Хаврор для короля. Виконай моє завдання. - Лада Астра

– А ось і наша неперевершена і прекрасна вігесса Адалін Вілльє, єдина представниця роду Вілльє. Вона мала не легке дитинство, але зараз це одна з десятки кращих віггес Віллорії і можливо, наша майбутня королева, – церемонно віщав Поль, дивлячись у найближчий до нього візор.

      Поки я спускалася по сходам, а поль розхвалював мене на всі боки, король не зводив з мене якогось замороженого погляду. Та він навіть не кліпав увесь цей час.

– Маєш просто приголомшливий вигляд, Адалін, – якгось ніжно промовив Рейнар, цілуючи мені ручку. 

     А я посміхаюся  і про себе думаю: “ Тільки не витріщайся, так треба, все по плану, посміхайся і не дивуйся”

– Дякую, ваша величність. Ви теж маєте шикарний вигляд, – і нащо ото ляпнула. Ну не вмію я грати у власній подобі. Король сьогодні знов був у яскравому одязі зеленого відтінку із золотою вишивкою. І от воно ніби і йшло йому, але мені більше довподоби, коли він в чорному одягнений. Ой, це я про що зараз думаю?

– Мій любий королю, я бажаю вам провести чудово час із чарівною вігессою, – розкланявся Поль і покинув нас у компанії візорів.

– Вігесса Адалін, ти готова до не звичної прогулянки зі мною? – запитав король, загадково посміхаючись.

– З вами, ваша величність, я на все готова, – сказала я, спостерігаючи як до нас підходять два воїни з особистої охорони його величності. Зазвичай, король використовував охорону тільки за межами столиці. Він був одним з кращих бойових магів, тому і в постійній охороні не мав потреби. Це знали всі піддані королівства. Куди ж це ми тоді зараз вирушаємо?

– Ну що ж, ти сама про це сказала, Адалін. Тримай мою руку.