Серце Атлантиди - Аврора Лав

— Дякую. Я теж дуже рада знайомству. — Ледве чутно вимовила я.

— Мене звати Касандра Роджерс, це - Емануель Стюарт, — жінка вказала на чоловіка зі шрамом. — А це - Лоренцо Ді Мартіно.

— Дуже приємно.

— У тебе напевно багато запитань.

— Ви навіть не уявляєте скільки, — не стримала я язика за зубами. Я розуміла, що ситуація далеко не повсякденна, за відчуттям я мінімум була на прийомі у королеви. — Вибачте. — Зніяковіло промимрила я.

— Нічого, — жінка посміхнулася й повернулася на своє крісло.

— Еван сказав, що Ви нічого не знаєте про наш світ, — обізвався крижаним, спокійним голосом блондин.

— Так. Це правда. — Я з острахом подивилася на Евана, він ледь помітно хитнув головою.

— О, а я якраз люблю послухати історії. Мила Касандра, розкажи, будь ласка, цій юній, чарівній леді історію. — Загадково посміхнувся чоловік.

— З великим задоволенням, Декан Лоренцо, — і жінка почала свою розповідь. 

Був створений незаймано чистий світ. Одна єдина істота була створена досконалою – це була людина. Творців вабила чистота душі людини, і вони стали спускатися на землю. Нефіліми, так їх називали,- це Творці, що спускалися на землю. Хтось просто спостерігав, хтось випробував на міцність душу та тіло своїх створінь, але всі вони поверталися назад. А втім, були ті, чию суть підкорили чисті душі. Нефіліми пізнали почуття кохання. Ніхто не знав, які будуть наслідки від злиття тіла й душі Нефіліма з людиною. На землі почали народжуватися світлі, дуже могутні істоти, які були наділені силою Творців та душею людей. Ім'я їм надали Альви.

Альви були досконалі. Їхня магія це - концентрація чистішої енергії, найсильніша сила на світі. З плином століть Нефіліми зустрічалися на землі все рідше, а пізніше і зовсім зникли. Нефіліми утворили дисбаланс на землі. З одного боку могутні Альви, з іншого - скалічені душі, в яких зародилися: злість, жорстокість, заздрість, жадання. 

Альви взяли на себе відповідальність за майбутнє світу. Вони правили землею, вони намагалися зберегти рівновагу. Гідних вони наділяли "даром", а не гідних "прокляттям". Так на землі почали з'являтися нові істоти, ім'я їм дали - Семіни. Семінів створених за допомогою "дару" називали Доніми, а за допомогою "прокляття" - Кондеми. Своїм "даром" Альви створили чарівників, спіритів, дріад, гіан, наяд та багатьох інших світлих істот, які мали в собі магію та вміли нею користуватися. А своїм "прокляттям" - вампірів, баггейнів, химер, єхидних та інших, чиї душі були прокляті й змушені кожну секунду свого існування горіти синім полум'ям.

Я слухала затамувавши подих. Все моє тіло пробирало дрібне тремтіння. Це було так складно і неймовірно, у це неможливо повірити. Однак я стояла в цьому залі, міцно вчепившись в руку вампіра і не вірила своїм вухам. Хоча свідомістю розуміла, що так і є. А жінка все продовжувала розповідь своїм оксамитовим рівним голосом, чим більше я на неї дивилася, тим знайомішим мені здавалося її обличчя. Чоловік зі шрамом сидів з максимально знудженим виглядом, усіма своїми жестами він давав зрозуміти, що йому не терпиться скоріше покинути залу.

Своїми добрими намірами Альви посіяли хаос на землі. Їхні творіння стали воювати між собою, знищуючи на своєму шляху, як один одного, так і простих смертних. Вони спробували зупинити це, але було вже надто пізно. Давши останній бій, який значно зменшив чисельність Семінів, не маючи сили більше спостерігати за цим, Альви вирішили піти. Вони приховали своє місто Альвхейм від усіх, і замкнулися там. Люди його називають Атлантида. 

На землі залишилися Вартові таємниці Альвхейма. Це Альви, що живуть і нині серед нас, але не втручаються в наші справи. Вони чекають години, коли на землі знову настане мир і спокій, адже вони щиро вірять у силу світла серця. У кожного Вартового є ключ, за допомогою якого вони повертаються додому. Сам по собі цей ключ має неймовірну силу, це дуже могутній артефакт. Ключ має назву - Серце Атлантиди. Довгі століття багато Семінів хотіли знайти приховане місто, отримати хоча б частинку його сили. Втім, так нікому і не вдалося знайти навіть одного Вартового. Згодом історії про могутніх Альвів перетворилися на легенди, про загублене місто Атлантида. На жаль, залишилися фанатики, які все ще продовжують шукати Альвхейм і ключі до нього.

— Але зараз війни припинилися? — Задала я безглузде питання, бо ми жили в сучасному світі. Навіть не дивлячись на приховану сторону існування сутінкового світу, всі ми живемо у цивілізованому світі.

— Вірно, дитино моя. За цей мир ми заплатили велику ціну. — Баритон, що заставляв душу крижаніти, розлився залом. Чоловік перехопив ініціативу та продовжив розповідь. — Через нескінченні, безжальні війни чисельність Семінів критично скорочувалася. І тоді наймогутнішими Семінами було ухвалено рішення об'єднатися. Відьми, вампіри та перевертні згуртувалися. Ми уклали перемир'я і створили раду Ордо. Задля підтримки миру між Семінами та збереження нашого існування в таємниці від людей. Згодом була заснована Академія Квікресалвос, де навчалися всі охочі Семіни, а найкращих запрошували на службу в Ордо. Перед тобою три голови цього світу, нас називають Декани, а сама ти зараз у самому серці Ордо.

Вся отримана інформація просто не могла вкластися у моїй голові. Виходить переді мною таємні правителі. Мені стало ще незручніше. Я відпустила руку Евана.

— Ви, моя люба, Енжела Одрі Голден. Вашого батька звали Едуардо Голден, а мати Аріелла. Я знав їх обох. Ваш батько був неймовірно сильним чаклуном, а Ваша мати… — Декан зам'явся, озирнувся довкола, і з якоюсь ледь вловимою ноткою смутку додав. — Також неймовірна. У вашій крові тече величезна потужна магія. Але вона прихована. Ми допоможемо Вам відкрити її, та навчимо нею користуватися. Ласкаво просимо додому, міс Голден.

— Ддд... дякую. Спасибі вам велике. — Становище потроху стало прояснюватись. Все це було важко для сприйняття, але логічно та зрозуміло. Втім все стало ще більш заплутаним, і я так і не отримала відповіді на головні питання. — Вибачте, однак в мене ще залишилися питання. Хто ті Семіни, які намагалися мене викрасти, та навіщо?