Нові коментарі
У п'ятницю у 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Жіночий роман » Білявка для директора - Янина Кап (Зоя Маг)

Білявка для директора - Янина Кап (Зоя Маг)

Читаємо онлайн Білявка для директора - Янина Кап (Зоя Маг)

Як не дивно, коли подруга була впхнута в автомобіль і відчалила, я хотів вже було розвести полеміку на тему спілкування підлеглих з начальством в робочий час, але весь мій запал вщух, коли ця нестерпна жінка впритул підійшла до мене, підвелася на ціпочках і  повела носом по моїй шиї.  Я мало не загарчав від збудження .... Хотів вже було закинути її на плече і дотягнути до найближчого ліжка, але ... Але дівчина мене здивувала.

Наталі відсторонилася, зробила крок назад, окинула мене затуманеним поглядом і сказала:

- Котище, - схилила голову на бік і зітхнула.  -- пішли спати.  — ІІІ.. Розвернулась і попленталась у бік під'їзду.  І тут я помітив, що вона в капцях на босу ногу і без штанів, а її дупКу прикриває лише об'ємний бомбер.  Я охренів!  Скільки вони випили?  Підбіг до дівчини, підхопив на руки і поніс свою ношу до квартири.  Добре, що я вже знав дорогу.

Рибка виявилася такою легкою, як пушинка.  Тоненька і струнка. Ще не моя, але може варто спробувати...?  Вважатимемо, що моя золота рибка виконала сьогодні одне з моїх бажань.  Бажання торкатися її.

**********

- Не йди... - прошепотіла Наталі, коли я укладав її на матрац, що лежав посеред невеликої кімнати.  І потягла мене за руку.  Я лише поспіхом зняв з себе куртку і відкинув убік, завалюючись поруч із бажаним тілом.

- Не йду... - також тихо відповів я, лягаючи на бік і підтягуючи дівчину до себе.

Якусь хвилину вона крутилася, змушуючи мене зчепити зуби, щоб не накинутися на неї прямо зараз і не затаврувати остаточно.  Натомість, я закопався носом у її шию і жадібно вдихав її квітковий аромат, упереміш із запахом непоганого коньяку.  Дивне поєднання для дівчини, для такої дівчини.

-- роздягнися... - знову її шепіт.  І я слухняно скидаю джинси та футболку і знову вкладаюся до Наталі під величезну пухнасту ковдру, яка була, як мінімум у півтора рази більша за жорсткий матрац, на якому ми лежали.

Я провалився в солодкий, тягучий сон, дихаючи цією прекрасною дівчинкою і плутаючи її пальцями волосся.  Руки весь час поривались стиснути її маленькі груди і спробувати на твердість її сосочок, але я тримався ... щосили.

Вперше я спав поряд з дівчиною ... просто спав. Власне, я в принципі вже давно отак солодко не спав  І, чорт забирай, мені це було по кайфу! 

*********

Прокинувся від відчуття відсутності Наталі у мене під боком.  І це мені не сподобалось.  Відкинув з голови величезну хмару ковдри ... Фуууух ... душно ... як вона під нею спить?  А ще і я поряд був, теж той обігрівач.

З боку кухні потягло сигаретним димом.  Курить мала шалапутка ...?!  Ну, я її!!  І, натягнувши джинси, так і вибіг до біса.

На балконі та й потім на кухні у нас відбувся дуже дивний діалог.  Вона нічого не пам'ятає?  Або прикидається, щоб уникнути незручних моментів?  Як зачарований дивився, як вона готує сніданок, як легко пересувається на своїй недокухні, як спритно перевертає сирники.  Вона жодного разу не запитала, що мені подобається або, що я їм, але все що вона готувала, мені напевно подобається.  Мені взагалі здається, що я навіть отруту вип'ю з її рук.

Послала мене в душ. Добре, що не подалі.  Так, нам же на роботу ще сьогодні.  А ще я так і не дав конкретної відповіді батькові.

Нашвидкуруч помився, адже мені ще додому їхати, переодягатися, обмотав рушник навколо стегон і вийшов з ванної.  І хто назвав ці помешкання СМАРТ?  Це ж розчарування якесь.  Тільки поки чистив зуби, мало не збив полицю ліктем, а коли діставав рушника, то з гачків поряд попадали інші ... ох і тісно ж ... Не для моїх габаритів помешкання.

Наталі застав у неоднозначній позі.. Вона поливала квіти в горщиках, що стояли на підлозі.  І як думаєте, яка картина відкрилася мені?  Правильно!  Дупця!  Така гарна, акуратна жопка, без граму целюліту з гладкою шкірою булочок, що виднілися з-під смішних трусиків рожевого кольору в сердечки!  О боги!  Дайте мені сили!!!!  Мій "молодший", блискавично відреагував і вже рушив у бік прекрасної попи та її господині, як раптом, вона обернулася і зміряла нас здивованим поглядом, зупинившись очима на рушнику, трохи довше, ніж можна.

- Коти довго не хлюпаються?  - підморгнула, ставлячи лійку на підвіконня і посміхнулась.  Я кивнув головою.  - одягайтеся.  Я теж сполоснусь і снідатимемо.  - сказала вона і я знову, як зачарований виконую її наказ.  Та що ж таке?

 

Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
Відгуки про книгу Білявка для директора - Янина Кап (Зоя Маг) (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: