Фартух єпископа - Сомерсет Вільям Моем

Коли канонік бажав бути чарівним, ніхто не міг його перевершити. У його манері було таке співчуваюче тепло, що, якщо вас не дратував злегка опікуючий тон, ваше серце ніколи не було у змозі не відкритися йому.

 - Майте цигарку, - сказав він, дістаючи золотий портсигар значної вартості. - Дайте мені сірник, от добрий хлопчина.

Він осяяв молодика променистою посмішкою, але Роксем все ж вагався.

- Ви отримали мою записку, каноніку?

- Так, так. Так чарівно від вас, що ви мені пишете. Я так давно вас знаю, дорогий хлопчику, що, якщо я можу щось зробити для вас, тільки накажіть мені.

Роксем часто приїжджав із Лайонелом з Ітона, щоб провести частину своїх канікул у гостинному домі каноніка.

- Гаразд, справа в тому, що я хочу попросити Вінні одружитися зі мною, з вашого дозволу.

Канонік Спретт стримав тріумфальну посмішку, яка намагалася заволодіти його ротом. Коли він відповів, його манера була абсолютно співчутливою, але дещо серйозною, як і личило у цьому випадку.

- Мій дорогий Харрі, я не буду приховувати від вас, що ваші почуття зовсім не були приховані від мене. І ви повинні розуміти, що якби я їх не схвалював, я навряд чи дозволив би вам так часто приїздити до мене додому.

Роксем посміхнувся, але не знайшов нічого дуже слушного, щоб сказати.

- Я роками мав до вас найбільшу прихильність; і останнім часом, відколи ви зайняли своє місце в Палаті лордів, я також маю повагу та захоплення. Це чудовий знак, коли молода людина  вашого положення так серйозно кидається на державні справи. Я думаю, перед вами велике майбутнє.

Він підняв руку, щоб попросити мовчати, коли побачив, що інший бажає зробити зауваження. Канонік Спретт люб'язно не дозволяв  перепиняти. 

- Але в цих питаннях хто-хто - це передусім батько. У мене є підстави вважати, що ви стійкий молодий чоловік, без пороків, і я думаю, що ви маєте чудову вдачу, котра не потрібна у подружньому житті. Але ви повинні дозволити мені трохи дізнатись про ваше матеріальне становище.

Молодик дуже просто пояснив, що він володіє трьома будинками, великою кількістю гектарів землі та доходом у двадцять тисяч на рік. Канонік Спретт серйозно вислухав.

- Я хотів би залишити всі справи про врегулювання у ваших руках, канонік. Я зроблю все, що вважаєте за потрібне.

- Усе це звучить дуже задовільно, - відповів нарешті канонік. - Я не той чоловік, щоб вдаватися до грошових деталей. Слава богу, я можу чесно сказати, що я не наймит, і я думаю, що ми можемо залишити всі ділові деталі  нашим відповідним юристам. Мій дорогий хлопчику, я даю вам повний дозвіл залицятися до Вінні.

Роксем почервонів і, знявши окуляри, протер їх носовою хусткою.

- Як ви гадаєте,  я їй подобаюсь?

Канонік взяв обидві його руки.

- Мій дорогий друже, вам не потрібно боятися з цього приводу. Звичайно, я залишаю своїм дітям повну свободу дій, але я не думаю, що я буду необачним, запевняючи вас, що Вінні - ну, дуже ви їй подобаєтесь.

- Я настільки радий, - сказав Роксем, і радісна посмішка з’явилась на його вустах.

- Завтра приходьте на обід, а потім  поговорите з моєю маленькою дівчинкою. Я зроблю так, щоб вас не турбували.

- Це надзвичайно люб'язно з вашого боку.

- Зовсім ні! Зовсім ні! Але зараз я справді маю бігти. Я обідаю з леді Візард, щоб познайомитися з принцесою Вартбург-Гохштайн.