Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Сучасний любовний роман » Полонянка бандита - Тетяна Калинова

Полонянка бандита - Тетяна Калинова

Читаємо онлайн Полонянка бандита - Тетяна Калинова
Глава 7 Лія

          Під   час   нашого   "обіду",    я   й   крихти    до   рота    не   взяла,   тому   в    животі    революція .   Цей... Цей   бородатий   демон     знов    зачинив    мене    в    кімнаті ,   а    сам    кудись    поїхав.   Я    через    вікно    бачила.    В    мене    тепер    взагалі    лише    одна    розвага ,   дивлюсь    в    вікно    мов    в    телевізор.   Буду    збирати   інформацію    з   кімнати.   Все    що    зможе    мені     допомогти    втекти ,   як    вчив    Мішка .   І    що    я    маю    за    половину   дня?   Охоронці    змінились    о    дев'ятій    вечора.   О   шостій   приходила    жінка    в   роках .   Видно    кухарка,   тому    що    о   восьмій    все    той   же   амбал    приніс    мені   ароматний    бульйон ,   салат   і    картоплю    з    м'ясом.   Після    цього     жінка    пішла    за     територію.   Не    здивуюсь   якщо   здорованя    приставили    особисто    до    мене.   Наче    я    можу     крізь    стіни    ходити.    

     Я    довго    дивилась    на    їжу    яка    так    пахла ,   що    хотілось    язика    проковтнути.   Не    хочу    щоб    хачик    знав ,    що    я    щось    їла    в     його    будинку.   Тварюка     ще    пошкодує.   Він    не    знає     з    ким    зв'язався.   Уявлення    не    має ,    які    люди    мене    розшукують.    Не    стримавшись    з'їла    кілька    ложок   смачнючого    бульйону   і   обережно    витягла    кілька    шматочків    м'яса.   Якщо    здоровань    не   надто    заглядав    в    тарілки ,   то    там    навіть    непомітно    що    я    щось    їла.   От    і    чудово.   Нехай    бандюк   думає ,   що    я   оголосила     голодовку .   Скотина.   Замкнув   мене    наче    домашнього    улюбленця .    Щоб   в   нього   воші    завелись.   В    бороді.

         Я   пробувала     відчинити    вікно    в   спальній  ,   та   нічого    не    виходило .    Потрібно    буде    спробувати    ще    в    ванній .    З   дверима    легше ,   Мішка    давно    навчив    мене    зламувати   практично    будь-який    замок,   але     впевнена    що    там    мене     чекає   амбал .    А    можливо    й    не    один.    А    що    можна    чекати    від    цих    бандитів ,   уявлення    не    маю.   Згодують    своїм    собацюрам    і    скажуть   що    так    було.          Капець    якийсь.    Вже    навіть    не    знаю ,    що    гірше ,   залишатись    тут ,   з    прибацаним   на    всю    голову   бородатим    психом ,   чи    щоб   мене    знайшли...   Прийняла    душ ,   на    щастя    мене     замкнули    в    кімнаті  ,    в    якій   є    ванна    кімната    і    відчинивши    шафу ,   дістала    футболку  .    По   ведмежому    розміру    зрозуміла ,   що    це    речі    господаря.    Так    як    в    мене    немає    більше     нічого    підходящого ,   одягаю    її    і     лягаю     спати.   Як    не    дивно ,   та    заснула    я    швидко.    Мені    снилось    що    я    вдома ,   в    своїй    кімнаті,   в    своєму    ліжку ,    а    поруч    мій    улюблений   шотландський    висловухий  котик - Жорик  .  Все    спокійно    і   добре ,    наче    нічого    не    сталось.   Тому    коли    поруч    прогнулось    ліжко ,   я    подумала    що    це    мій   улюбленець,    але    потім     відчула   приємний  ,   трішки    терпкий   і   знайомий    чоловічий    запах.   Різко    розплющую    очі    і  від    жаху   відскакую    в    інший    кінець    ліжка.    Швидко    прийшло    усвідомлення    що    сталось    і    де    я    знаходжусь.   А    головне  - з    ким...   Знов    цей    гад   дивиться    так ,    наче    готовий    зжерти     мене    разом    з    кісточками.    А    після ,   каже    що    прийшов    поговорити...  Про   що?    Про    погоду?    Але   такого    допиту     я    не    чекала ,   а    тим    більше    не    чекала  ,    що    він    спробує    взяти     мене    силою.   Хоча   що    з    нього    взяти?   Бандит -   він    і    в    Африці    бандит.   Довелось    сказати    від    кого    ховаюсь     і    що    робила    в    клубі.    Але    обійшлось    малою    кров'ю,   поки    що.   Я    вже    чула   що    він    хоче    помститись    Охотському ,    сподіваюсь    що     не    використає    для    своєї    помсти    мене.   Головне    щоб     він    не   дізнався    більше...    А    от     мамині    прикраси    потрібно    буде    повернути.   Це   зараз   єдине    що   в    мене    від    неї     залишилось.   Та    коли    Емір    назвав    мене     моїм  справжнім    ім'ям,   серце    впало    в    п'яти.   Якщо    він    так    швидко    дізнався    моє    ім'я,    то    скоро      дізнається  про   все    що   сталось.    Страшно    навіть    уявити    що    буде.    В    мене    один    єдиний    варіант   -  тікати.    І    чим    швидше - тим    краще.     Але    як    чорт    забирай?    Кімната    замкнена ,    за    дверима    мабуть    громило ,    на    вулиці   собаки   Баскервілів...   Обложили    з    усіх    сторін ,  головорізи    кляті .   

       Після    такої   "приємної"    розмови ,   заснути    не   виходило .     Накручувала    себе    і    мало   не    довела   до    істерики.   Заснула    десь    під   ранок    а   прокинулась    від    того ,   що    в    кімнату    відчинились    двері.    На    порозі    стояв    Емір    з    тацею    в    руках.   Сьогодні    він    не    в    костюмі.   На    ньому   блакитні   джинси    і   біла    футболка.    Гарний    чортяка!    

      - Ти    що   ще   спиш?  - здивовано   запитує .  - Я    тобі    сніданок    приніс.   Казав    Руслан ,   що    ти    вчора     нічого    не    їла.  

      -Ти    постійно    будеш    заходити    до    мене    без    стуку?   А   якби    я    була    оголена?  -   він    підняв   брови ,   але    промовчав.   Видно    до    його    курячого    мозку    навіть    не    дійшло ,   що    можна    було    постукати ,   чи    що    я    можу     бути    проти   такого   нахабства.  -   Я    не    голодна.   Краще    собак    своїх    нагодуй ,   щоб    на    людей    не    кидались .  -  він    підходить    до    ліжка    і    кладе    тацю    на    тумбочку  .  

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Відгуки про книгу Полонянка бандита - Тетяна Калинова (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: