Полонянка бандита - Тетяна Калинова
Жила собі принцеса Лія , вона була доброю і красивою . Та якось її побачив злий дракон і зачинив в своєму замку. Принцесі було дуже страшно . Вона не знала що їй робити . Та раптом з'явився принц Емір. Він був дуже сильний, сміливий і гарний. - Емір знов грає бровами а я посміхаюсь. - Принц врятував принцесу і одружився з нею. Вони дуже кохали один одного і в них з'явилась чудова донечка . - цілую квіточку в щічку.
- І вони жили довго і щасливо. - продовжує Емір посміхаючись і викладає шашлик на тарілку. - Кінець.
- Не кінець татку . Не поспішай. Коли їх донечка трішки підросла , принцеса Лія дізналась що вона знов вагітна і тепер чекає слушної нагоди, щоб розповісти про це принцу. - Емір на мить завис , а потім підняв нас з донечкою на руки і наче збожеволів... Він сміявся вголос і раз за разом цілував то мене , то Єву по черзі. Потім опустив на ноги і притис мене до себе.
- Крихітко , це просто чудо якесь. Я тебе обожнюю. І я дуже... Дуже щасливий.
- Я теж Еміре. Я теж дуже щаслива.
***
Через вісім місяців кохана подарувала мені синочка . Цього разу я скинув всі справи на друзів і замісників щоб нічого не проґавити і вже сам віз Лію в пологовий . На щастя все минуло набагато легше ніж з Євою. І Лія і Артем почуваються добре. В пологовому я зустрів Руслана , якому дружина щойно теж народила сина . Ми вітали один одного і сміялись згадуючи минуле. Потім там же в лікарні розпили пляшку віскаря . Ось така вона , доля . Для кожного в неї свій сценарій і своє щастя. За своє ж я дякую Вищим силам щодня. Тепер в мене є все про що тільки може мріяти чоловік .
Кінець!!!
Ох! Не знаю як ви, а я навіть сльозу пустила. Дуже дякую всім за підтримку і за коментарі . І з нетерпінням чекаю ваших вражень від книги . Відкрию таємницю: це ще не кінець... З головними героями цієї історії ви ще зустрінетесь. Я планую зробити цикл. А от про кого саме будуть ці історії дізнаєтесь пізніше. Зараз пропоную вам більш легку , позитивну і веселу книгу під назвою "Карамелька"
Уривок:
Вона розвертається і йде на вихід. А я слідкую за кожним рухом, за кожним кроком. Та що з нею не так ? Вперше доводиться добиватись уваги від дівчини. А вона наче навмисне мучить мене, поглядами своїми , посмішками... Ну скільки можна ??? Все ! Досить! Підриваюсь з місця і наздогнавши хапаю її за руку. Емма різко розвернулась і мало не впала. Довелось впіймати за талію і притиснути до себе. Від близькості її відразу в горлі пустеля і збилось дихання. Запах її цей карамельний з розуму зводить. Вона що купається в тій карамелі , чи що ? Емма підіймає до мене обличчя і я знов тону в цих неймовірних очах . Здається мої бажання читаються на моєму обличчі бо я почув її шепіт .
- Не треба , Тьома. - Її "Тьома" , наче струмом по венах... І це все! Витримка полетіла коту під хвіст. Наче зголоднілий кидаюсь на її губи і ловлю зітхання яке з них зірвалось. Наче вона теж про це мріяла , цього чекала. Коли ковзнув язиком до солодкого ротика і відчув що вона відповідає на поцілунок... Ох трясця ! Я зрозумів що пропав остаточно. Безвісти. Немає мене . Без неї немає.
- Що ж ти зробила зі мною , дівчинко? З розуму мене звела. Думаю тільки про тебе. - шепочу наче сп'янілий і притискаю до себе . Знов цілую. - Яка ж ти солодка , Еммо. - вона перервала поцілунок і поклавши руки мені на груди різко відштовхнула.
- Не треба! - і дивиться злякано своїми очиськами .
- Чому? Чому ти мене відштовхуєш? Я ж теж тобі подобаюсь. Тепер я в цьому впевнений. Давай сходимо кудись ввечері. Розважимось.
- Навіщо вам це? - знов на ви... - Для колекції? Так от, мене не цікавлять розваги , які ви можете запропонувати. А те що потрібно мені , ви дати не зможете . - розвернулась і швидко вийшла.
Ну що за бісова дівка? Та я здається вже готовий дати тобі все що завгодно. Тільки скажи чого саме ти хочеш?
Теж цікава парочка... Сподіваюсь на вашу підтримку і чекатиму ваших вражень. Підписуйтесь на автора якщо ви цього ще не зробили, попереду ще багато цікавих історій. Щиро дякую за увагу.
Кінець
