Серце Атлантиди - Аврора Лав
— Чим сьогодні займалася, принцеса? — Спробував перевести тему злий хлопець, який трохи збентежився. Він безперечно не любив та не вмів програвати. — Знову з цим Роджерсом тусувалася?
Скай до божевілля ревнував мене до Ділана. Він не міг заборонити мені спілкуватися з ним, але вколоти... завжди, будь ласка.
— Та ні... Ми з ним навіть не бачилися сьогодні. — Спокійно відповіла я, знизивши плечима.
— Дуже приємно це чути.
І його тріумфальне обличчя дуже повільно наблизилося до мого. Він ніжно торкнувся моїх губ. Гарячим язиком поволі проник усередину, і змусив тихий стогін вирватися з нього.
Сібіл пирхнула й закотила очі.
Закінчивши з вечерею ми, дружньою компанією, рушили у бік особистих кімнат. Ідучи сходовим прольотом, легкий гул адептів, що снували туди-сюди у вечірній метушні, вибухнув несамовитим жіночий крик.
— Аааааааааааааааа!
