Українські поезії - Петро Петрович Гулак-Артемовський

45 - Скупий і недбалий шанувальник богів, я помилявся, наслідуючи хибну мудрість; тепер знову скеровую свої вітрила на давню путь (лат.).- Ред.

46 - Петро мужик непоказний… - До цього рядка в авторизованому списку зроблено власноручну авторську примітку: «Сам автор, Петр Петрович Артемовский-Гулак». Внаслідок хибного прочитання рукопису рядок протягом довгого часу друкувався помилково: «Петро мужик непокорний…»

47 - Порозтринькав все дівчатам… - Після випускних іспитів у Полтавському інституті М. М. Лонгінов вручив нагороди кращим вихованкам.

48 - Святигорське (Святі гори) - місцевість в Ізюмському повіті Харківської губернії, де в крейдяних горах на березі Сіверського Дінця з давніх часів існував монастир (згадується в історичних джерелах з XVII ст.). На кошти колишнього придворного священика Самборського Андрія Опанасовича (1732-1815) в XIX ст. тут було збудовано церкву.

49 - А він над нами, знай, в воді жартує… - йдеться, очевидно, про М. М. Лонгінова.

50 - Йдеться про М. М. Лонгінова.

51 - Він, вона - Йдеться про М. М. Лонгінова та його дружину.

52 - Німеччина йому щось не до шмиги… - Можливо, йдеться про іспит з німецької мови.

53 - …на шістнадцять рук метелиці й заграли.- Йдеться про виконання в концерті 28 червня 1851 р. фантазії за мотивами опери німецького композитора Карла Марії Вебера (1786-1826) «Евріанта» вісьмома вихованками на чотирьох роялях. Крім того, в концерті були сольні номери, інструментальні ансамблі та оркестрові твори кількох композиторів (див.: «Полтавские губернские ведомости. Неофициальная часть», № 27 від 4 липня 1851 р., с. 210).

54 - А їх-то, бачиш, два брати… - Йдеться про викладачів музики та співу Вацлава й Алоїза Єдлічків, чехів за національністю; П. П. Гулак-Артемовський називає їх «німцями», бо офіційно вони числились в інституті як австрійські піддані (там же, с. 217).

55 - То так із ним і заспівали… - В концертах 29 і 30 червня виконувалася композиція В. Єдлічки за мотивами опери французького композитора Джакомо Мейєрбера (Якоба Лібман-Бера, 1791-1864) «Пророк» та «Прощальний хор» А. Єдлічки. В концерті 30 червня брала участь і дочка П. П. Гулака-Артемовського Аполінарія (там же, с. 210).

56 - …ще й поставив свічку! - До цього рядка в автографі, що зберігається в ДПБ, є авторська примітка: «По получении радостной вести мы служили благодарственный богу молебен 8 и 16 января».

57 - Епіграф узято з Псалтиря (псалом 30).

58 - Соничка - дочка П. Гулака-Артемовського (народилася 1852 р.).

59 - Абдул-Меджід (1823-1861) - 31-й султан Туреччини, правив з 1839 до 1861 р. У жовтні 1853 р. розпочав Кримську війну з Росією.

60 - …тинхву в ніс встромили.- До цього рядка в списку П. П. Гулака Артемовського є примітка: «Школьная шалость - задремавшему ученику вставить в нос скрученную и зажженную тряпочку, от которой он начинает чихать».

61 - Андронче-козаче - Андронников Іван Малхазович (1798-1868), російський генерал; командував військами, які 14 листопада 1853 р. під Ахалціхом розгромили Ардаганський загін турків, що намагалися прорватися до Тифліса крізь Боржомську ущелину.

62 - Нахименку хвацький - Нахімов Павло Степанович (1802-1855), віце-адмірал; під його командуванням російська ескадра 18 листопада 1853 р. розгромила турецький флот у Синопській бухті, завдяки чому Росія на початку Кримської війни здобула панівне становище на Чорному морі й перешкодила висадці турецького десанту на Кавказьке узбережжя.

63 - Воронець - Воронцов Михайло Семенович (1782-1856), російський державний і військовий діяч, з 1844 р. намісник Кавказу й головнокомандуючий Кавказькою армією.

64 - …я них там віршів від мне хочеш? - У списку ДПБ примітка до цього рядка: «В замену радостного известия об этой блестящей победе П. И. Л[онгино]ва непременно требовала в ответ малороссийских стихов».

65 - …я к турчин з ляхом удрав до лясу… - У списку ДПБ є примітка до цього рядка: «Известно, что в разбитом корпусе Абди-паши находилось много отчаянных польских политических коноводов». Тут П. П. Гулак-Артемовський повторює безпідставно поширювані тоді чутки про участь польських політичних емігрантів у військових діях турецької армії. Різкі випади проти польського, угорського, італійського національно-визвольних рухів, а також вірнопідданська апологія російського царизму, трапляються й в інших віршах П. П. Гулака-Артемовського часів Кримської війни.

66 - Бебут - Бебутов Василь Осипович (1791-1858), генерал російської армії; під його командуванням 19 листопада 1853 р. було розбито великий турецький загін у бою під Башкадикларом.

67 - Адріанополь (нині м. Едірне в Туреччині) - місто на Балканському півострові, яке відігравало важливу роль у турецькій експансії проти слов’янських народів. Перенесення туди ставки султана та мусульманських святинь мало на меті поставити під сумнів чинність укладеного 1829 р. Адріанопольського мирного договору, за яким Росія одержала ряд важливих переваг після перемоги над турецькими військами у війні 1828-1829 рр.

68 - Маріца - річка в Болгарії, на кордоні між Грецією та Туреччиною.

69 - Кулевча - село в Болгарії, поблизу якого у травні 1829 р. російські війська під командуванням фельдмаршала І. Дибича розгромили турецьку армію.

70 - Дибич Іван Іванович (1785-1831) - головнокомандуючий російською армією під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр.