Я тебе не зраджу - Іра Майська
Глава 23
Даша
Макс дістав з бардачка велику пачку вологих серветок. Став обтирати мій живіт і себе від своєї сперми та моїх соків. Коли ж ми привели себе та машину в лад, то він мені все одно не дозволяє пересісти на своє сидіння. Пестить мої ноги, цілує ніжно в губи.
- Ти ж розумієш, що вже все? – промовляє. – В тебе вибору нема. Ти тепер моя дівчина.
Зі всією серйозністю дивиться мені у очі.
Вуличне освітлення лиш злегка пробивається в салон, крізь лобове тоноване скло. Я бачу його очі. В них щось змінилося. Та тільки не зрозумію що.
- А ти розумієш, що я вимагатиму твоєї вірності на заміну? – дивлюся прямо і запитую у красунчика.
- Щоб ти розуміла усю серйозність мого настрою щодо тебе, дещо поясню. З тих пір, як ми зіштовхнулися з тобою в коридорі, а ти на мене нагарчала, я ні з ким не спав.
Мої очі починають бігати по його обличчю, шукати емоцію, що то брехня. Бо такого просто бути не може. Так, мені було би неприємно дізнатися, що після того, як Макс мене відвозив додому, то їхав до іншої дівчини. Але по факту ми були ніхто одне одному. Тому хочеться і тут включити оту свою постійну язву. Аби було не так боляче, краще відшуткуватися прямо зараз.
- Ну... Ти якби і не спиш ніколи ні з ким. Ти їх просто трахаєш. А це статися може будь-де і будь-коли.
Красунчик бере моє обличчя в свої долоні. Впирається лобом в мій лоб. І так чітко, з розстановкою промовляє до мене.
- Я. Нікого. Не. Трахав. Зі знайомства з тобою. Так, зрозуміліше? – помовчавши секунду додає. – Моя права рука не рахується.
Тут я зриваюся сміхом від цієї фрази. Але насправді ще і від щастя, що він був лише моїм.
Повністю.
Макс посміхається, цілує мої губи.
- Я, бляха, тільки про тебе і мріяв.
- Знаєш, ти мене дивуєш з самого початку. Думала, що такий же, як і всі діти, багатих батьків. Та виявилось все абсолютно інакше.
- Ти знову мене порівнюєш з кимось. Це він тебе образив?
Підтягує мене вище на себе. Колише в своїх обіймах.
Я позитивно киваю головою, але соромлюсь розповісти правду.
- Що сталося тоді?
Коли я не відповідаю, то Зарік робить свої висновки.
- Той мудак тебе примушував до сексуального зв’язку з ним?
В чоловічому голосі прорізується сталь. Руки стискають мене ще сильніше.
- О, ні! – з награною веселістю промовляю.
- Все банальніше, ніж ти придумав собі. Я була закоханою дурепою. Здавалося, що це саме той з ким можна втрачати цноту. І він нікуди не зникне потім. І не зрадить, – мовчу трохи, а потім продовжую поринати у спогади.
- Але по факту все виявилось трохи інакше. Наступного дня після нашої близькості, всі його друзі знали, яка я колода в ліжку. Глінська, доречі з компанії Антона і завжди намагається мене цим штрикнути.
Макс мовчить якийсь час, гладить мене по волоссю та спині. А потім шепоче мені на вухо.
- Ну, судячи з того, що ти щойно виробляла на мені, можу тебе завірити, що той мудак не знає просто, що треба робити з дівчиною.
Я посміхаюся такій його відповіді. Підіймаю голову та ловлю в полон його рот. Мені так подобається з ним цілуватися. Час летить непомітно, а ми так і стоїмо на парковці недалеко від клубу. І я верхи на красунчику.
Намагаюся розірвати поцілунок, але він не дає. Доціловує мене ще та ще. Коли я крізь поцілунки бубню йому, що скоро в мене закриється гуртожиток, то він не вагається.
- Залишишся у мене. Але тепер я точно приставатиму до тебе, – одразу видає.
- Який ти хитрий, – чмокаю його у губи і сідаю на своє місце. – Мені справді вже час їхати додому.
Тяжко зітхнувши, Максим заводить машину і направляється до мене. Дорога пуста, дістатись виходить швидко. Часу вистачає ще на обійми та поцілунки.
- Які на завтра плани? – запитує мене, вже стоячи на вулиці.
- Здається, що нічого такого.
- Я відісплюся до обіду, а потім весь твій. Куди ти хочеш піти?
- Чесно, нікуди не хочеться. Хочеться просто валятися в твоїх обіймах.
- Я зрозумів тебе. Давай тоді замовимо їжу з рестіка і подивимось фільм у мене?
- Я, взагалі, можу і сама щось приготувати.
- Ще встигнеш. А поки будемо більше проводити часу разом за поцілунками.
- Як ти і досі ходив холостяком?
Він знову цілує, а промовляю між рухами язика.
- Хочеш сказати, що я такий ідеальний?
- Ага.
- На тебе чекав, крихітко.
