Полонянка бандита - Тетяна Калинова
Вирішив сьогодні спробувати залагодити ситуацію. Я б звісно ніколи її силою не взяв , але ж Лія цього не знає і вона дійсно злякалась. Не хочу щоб вона боялась мене. Хто завгодно , тільки не вона. Від цієї іронічної злюки я хочу зовсім інших почуттів. Вирішив на фірму сьогодні не їхати , є важливіші справи які потрібно вирішувати вдома. Через півтори години зустріч з моїми новими хлопцями , хочу сам впевнитись що їм можна довіряти. Я все ж надумав відкрити охоронне агентство і тому сам хочу підібрати персонал.
А поки що вирішив зробити приємне моїй принцесі. Сам зварив вівсянку , гарними , охайними шматочками порізав фрукти , зробив каву. Вирвав під її вікном троянду і спершу поклав на тацю біля сніданку, та потім вирішив що це перебір і викинув її . Зі мною таке вперше , тому не дуже розумію як поводитись ... Зазвичай я впертий , цілеспрямований і жорсткий. Швидше навіть жорстокий. Не терплю заперечень і непокори . Все має бути по-моєму. А стосовно жінок , взагалі ніколи заморочуватись не доводилось , вони самі завжди вішались на мене . Але ця дівчина своїм опором і нехтуванням мене ще більше з розуму зводить. Чим більше вона впирається , тим сильніше мене до себе притягує. А за її пиху і довгий , колючий язичок хочеться одночасно і скрутити її тендітну шийку і трахнути жорстко до спалахів в очах. Хочу її як нікого раніше. І хочу не просто тіло , а до сказу хочу побачити бажання в її очах. Хочу щоб бажала мене так само як я бажаю її.
Та звісно ж все не могло бути так просто... Прокинулись ми вже без настрою і намагаємось його зіпсувати іншим. Але все ж дечого я домігся... Лія хотіла щоб я поцілував її. Розтанула від моїх слів і чекала поцілунку . Насправді , коли говорив їй компліменти я не збрехав жодного слова. Дійсно розповів що відчуваю , але цілувати не збирався, хотів тільки провчити. Та коли вона почала кричати - дах знесло і я все ж поцілував її. Та насолодитись не встиг бо паразитка знов вкусила мене за губу.
В підсумку : довелось приковати бунтарку наручниками до ліжка і нагодувати примусово. А далі , нехай собі психує , своє я зробив. Хоч це було важко. Кожного разу коли дівчина відкривала ротик , чи облизувала губки , в мене смикався член і хотілось її зжерти. Хоча б маленький шматочок. Та дозволив собі лише невинний короткий поцілунок. А потім , щоб провчити дівчину залишаю її в наручниках і під гучні крики і погрози виходжу з її кімнати.
Я думав що хвилин через десять повернусь до неї. Почую ще кілька лагідних , отримаю задоволення від її спопеляючого погляду, звільню її руку від наручників. Думаю кілька хвилин досить, щоб Лія зрозуміла що краще бути покірною . Але прийшов Макс ми заговорились про справи а потім прийшли хлопці. Молоді , спортивні і безбашні , якими ще кілька років тому були ми. Я поговорив з кожним з них і поки що здається , що нормальні хлопці , а далі час покаже . Двох залишив при собі а решта будуть працювати в агентстві.
- Що там чути стосовно виборів? - запитую в Макса з Захаром які залишились зі мною.
- Якщо нічого не зміниться то Охотський переможе. Наволоч. - відповідає Захар .
- В нас немає проти нього нічого . Все тільки на словах. - продовжує Макс . - Його всі бояться і навіть інших кандидатів немає щоб хоча б потягнути час. - Чорт! Чому я раніше про це не подумав?
- Є кандидат . - посміхаюсь. - Я . - друзі здивовано втупились в мене.
- Ти серйозно Еміре? Хочеш бути мером ?
- Ні . Мені це нафіг непотрібно. Але потягнемо трішки часу і примусимо виродка трішки похвилюватися. А якщо нам пощастить , то наволоч ще й помилок наробить, що нам на руку. - Макс замислився і посміхнувся. Видно моя ідея прийшла йому до вподоби. Та він ще не знає , що Охотський шукає Лію . Потрібно дізнатись що вона накоїла і допитати , можливо в неї є на нього якийсь компромат. - Твою ж матір !!! - викрикую і біжу на другий поверх. Придурок склерозний . Вона ж там вже половину дня сидить прикута до ліжка. Бідненька. От і налагодив відносини з дівчиною Еміре...
Різко відчиняю двері в кімнату і висну... Нормально... Дівчина стоїть біля вікна . Волосся вологе , видно нещодавно була в душі. Тіло обмотала рушником . Від її вигляду дихалка збилась і прискорилось серцебиття. Чудова, спокуслива , сексуальна до сказу. Хочеться зірвати до біса цього рушника і насолодитись її тілом яким марив стільки часу. Наручники лежать на тумбочці . Охриніти! Тепер мені ще цікавіше дізнатись хто ця мала і звідки взялись такі навики? . Вона розвертається до мене і її гарні очі метають блискавки.
- Чому з порожніми руками? - запитує. - Я думала ти знов прийшов погодувати свою домашню тваринку. Чи така акція буває тільки раз на день?
- Я прийшов звільнити тебе. Та бачу ти й сама непогано впоралась. - відповідаю все-ще пожираючи її майже оголене тіло голодним поглядом.
- Як великодушно з твоєї сторони ! Як бачиш. - показує свої руки. - Наступного разу візьми нашийник, з ним мабуть мороки буде більше.
- В тому як я поводжусь з тобою, винна ти сама. - починаю злитись. Згоден , перебір був, але непотрібно мене наче шкідливе кошеня носом в це тикати. - Припини поводитись як ображене вперте дівчисько . Змирись з ситуацією і все відразу зміниться.
- Тобто , я маю змиритись з роллю безвільної іграшки? Рабині? Не буде цього. Ніколи. - підвищує голос.
- Ні. Ти маєш змиритись з роллю моєї жінки. А ще з тим , що все буде по-моєму.
- Не бачу різниці. - пирхає фурія.
