Серце Атлантиди - Аврора Лав

- Що?! - я просто не могла повірити в те що коїться. Злі сльози підступили до очей, а з легенів вирвався істеричний сміх. - А знаєш що... Ні! Не треба!!! Розважайся далі або чим ти там займаєшся! - Я крикнула йому це в трубку і відключилася.

Я була неймовірно зла.

"Як він так може зі мною"?!

Телефон став безжально дзвонити в моїй руці, але я, не звертаючи на нього увагу, йшла вгору по вулиці... Не знаючи куди йду...