Серце Атлантиди - Аврора Лав
Якийсь час ми просто пили вино і їли. Мовчки насолоджувалися гіпнотичним шумом хвиль, легким вітерцем, що обдував наші обличчя та теплими променями сонця.
— Стів Такер, я люблю тебе, — прошепотіла я.
— А я люблю тебе, ти моє ЖИТТЯ. — Стів відставив наші келихи в сторону. Повільно кладучи мене на спину він взявся покривати мою шию палкими поцілунками.
— Стів... Ммм… — мої руки залізли йому під футболку і почали гладити його міцну спину та рельєфний живіт. — Стів...Емм… Я тебе хочу…
— Крихітко… — хлопець загарчав. Його руки жадібно ковзали по моїх стегнах, а губи пестили мої груди.
— Я так дуже цього хочу... Але… — не знаю звідки я взяла в собі сили, щоб зупинитися, але я це зробила. — Ти ж знаєш, у нас є проблеми, а так ми їх ніколи не вирішимо. Нам просто необхідно поговорити.
Мій голос звучав дуже тихо та хрипко. Налиті рум'янцем щоки та полум'я пристрасті в очах, очевидно, суперечили моїм словам. Зібравши все самовладання на яке я була здатна, все ж таки відштовхнула від себе коханого.
— Добре. Давай поговоримо, — у голосі Стіва чулося легке роздратування, а у погляді читалося погано сховане розчарування.
Ми обидва сіли по-турецьки один навпроти одного.
— Пробач мені. Чорт, останнім часом я тільки й роблю, що перепрошую тебе! Дідько! Ти права… — в словах Стіва я почула справжнє каяття. Я посміхнулася й ніжно торкнулася його щоки.
— Я розумію... — мій голос тремтів. — Цей рік був важким, особливо для тебе. Навчання, команда, турнір, вступ... Я готова завжди підтримувати тебе в усьому. А ти весь час вибираєш не мене…
— Не кажи так, крихітко! — стрепенувся хлопець. — Ти найцінніше, що є в моєму житті! Так, мене розривали на частини обставини, здебільшого я просто безсилий... Але ж ми з тобою бачилися практично щодня.
— Тяжко не побачитися, коли ми навчалися в одному коледжі! — зненацька навіть для самої себе я перейшла на крик. — На великій перерві ти з командою, після занять у тебе тренування, потім якась тусовка... І так цілий рік! Навіть на прощальному вечорі ти залишив мене!
Моїми щоками покотилися солоні доріжки сліз. Серце стиснулося від образи. Все те, що довгі місяці я таїла в собі, готове вирватися назовні. Я різко підхопилася на ноги.
— Ти, бісів король балу! Я не розраховувала бути твоєю королевою, але блін! Серйозно!?! Одразу після твого нагородження ти забув про моє існування, а твоя банда навіть не підпустила мене до тебе! — Я вже не кричала, а репетувала як ненормальна. — Це був наш вечір! НАШ! Ти поповній насолоджувався життям, а я втекла зі свого випускного і плакала всю ніч. Замість того, щоб танцювати й цілуватися всю ніч зі своїм хлопцем! А ти навіть не помітив цього!! Чорт!
— Тихіше, тихіше… — Стів простягнув руки вперед у спробі мене заспокоїти.
— Ти! Ти завжди так робиш! Спочатку забиваєш на мене, потім просиш вибачення, а далі ми трахаємося і я тобі все пробачаю. Поки все не повторюється знову... Я втомилася! Втомилася! Чуєш?! — Я грубо відштовхнула його руки.
— Крихітко, я не знаю, що сказати... Правда, не знаю... — в голосі хлопця було стільки жалю. — Ти абсолютно права в усьому. Пробач, пробач, пробач тисячу разів пробач! Я справжній мудак! Козел! Покидьок! Я дуже сильно люблю тебе! Дуже. Я обіцяю. Я присягаюсь тобі! Більше такого не повторитись ніколи! Іди до мене, ну ж бо... Все добре... Дай я тебе обійму…
А я стою обхопивши себе руками й заливаюсь гарячими сльозами.
— Крихітко... Я тільки твій... Більше такого не станеться... Я обіцяю. — Стів перейшов на шепіт.
Він повільно й обережно наблизився до мене. Як тільки хлопець зрозумів, що я не чиню опір, обхопив мене двома руками. Одна рука гладила моє волосся, а друга обіймала мене за спину. Він ніжно цілував мене в верхівку.
В його обіймах я відчула себе найважливішою для нього людиною. Я відчувала його трепет. Я – його світ. Він так боїться мене втратити. І я розтанула. Вся гіркота та образа почали зникати…
Він знайшов мої губи своїми та став дуже ніжно та обережно їх цілувати. Ми стояли обійнявшись і цілуючись, поки сонце не потонуло в морі. Стів обхопивши мої стегна, підійняв мене на руки та обережно поклав на плід, а потім сам ліг зверху. Його поцілунки переставали бути обережними, з кожним новим рухом вони ставали все більш пристрасними та наполегливими. Його руки блукали по моєму тілі. Він розстебнув верхні ґудзики сукні й почав пестити губами мої груди.
Я насолоджувалася ним. Я тонула в цій насолоді. Є лише він і я. І так буде завжди. Всі наші "проблеми" я сама собі вигадала. І сьогодні мені було соромно за це, хоча... Ні, саме зараз мені було дуже добре. І нехай весь світ почекає. Я так його люблю!.. Покопатись у собі та укласти чергову дурість я і потім встигну. А зараз… Тільки він і я. Я стягнула з нього футболку.
— Крихітко, я люблю тебе! Я так тебе хочу… — його рука відсунула убік мої вологі трусики, а потім він увійшов в мене різко і грубо.
— Аааа... Ммм… — я викрикнула і застогнала від задоволення, що навалилося на мене стрімкою лавиною. — Я... Я... Я теж тебе люблю!
Стівен почав рухатися швидко, жорстко та глибоко. З кожним поштовхом я звивалася під ним гладячи його спину, плечі, руки… Цілуючи його в шию, груди…
Його темп прискорювався. Я кричала та стогнала, як мені здається, на весь пляж. Кілька разів йому доводилося закривати мені рот поцілунками. Нас накривала хвиля насолоди, нам було начхати хто може стати випадковим свідком такої відвертої сцени...
І ось нас накрила лавина насолоди, ми отримали бажане одночасно. Стів скотився набік і притягну мене у свої обійми. Я поправила сукню і поклала голову йому на груди.
— Це було... Надзвичайно. Крихітко, я ніколи нікому тебе не віддам.
