Нові коментарі
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою - Народні
Українські Книги Онлайн » Сучасний любовний роман » Я тебе не зраджу - Іра Майська

Я тебе не зраджу - Іра Майська

Читаємо онлайн Я тебе не зраджу - Іра Майська
Глава 21

Глава 21

Даша

Всі дні, що Макса нема в місті, ми переписуємось та зідзвонюємося. Для себе я вирішила і давно зрозуміла, що вже нікуди не дінуся від нього. Хай тільки скоріше повертається до мене. Я розумію, що між нами в майбутньому може статися що завгодно, але я не хочу втратити цю людину через свої страхи і через якогось придурка. Я готова зараз повністю йому довіритися. З хвилюванням чекаю на це і одночасно боюся.

Він так дивився на мене, коли я була верхи на ньому. А коли був наш перший і єдиний поцілунок, то відчувала, як його серце рвалося назовні.

Але я скажу так, що не тільки серце. Я відчувала це в області свого животику. Я сама насилу стримувала стогін від його невагомих дотиків губ.

Пообіцяла дівчатам піти з ним у клуб, на ту саму вечірку. Максим писав, що навряд чи встигне приїхати. Від цього настрій не дуже. Мені навіть не вистачає його ранкових повідомлень, що він у дворі і чекає мене з кавою. Або, що чекає на парковці під академією.

Як можливо таке, щоб стати близькими без близькості. Обираю для дискотеки високі підбори, коротку сукню. Роблю легкі кудрі. Фарбую губи своєю найулюбленішою червоною помадою.

Я: Можна так йти в клуб без свого охоронця?

Роблю фотку себе у повний зріст та відправляю тому, про кого постійно думаю.

Відповідь приходить через кілька хвилин.

Красунчик прислав аудіозапис. Відкриваю. Слухаю.

« Крихітко, ти просто ходячий секс. Я за кермом, поки що, писати не можу. Якщо хтось приставатиме, то скажи, що Зарік його закопає. »

Записую йому теж аудіо.

« Зарік, ти такий ревнивий. Будь обережним! »

Макс знову присилає звукове повідомлення.

« Якщо щось піде не так, то скажеш Ніці, хай маякне моїм пацанам. Вони розрулять. Через пару годин побачимось »

Юху!!! Настрій підскакує вгору.

Це значить, що він вже їде додому і скоро я буду в його обіймах.

Приблизно десь за години півтори ми сидимо за столиком у клубі. Народу сьогодні, і правда, багато. Тут і старшокурсники, з потоку Макса. Бачу Глінську, яка вішається на Шухевича. А той тільки радий. Задоволений, ніби котяра. Відкрито мацає її за груди, а Лерка і сама хіхікає. Хоч такій, але увазі, від цього мажора. Можливо, покатає її на своїй новенькій машині чи на мотику.

Хлопці та дівчата з нашого курсу підходять привітатися. Знайомимся всі ближче, сміємося, танцюємо. Цокаємося келихами та веселимся.

Я п’ю вино та подивляюся в телефон періодично. Там пусто. Жодного повідомлення. Пройшло чотири години після останнього повідомлення. Думаю, що скоро мій красунчик вже має приїхати.

Йду вглиб танцювального майданчику та віддаюся повністю музиці та рухаюся в такт бітам.

Алкоголь розганяє кров по венам, музика качає тіло. Шкіру поколює, мов впивається тисяча голок. Так завжди, коли красунчик на мене дивиться. Я відчуваю його, він десь поруч.

Обертаюся. Шукаю очима. Натикаюся на зацікавлений погляд. Стоїть біля столику та спостерігає. На ньому білосніжна сорочка та чорні брюки. Це чистий кайф. Такий його вигляд. Руки в карманах. Поза розслаблена.

Дивимось в очі одне одному. Ніхто не кліпає. Моє серце розганяється ще більше.

Стою на місці, покачую стегнами під мелодію. Провокую його таким своїм танцем. Мої руки торкаються шиї, ніжно пливуть по грудям, проводжу по своїм бокам. Відкидаю голову назад, прикривши очі. . Знову веду долонями вверх. Обертаюся до нього задом. Малюю сідницями вісімки. Зазиваю красунчика до дій.

‐ Ти смерті моєї хочеш? – чую за кілька секунд над своїм вухом.

Чоловічі, міцні руки обіймають мене за талію. Ведуть нижче по стегнам. Губи в палкому поцілунку впиваються мені у шию. По моїй шкірі біжать тисячі мурах. А в животі від такої близькості просто літають метелики. Твердість члену, який впирається мені у область сідниць, придає ще більшого азарту. Плавною змійкою опускаюся вниз, прямісінько в ноги Максу. Встаю, вигинаюся, труся та покачую стегнами. Легкий захват ззаду за шию, запускає по тілу ще більше мурах. Плавно повернувши мене до себе, хлопець дивиться на мене своїми чорнющими очима. Весь зовнішній вигляд Максима говорить про те, що він повністю розслаблений. Лише очі все видають. Вони транслюють, що мені хана. Він мене сьогодні з’їсть. Та я, якби, не проти.

Обвиваю його шию руками і першою тягнусь до його смачного роту. Макс миттю накидається на мене і пускає в хід язик. Пестячи і посмоктуючи мої губи, він однією рукою тримає за голову. А іншою мне сідниці і втрамбовує силою в свій пах. Внде себе, мов хижий і голодний звір.

Все.

Тут час для мене і зупинився. Я не чую голосної музики, не дивлюся на те, що навколо сотні людей. Я не чую п’яних посвистувань зі сторони.

Є тільки ми та мої відчуття. Плавні рухи його язика, смак м’ятної жуйки. И багато-багато смаку самого красунчика. Макс цілує мене так сильно, що в мене починає крутитися голова.

- Ти на машині? – перервавши поцілунок я запитую у нього.

Мій язик заплітається.

Це не від алкоголю. Це передоз метеликів в животі та ейфорія щастя.

- Ага. З траси і одразу до тебе, – чмокає в губи і хрипло відповідає мені.

- Їдьмо! Більше не хочу танцювати, – хапаю Заріка за руку та веду до виходу.

Махаю дівчатам на прощання.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
Відгуки про книгу Я тебе не зраджу - Іра Майська (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: