Я тебе не зраджу - Іра Майська

Епілог

— Крихітко, ми готові!

Максим топчеться з переноскою в передпокої. Ми летимо на відпочинок. Наше дитя веземо до мене в містечко. Мої батьки не були проти таких гостей. У тата мого красунчика виявилась алергія на котів. Це з’ясувалося, коли ми їздили на кілька днів по роботі Максима. І тоді залишили нашого улюбленця на батьків.

Шуткуємо, що спеціально завели тваринку, аби вони рідко приїздили в гості.

Намагаємось увесь свій вільний час вибиратись кудись, аби нас не з’їв побут. Хочу вам сказати, що поки у нас все виходить, бо разом ми вже трохи більше десяти місяців. Любимо вимкнути телефони і провести день просто в ліжку. Таке трапляється не часто, тому і так ціниться. Готуємо разом вечері, коли виходить. Коли нема ані сил, ані часу на приготування чогось, то ми йдемо у ресторан. Або робимо собі вдома ресторан на ліжку. Нам подобається. Макс дуже любить вечеряти мною. 

Друзі його вже зовсім звикли до мене. Вважають за свою. Іноді, аж занадто. Бо Ден не соромиться при мені розповідати з ким він вчора проводив час і в яких позах.

Але він нормальний, хоч і заносить часом. Йому б закохатися. І був би толк.

Глінська ще кілька разів намагалася мене зачепити. Говорячи про те, що мною покористуються та викинуть, як непотрібну річ. Я перестала реагувати.

Звичайно!

Бо я ж випадково знайшла в шухляді з різним барахлом чорну коробочку з логотипом модного ювелірного магазину.

Не смійтеся та я підглянула, що там.

Каюсь.

Але скажу правду. Не дуже і мучить совість. Бо там мене очікує такий крутий сюрприз. І скоріше за все, то буде на нашу першу річницю відносин. А це вже зовсім скоро. Я знаю, що все одно це буде для мене неочікувано та хвилююче. Я точно знаю, що скажу красунчику.

Звичайно то буде – ТАК!!!

— Все, я вже йду!

Малюю губи червоним, поправляю зачіску. Підходжу та висну у нього на шиї.

— Я так кохаю тебе!

Втягую його, такий вже рідний, аромат грейпфрута.

Макс хапає долонею мене за сідниці та притискає до себе. Нічого нового. Все, як завжди. Мене люблять та хочуть.

Він ставить переноску з котом на підлогу, тягнеться до подолу моєї сукні.

От так завжди. Ми постійно затримуємось і часто виходимо з квартири зі зкуйовдженим волоссям.

Але ж то любов! Хіба можливо якось інакше?

Мої любі читачі, дякую усім вам, що були з моїми героями упродовж цього часу. Ваші коментарі та вподобайки, то моє натхнення. Ви стільки приємних слів мені написали...

Мені трохи сумно прощатися з Дашею та Максом, але попереду нас чекає ще захопливіша еротична новинка.

Я трохи перепочину і стартану з новою великою історією, більшою за цю. Вона буде про Дена Шухевича, друга нашого красунчика. Читатимете про бабія та гульвісу?

Зараз я викладу відео про майбутню новинку. Якими я бачу наступних героїв. Шукайте на моїй сторінці в інсті та фб. 

Кінець