Бажаю твою сестру - Джулія Ромуш

- Як же ти мені набридла! - Шипить Джуліана і смикає мене за руку. Сьогодні вона особливо нервова і зла. Здавалося, що більш мерзенної людини ще варто пошукати, але сьогодні вона перевершила сама себе, - пройшло три місяці, а ти так і не змогла знайти собі друзів? І чому за це доводиться розплачуватися мені? Якщо хтось дізнається, що ти моя сестра, це буде ганьба. Розумієш? Позорище!

Очі сестри блищать злістю і ненавистю, а мені плювати. Я вже звикла до того, що вона постійно говорить гидоти. Ображає. Знущається. Іноді мені навіть здається, що вона сама за собою цього не помічає. Просто це стало нашим стилем спілкування - приниження з її боку, і мовчазне терпіння з мого.

Ось і сьогодні мені теж плювати на те, що батьки знову її змусили взяти мене з собою. Плювати, що їй це не подобається. Плювати на все. Я прийшла на цю вечірку для того, щоб знайти мерзотника Тайлера - хлопця моєї сестри. Ось так сюрприз, чи не так?! Шкода, що зі знаком "мінус". Адже цей хлопець на додачу до всього, що недавно відбулося, підкинув мені стільки проблем, що з вух скоро почне валити пар.

- Я не така товариська і нерозбірлива як ти, - видаю з посмішкою на обличчі й бачу, як сестра починає йти червоними плямами. Іноді мені складно стриматися навіть всупереч тому, що відростила товсту шкіру і покрила її бронею, рятуючись від її отруйних слів.

- Від тебе всі тікають як від якоїсь прокаженої. На тебе навіть хлопці в універі не дивляться. Ти знала, що про тебе ходить слава як про дивну дівчину? І "дивна" - це м'яко сказано, - Джулс говорить це зі зловтіхою, посміхаючись, сама оцінює мене поглядом, - і вже дуже скоро тебе почнуть називати шизанута.

Цілком можливо, що все буде так, як каже сестра. І абсолютно точно все буде саме так, якщо сама Джулс докладе до цього руку. А вона така, вона може. Не пошкодує навіть мене. Розчавить як мошку на потіху всім. Ось яка в неї популярність - Джулс йде по головах. А я ніколи не пручалася і не давала здачу. Якось раз, в дитинстві, спробувала постояти за себе, так вона відлупцювала мене так, що я зрозуміла, що краще з нею не зв'язуватися. І терпіти, мовчки, не звертати уваги на випади й колючі гидоти.

- От і добре, прославишся на моїй репутації, - висмикую свою руку і йду до хати, навіть не знаю в чий будинок на цей раз. Тома, Сари, Вільяма ... Я вже збилася з рахунку в скількох будинках ми побували за останні кілька місяців, як переїхали в це місто.

Слова Джуліани як завжди б'ють по самолюбству і з'являється стійке бажання втекти звідси. Випаруватися. Не вислуховувати незаслужені слова і звинувачення сестри. Втекти, щоб не бачити ні її, ні тих, хто думають так само як вона.

Я взагалі мрію про те, щоб найняти свою квартиру. Нехай навіть не квартиру, а кімнату. Але щоб одна. Без неї. Щоб вона не нагадувала мені щоранку, що краса і привабливість в нашій родині дісталася старшій сестрі, а я всього лише незрозуміле непорозуміння, яке помилково носить з нею однакове прізвище.

Колись, я навіть краєм вуха чула, що вона говорила ніби є єдиною дитиною в сім'ї та інших дітей у наших батьків немає. Правда їй всього тоді було тринадцять, а мені одинадцять, але ці образливі слова немов чорнило впилося у мою пам'ять.

Не здивуюся, якщо вона і в університеті говорить те ж саме. Або, наприклад, що ми просто маємо однакове прізвище. Адже не може ж бути такого, щоб у самої Джуліани Флетчер була така сестра, як я ...

Зараз я кулею залітаю в будинок і, пробігши поглядом по всіх кімнатах на першому поверсі, розумію, що там немає того, кого я шукаю.

Тайлер Ніколсон, хлопець моєї сестри, сьогодні просто невловний сучий син. Невже він сюди не прийшов? Навіть дивно, мені завжди здавалося, що вони з Джулс прямо ось знайшли один одного. Обидва популярні й дико красиві. До роздратування. До скреготу зубів. Обидва знають це і вміло цим користуються.

А ще мене дико дратує те, що я його побачила перша. І познайомилася перша в університетській їдальні, коли ми стояли в черзі. Для нього це, звичайно, нічого не значило. Подумаєш, перекинувся парою фраз з черговою дівчиною, яка відразу ж почала пускати по ньому слину. Ось тільки я, здається, закохалася в нього з першого погляду. Хоча там, по суті, і любити-то нічого було. Егоїстичний, нахабний, самозакоханий. Список подібних якостей можна продовжити без кінця-краю. Але серцю не накажеш. А шкода...

А вже на наступній вечірці, куди мене потягнула сестра, тому що її знову змусили батьки, виявилося, що Джулс уже кілька днів як зустрічалася з Таєм. Хто б сумнівався...

- Невже ти сьогодні без свого принца, - чекаю, коли сестра зайде до хати й ставлю своє питання, навіть не намагаюся її підчепити. Мені просто потрібно знати тут хлопець чи ні. Прийде або не прийде.

І справа навіть не в тому, що він мені все ще подобається. Зараз я настільки зла на Тайлера, що хочеться його прибити незважаючи ні на що. І ще, у мене до нього розмова. Дуже серйозна розмова. А я дуже зла. І це може дуже і дуже погано скінчитися. Для мене. Йому-то що, він - висхідна баскетбольна зірка. Май Тай, як його називає його особиста армія прихильниць, яка за ним побіжить стрімголов і в вогонь, і в воду. З мокрими від бажання трусами.

- Мій принц вже тут, а ти піди й зачинися в темниці. Як ти завжди це робиш. Сиди й не відсвічуй в найдальшій вежі, щоб люди забули про те, що ми сестри, - і сестра вказує на будинок, - знайди собі найдальшу кімнату. Я тобі подзвоню, коли буду збиратися додому.

Сховатися і замкнутися - моя улюблена розвага на спільній з нею тусовці, але не сьогодні.

Джулс пішла туди, де грає музика, весело і повно її друзів, а я ще раз обвожу поглядом присутніх. Тайлера не бачу, значить він, може бути, десь на інших поверхах цього величезного будинку. І знайти мені його потрібно раніше сестри, а то потім поговорити вона нам точно не дасть. Буде до нього липнути як банний лист до голої дупи.