Фартух єпископа - Сомерсет Вільям Моем

- Ви не знаєте сера Джона Дюранта, пивовара, чи не так, батьку?  - спитав Лайонел. - Він сказав мені, що з тих пір, як вони надали йому баронетство, люди регулярно надсилають йому нове, оригінальне генеалогічне дерево раз на тиждень.

- Напевно, в нього тепер вже цілий ліс, - відповів лорд Спретт. - Для чого він їх використовує - як стовпи для хміля?

- Я  б подумав, що вони роблять чудові різдвяні подарунки для його бідних родичів, - припустив канонік, який не зміг встояти перед своїм маленьким жартом навіть на дорогі для нього теми. Він знову повернувся до своєї дочки. - До речі, Вінні, я вважаю, що завтра я не зможу піти на збори до пана Рейлінга.

- Він буде страшенно розчарований. Він очікував, що ви виступите з промовою.

- Я пообіцяв леді Візард пообідати з нею, щоб зустрітися з принцесою Вартбург-Гохштайн. Я не зміг би піти досить рано. Час священнослужителя насправді ніколи не є його власним, і принцеса дуже бажає  познайомитися зі мною.

- Люди так часто забувають, що навіть у королівських осіб бувають духовні труднощі, - пробурмотіла леді Софія.

- Я напишу невеличку записку містеру Рейлінгу, побажавши йому удачі, і з вашого дозволу, Софія, запрошу його пізніше  на чай.

- Він пристойний?

- Він джентльмен, тітко Софія, - вигукнула Вінні - І він прекрасний, як грецький бог.

Вінні почервоніла, сказавши це, і опустила очі. Вони були приємними та блакитними, як у її батька, але замість його завзятої ​​доброзичливості мали тужливий вираз, який був досить чарівним. Здавалося, вони закликали до довіри та любові.

- Мені прийти і виступити на ваших зборах, Вінні? - спитав лорд Спретт, розважений її захопленням. - Про що промова?

- Про тверезість! - посміхнулася вона.

- Більшість лондонського духівництва зараз підтримують це, чи не так?  - зауважив Лайонел. - Єпископ днями запитав мене, чи я утримуюсь.

- Єпископ - це людина без роду, Лайонел, - заперечив батько. - Особисто я не приховую, що не схвалюю утримання від  спиртних напоїв. Помірність, так! Але як ти можеш бути поміркованим, якщо повністю утримуєшся? Кукурудза та вино, пшениця, ячмінь, виноградна лоза є всюдисущими; кукурудза зміцнює, вино радує серце людини, як на весільному святі в Кані Галілейській.

Лорд Спретт відкрив рота, щоб промовити.

- Я хотів би, щоб ви постійно не перебивали мене, Томасе, - вигукнув канонік, перш ніж його брат міг вимовити слово. - Той, хто урочисто пообіцяв собі  повну стриманість, здав суспільству людей і сучасних інституцій свою свободу вибирати. А тепер, що ви хотіли сказати, Томасе?

- Я просто хотів попросити в Понсонбі ще картоплі.

- Я знав, що це буде якесь легковажне спостереження, - відповів канонік.

- Єпископ висловив припущення, що повне утримання духовенства має служити прикладом, - м'яко сказав Лайонел.

- Як приклад, це був жахливий провал. Багато років я шукав успішних результатів, одного чоловіка, який довів би мені, що, будучи п'яницею, він був настільки вражений прикладом свого священика, який заради нього та наслідування перестав пити келих пива під час обіду, склянку портвейну на вечерю або склянку віскі та води вночі, щоб він відірвався від своєї порочної поблажливості і став тверезим чоловіком.

Понсонбі стояв біля ліктя каноніка, терпляче чекаючи кінця цього розпатякування.

- Рейнвейн, сер? - сказав він могильним тоном.

- Звичайно, Понсонбі, звичайно! - відповів канонік настільки енергійно, що дворецький трохи збентежився. - Що ви думаєте про цей рейнвейн, Томасе? Непогано, я собі підлещую.

Він підніс бокал до носа і вдихнув приємний запах. Він випив своє вино і посміхнувся. Вираз спокійного задоволення з'явилось на його обличчі. Він схвалив компанію латинськими цитатами:

«O quam bonum est,

O quam jucundum est,

Poculis fraternis gaudere».