж не здалося... Він же говорив зараз зовсім не про роботу?

 

Біля мого кабінету спиною до мене стояв Лев.  Судячи з того, як часто піднімалися його плечі, він був чимось невдоволений.  А рука на косяку, що стискала до білих кісточок, свідчила про те, що пан Жарський лютує.  Я встала за шефом.  Чомусь захотілося притиснутися щокою до його лопаток і схрестити руки на його грудях, трохи притиснувши до себе.

- Доброго ранку, Лев Олександрович - прошепотіла я, стоячи за спиною.

Лев повільно обернувся і якось зовсім недобре подивився на мене зверху вниз з-під пухнастих світлих вій.

- Доброго-доброго, Наталю .. - Протягнув він.  Та що мені так не щастить сьогодні на невдоволених мужиків..?  - Що ви бардак у кабінеті влаштовуєте?  Сміття не виносите за собою, га?!  - Ось зараз не зрозуміла.  Що за претензії до мене?  - І що це за рольові ігри такі?  - він зробив крок на мене, я ж позадкувала назад.  - Може вам підкинути ще завдань…?  Або навпаки ..... організувати персонально для вас суботник?  Приберетеся, посадите сім трояндових кущів, замість тих, що обдерті стоять у вашому кабінеті? Гм…?! — і глипнув на мене сталевими очицями! Того й гляди посмугує на стрічки.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Відгуки про книгу Білявка для директора - Янина Кап (Зоя Маг) (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: