Біблія - Невідомий Автор

І побігли Ізраїлеві воїни перед филистимлянами, і падали трупами на горі Ґілбоа.

2 І догнали филистимляни Саула та його синів. І вбили Йонатана й Авінадава та Малкі-Шуя, Саулових синів.

3 І став бій тяжкий для Саула, і його знайшли лучники, і він був тяжко поранений ними.

4 І сказав Саул до свого зброєноші: Витягни меча свого і вбий мене ним, щоб не прийшли ці необрізані, і не вбили мене, і не знущалися наді мною! Та не бажав зброєноша, бо дуже боявся. Тоді взяв Саул меча, та й упав на нього!

5 І побачив зброєноша, що помер Саул, і впав він на свого меча, і теж помер.

6 Померли того дня Саул і троє синів його, і зброєноша, і всі люди його.

7 А ізраїльтяни, що мешкали на тому боці долини й на тому боці Йордану, коли побачили, що втекли ізраїльтяни, і що померли Саул та сини його, то залишили ті міста, а филистимляни прийшли й осіли в них.

8 І другого дня прийшли филистимляни, щоб пограбувати трупи, і знайшли Саула та трьох синів його, що лежали на горі Ґілбоа.

9 І вони стяли йому голову, і зняли зброю його, і послали їх по всіх околицях Филистимському краю, щоб повідомити в оселях їхніх божків та народ.

10 І вони поклали зброю його в храмі Астарти, а тіло його прибили на мурі Бет-Шану.

11 І почули мешканці ґілеадського Явешу про те, що филистимляни зробили Саулові,

12 і найхоробріші пішли в Бет-Шан, і йшли всю ніч, і взяли Саулове тіло та тіла синів його з муру міста, і прийшли до Явешу, і спалили їх там.

13 І взяли вони їхні кістки, і поховали під тамариском в Явешу, і постили сім день.

ДРУГА КНИГА ПРО САМУЇЛА2 про Самуїла 1

1 По Сауловій смерті, коли Давид повернувся, розбивши Амалика, то він сидів у Ціклаґу два дні.

2 І третього дня, ось прийшов чоловік з табору від Саула, а одяг його роздертий, і порох на його голові. І як прийшов він до Давида, то впав на землю і вклонився.

3 І запитав його Давид: Звідки ти прийшов? А той відповів: Я втік з Ізраїлевого табору.

4 І сказав до нього Давид: Розкажи-но мені, що сталося! А той сказав: Народ утік з поля бою, а також багато з народу було вбито, і Саул та син його Йонатан мертві.

5 А Давид запитав юнака, що розповідав йому: Як ти дізнався, що мертві Саул та син його Йонатан?

6 І той розповів йому: Випадково потрапив я на гору Ґілбоа, аж ось Саул, опирається на списа свого, а колісниці та вершники наближаються до нього.

7 І він побачив мене, та й покликав. А я відповів: Ось я!

8 І запитав він мене: Хто ти? А я відповів йому: Я амаликиянин.

9 І сказав він до мене: Стань наді мною, та й убий мене, бо схопили мене корчі, а вся душа ще в мені!...

10 І я підійшов, та й убив його, бо я знав, що він не виживе. І взяв я вінка, що на голові його, та наплічника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого.

11 І схопився Давид за одяг свій, та й роздер його, і теж усі люди, що були з ним.

12 І голосили вони й плакали, та постили аж до вечора за Саулом та за сином його Йонатаном, і за народом Господнім, Ізраїлем, що попадали від меча.

13 І запитав Давид юнака, що розповідав йому: Звідки ти? А той відповів: Я син одного приходька, амаликиянина.

14 І сказав йому Давид: Як ти не побоявся простягти руку свою, щоб убити Господнього помазанця?

15 І покликав Давид одного із слуг своїх і сказав: Підійди і вбий його! І той ударив його, і він помер.

16 І сказав до нього Давид: Кров твоя на голові твоїй, бо вуста твої свідчили проти тебе, промовляючи: Я вбив Господнього помазанця.

17 І Давид заголосив за Саулом та за його сином Йонатаном такою жалобною піснею,

18 та й сказав навчити Юдиних синів пісні про лука. Ось вона написана в книзі Праведного:

19 О пишното Ізраїлева, побита з лука на узгір'ях своїх, ой попадали лицарі!

20 Не розповідайте в Ґаті про це, не сповіщайте на вулицях Ашкалону, щоб не тішилися филистимські дочки, щоб не раділи дочки необрізаних!

21 Ґілбоавські гори, щоб на вас не було ні роси, ні дощу, ані поля для пожертви святої! Бо заплямований там щит хоробрих, щит Саулів, як ніби оливою він не помазаний!

22 Від крові вбитих, від лою хоробрих не відривався був лук Йонатанів, і не повертався меч Саулів напорожньо!

23 Саул та Йонатан, ці улюблені й милі за свого життя, і в смерті своїй нерозлучні, швидші були від орлів та сильніші від левів!

24 Дочки Ізраїлеві, за Саулом заплачте, що вас одягав у багряницю з прикрасами, що оздоблював золотом ваш одяг!

25 Ой, попадали лицарі посеред бою!... Йонатан на пагорбах твоїх ось забитий!

26 Тужу за тобою, Йонатане, мій брате! Ти для мене був вельми улюблений, любов твоя була для мене кращою за кохання жіноче!

27 Ой, попадали лицарі і згинула зброя!...

2 про Самуїла 2

1 І потому, і запитав Давид Господа: Чи йти мені в одне з Юдиних міст? А Господь відповів йому: Іди! І сказав Давид: Куди я піду? А він сказав: У Хеврон!

2 І ввійшов туди Давид, а також дві жінки його: їзреелка Ахіноам та Авіґаїл, колишня жінка кармелянина Навала.

3 І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та оселю його, і вони осіли по хевронських містах.

4 І посходився люд Юдин, і помазав там Давида царем над Юдиною оселею. А Давидові розповіли: Люди ґілеадського Явешу поховали Саула.

5 І послав Давид людей до ґілеадського Явешу, і сказав до них: Благословенні ви для Господа, що зробили цю милість зі своїм паном, із Саулом, та поховали його!

6 Хай Господь зробить вам милість та правду, і я теж зроблю вам те добро за те, що ви зробили це.

7 А тепер хай зміцняться ваші руки, і будьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдина оселя помазала мене царем над собою.

8 А Авнер, Нерів син, провідник Саулового війська, узяв Іш-Бошета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.

9 І він настановив його царем над Ґілеадом, і над Ашуром, і над Ізреелем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.

10 Іш-Бошет, Саулів син, був віку сорока років, коли зацарював над Ізраїлем, і царював він два роки, тільки оселя Юдина була за Давидом.

11 А був Давид царем у Хевроні над Юдинию оселею, сім років і шість місяців.

12 І вийшов Авнер, Нерів син, та слуги Іш-Бошета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґівеону.

13 А Йоав, син Церуї, та Давидові слуги вийшли й зустріли їх разом при ґівеонському ставі. І засіли вони з обох боків ставу.

14 І сказав Авнер до Йоава: Хай встануть ці юнаки, і позмагаються перед нами! І сказав Йоав: Хай встануть.

15 І встали, і перейшли в числі дванадцяти для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.

16 І схопили один одного за голову, та й всадили свого меча до боку один одного, і попадали разом. І назвали ім'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґівеоні.

17 І знявся того дня дуже жорстокий бій, і був побитий Авнер та Ізраїлеві люди Давидовими слугами.

18 І були там три сини Церуї: Йоав, Авішай і Асаїл. А Асаїл був легкий в ногах своїх, як польова та газель.

19 І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані праворуч, ані ліворуч в переслідуванні за ним.

20 І обернувся Авнер позад себе й сказав: Чи це ти, Асаїле? А той відповів: Я.

21 І сказав йому Авнер: Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи собі одного зі слуг, і візьми собі зброю його. Та не хотів Асаїл зупинити переслідування за ним.

22 А Авнер знову сказав до Асаїла: Зупинися в гонитві за мною! Нащо мені вбивати тебе? І як я подивлюся в очі брата твого Йоава?

23 А той відмовився зупинитися. І вдарив його Авнер заднім кінцем списа в живіт, і спис проткнув його! І впав він там, і помер на місці... І кожен, хто приходив до того місця, де впав Асаїл та помер, то зупинявся.

24 І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до узгір'я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґівеонської пустелі.

25 І зібралися Веніяминові сини при Авнерові, і об'єднавшись, зупинилися на верхів'ї одного узгір'я.

26 І гукнув Авнер до Йоава: Чи завжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гіркота буде наостанку? Чому б тобі не сказати народові зупинити гонитву за своїми братами?

27 А Йоав відповів: Як живий Бог, коли б ти не сказав був цього, то ще б до ранку народ переслідував би братів своїх.

28 І засурмив Йоав у сурму, і зупинився весь народ, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воювали.

29 А Авнер та люди його йшли степом усю ту ніч, і перейшли Йордан, і пройшли весь Бітрон, і прийшли до Маханаїму.

30 І Йоав повернувся з переслідування за Авнером, і зібрав весь народ, і забракло з Давидових слуг дев'ятнадцяти душ та Асаїла.

31 А Давидові слуги побили з Веніямина та з людей Авнера триста шістдесят душ.

32 І винесли Асаїла, і поховали його в могилі батька його, що в Віфлеємі. І йшли цілу ніч Йоав та люди його, і на світанку прийшли в Хеврон.

2 про Самуїла 3

1 І була довга та війна між оселею Сауловою та між оселею Давидовою. А Давид усе зміцнювався, а Саулова оселя все слабшала.

2 І в Хевроні народилися Давидові сини, і був його первісток Амнон, від ізреелки Ахіноам,

3 а другий син його Кілеав від Авіґаїл, колишньої жінки кармелянина Навала, а третій Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, царя ґешурського,

4 а четвертий Адонія, син Хаґґіт, а п'ятий Шефатія, син Авітал,

5 а шостий Їтреам, від Еґли, Давидової жінки, оці народилися Давидові в Хевроні.

6 І коли була війна між оселею Сауловою та оселею Давидовою, то Авнер тримався Саулової оселі.

7 І мав Саул наложницю на ім'я Ріцпа, дочка Аї. І сказав Іш-Бошет до Авнера: Чого ти прийшов до наложниці батька мого?

8 І дуже розгнівався Авнер за слова Іш-Бошетові, і він сказав: Чи я псяча юдейська голова? Я роблю ласку оселі твого батька Саула, його братам та його приятелям, і не віддав тебе в Давидову руку, а ти сьогодні згадав на мені гріх цієї жінки?

9 Хай так зробить Бог Авнерові, і хай ще додасть йому, якщо я не зроблю Давидові так, як Господь присягав був йому,

10 щоб перенести царство від оселі Саула, і щоб поставити трон Давида над Ізраїлем та над Юдою від Дану й аж до Беер-Шеви.

11 І той не міг уже відповідати Авнерові ані слова, бо боявся його.

12 І послав Авнер замість себе посланців до Давида запитати: Чия це земля? І ще сказати: Склади зі мною угоду, і рука моя буде з тобою, щоб привернути до тебе всього Ізраїля.

13 А Давид відповів: Добре, я складу з тобою угоду! Тільки одного я жадаю від тебе.