Українські поезії - Петро Петрович Гулак-Артемовський

В Полтаву, моей милой Полинашке

I. «Коли б тебе, Полінашко...»

Вперше надруковано в журн. «Киевская старина», 1901, кн. 5, с. 76-77.

Зберігся автограф, подарований 1856 р. А. Станіславському (ЦНБ АН УРСР, ф. X, № 3, арк. 2). Подається за автографом.

II. «Віє вітер, несе пташку,...»

Вперше надруковано Д. І. Багалієм у журн. «Киевская старина», 1903, кн. 9, с. 97-98, під заголовком: «В Полтаву, моей милой дочери А. П. А[ртемовск]ой-Г[ула]к».

Автограф невідомий.

Подається за першодруком.

III. «Текла річка...»

Вперше надруковано скорочено в кн.: Петров Н. И. Очерки истории украинской литературы XIX ст., с. 71; повністю - в журн. «Киевская старина», 1901, кн. 5, с. 77-78.

Зберігся автограф, подарований 1856 р. А. Станіславському (ЦНБ АН УРСР, ф. X, № 3, арк. 3).

Подається за автографом.

Професор А. Станіславський поклав цей вірш на музику.

IV. В Полтаву

À ma bien-aimée Apollinaire, sur l’oubli de son beau manchon

Вперше надруковано в журн. «Киевская старина», 1901, кн. 5, с. 78-79.

Зберігся автограф, подарований 1856 р. А. Станіславському (ЦНБ АН УРСР, ф. X, № 3, арк. 4), в якому є авторська примітка: «Мать, осмотревшись в Полтаве, что дочь не взяла с собой своей нарядной муфты, была в отчаяньи и - давай писать и умолять, чтобы я поскорее выслал заветную муфту. Муфта не послана, и дело обошлось как нельзя лучше».

Подається за автографом.

Український переклад зроблено Максимом Рильським.

V. «Сидить батько на лаві...»

Вперше надруковано в журн. «Киевская старина», 1901, кн. 5, с. 79-80.

Зберігся автограф, подарований 1856 р. А. Станіславському (ЦНБ АН УРСР, ф. X, № 3, арк. 5-6). Подається за автографом.

Надсилаючи ці вірші А. Станіславському, П. П. Гулак-Артемовський написав наприкінці всього циклу жартівливий чотиривірш польською мовою:

Ja uwielbiam dziewczęta własne, a Pan cudze,

Ma więc każden z nas wygrać coś na tei posłudze.

Gdy ma być zysk tak wielki z tak słodkiej posługi,

Rad bym na tej posłudze wiek przepędzić długi.

(Мені подобаються власні дівчата, а Вам чужі; отже, кожен з нас щось має на цьому виграти. Якщо з цього приємного служіння має бути великий зиск, я волів би так служити довгі роки.)

«Володьку, не казись!.. Поб’ю!...»

Вперше надруковано Д. І. Багалієм у журн. «Киевская старина», 1903, кн. 9, с. 98-99, під заголовком: «Пригласительный билет на именинный танцевальный вечер 16 января 1856 года (Владимиру Ал-чу Пр-му, с семейством)».

Автограф невідомий.

Подається за першодруком.

Адресат вірша не встановлений.

«Скачи, мати...»

Вперше надруковано Д. І. Багалієм у журн. «Киевская старина», 1903, № 9, с. 99-100, під заголовком «Жене моей. На танцевальный у нас вечер 21 января 1856 года».

Автограф невідомий.

Подається за першодруком.

ДО ЛЮБКИ

Вперше надруковано в кн.: Петров Н. И. Очерки истории украинской литературы XIX ст., с. 70-71.

Автограф невідомий.

Подається за першодруком із врахуванням різночитань, наведених у рецензії українського літературознавця й критика Василя Миколайовича Доманицького (1877-1910), вміщеній у журналі «Киевская старина», 1904, кн. 12, с. 175. Доманицький мав у своєму розпорядженні автограф пізнішої редакції цього вірша, свого часу надісланий автором А. Станіславському і згодом переданий до редакції «Киевской старины». Вірш є вільним переспівом оди Горація «До Хлої» («Vitas inuleo me similis, Chloe»; кн. I, ода 23).

УПАДОК ВЕКА

Вперше надруковано уривки в кн.: Петров И. П. Очерки истории украинской литературы XIX ст., с. 65; повністю вперше опублікував М. Ф. Комаров у журн. «Зоря», 1896, № 19, с. 375. Дата в першодруку: «Харків, 24 марця 1856 р.».

Автограф невідомий.

Подається за першодруком.

Твір написано за мотивами вірша М. Ю. Лермонтова «Дума» («Печально я гляжу на наше поколенье»).

«Колись було...»

Вперше надруковано Ю. Романчуком у ЗНТШ, 1904, т. 60, кн. 4, с. 10, під заголовком: «Сыну моему, при посылке ему в Санкт-Петербург делового портфеля».

Дата в першодруку: «1857 г. 2 марта. Харьков».

Автограф невідомий.

Подається за першодруком.

ПЕРЕЛОЖЕНИЕ ПСАЛМА 125

Вперше надруковано М. Ф. Комаровим у журн. «Зоря», 1896, № 22, с. 427.

Дата в першодруку: «Харків, 18 падолиста 1857 р.»

Подається за публікацією в кн.: Науменко В. Нові матеріали для історії української літератури XIX в., К., 1919, вип. 1, с. 25, де було використано нині не відомі автографи поета.

ПЕРЕЛОЖЕНИЕ ПСАЛМА 138

Вперше надруковано М. Ф. Комаровим у журн. «Зоря», 1896, № 23, с. 452-453.

Дата в першодруку: «Харків, 28 падолиста 1857 р.»

Автограф невідомий.

Подається за публікацією в кн.: Науменко В. Нові матеріали для історії української літератури XIX в., вип. 1, с. 25-28.

ПЕРЕЛОЖЕНИЕ ПСАЛМА 132

Вперше надруковано М. Ф. Комаровим у журн. «Зоря», 1896, № 23, с. 452. Дата в першодруку: «Харків, 7 грудня 1857 р.»

У двох копіях цього вірша були позначки П. П. Гулака-Артемовського: «Посвящается Метлинскому в день именин» та «Это переложение псалма было послано А. Л. Метлинскому в день его именин при следующей записке:

От пельку хіба сим тобі чи не запхаю:

Здоров був, з празником тебе поздоровляю».

Автограф невідомий.

Подається за публікацією в кн.: Науменко В. Нові матеріали для історії української літератури XIX в., вип. 1, с. 28-29.

ДО ВАРКИ

Вперше надруковано Ю. Романчуком у ЗНТШ, 1904, т. 60, кн. 4, с. 10-11 (перша половина вірша, з підзаголовком: «На мое выздоровление от гриппа по её наставлению», без дати) та в кн.: Твори І. Котляревського, П. Артемовського-Гулака, Є. Гребінки, с. 426-427