Українські поезії - Петро Петрович Гулак-Артемовський

Автограф невідомий. Зберігся авторизований список 1836 р. рукою дружини поета з численними різночитаннями щодо першодруку 1904 р, (ДПБ, ф. 229, № 3, арк. 21 зв.).

Подається за авторизованим списком.

Твір є переробкою байки І. Красіцького «Ptaszki w klatce».

РИБКА

(Басня)

Вперше надруковано в журн. «Вестник Европы», 1827, 22, с. 131-132, під заголовком «Рибочка. (Казка)», під криптонімом N. Передруковано у виправленому автором варіанті, із заголовком «Басня» й під криптонімом *** в альманаху «Утренняя звезда», Харків, 1834, кн. 2, с. 76 (в обох публікаціях - без дати написання).

Автограф невідомий. Зберігся авторизований список, без дати (ДПБ, ф. 229, № 3, арк. 22-23).

Подається за авторизованим списком.

Твір є переробкою байки І. Красіцького «Rybka mala і szczupak».

ДО ПАРХОМА. I

Вперше надруковано в журн. «Вестник Европы», 1827, № 22, с. 134-135, під заголовком «Две оды Горациевы. До Пархома. II», під криптонімом N. Передруковано у виправленому автором варіанті в альманаху «Утренняя звезда», Харків, 1834, кн. 2, с 78-79, під криптонімом *** та з іншою нумерацією: «До Пархома. I».

Автограф невідомий. Зберігся авторизований список, без дати написання (ДПБ, ф. 229, № 3, арк. 15-16).

Подається за авторизованим списком.

Твір написано за мотивами оди Горація «Aequam memento rebus in arduis» (кн. II, ода 3), початок якої взято за епіграф.

ДО ПАРХОМА. II

Вперше надруковано в журн. «Вестник Европы», 1827, № 22, с. 133-134, під заголовком «Две оды Горациевы. До Пархома. I», під криптонімом N. Передруковано в альманаху «Утренняя звезда», Харків, 1834, кн. 2, с. 80-81, під криптонімом ***, під заголовком «До його ж», з іншою нумерацією: II.

Автограф невідомий. Зберігся авторизований список, без дати (ДПБ, ф. 229, № 3, арк. 17-19).

Подається за авторизованим списком.

Твір написано за мотивами оди Горація «Tu ne quaesieris, scire nefas, quem mihi, quem tibi» (кн. I, ода 11), початок якої взято за епіграф.

XIV ОДА ГОРАЦІЯ, КНИГА II

Вперше надруковано українським бібліографом і критиком Комаровим Михайлом Федоровичем (1844-1913) у журн. «Зоря», 1896, № 21, с. 415-416; за іншим джерелом - українським істориком і літературознавцем Дмитром Івановичем Багалієм (1857-1932) у журн. «Киевская старина», 1897, кн. 3, с. 484-486.

Автограф невідомий. Зберігся авторизований список 1836 р. рукою дружини поета, без дати написання (ДПБ, ф. 229, № 3, арк. 2-5).

Подається за авторизованим списком.

Вірш є переробкою оди Горація «Eheu! fugaces, Posthume, Posthume…» (кн. II, ода 14), початок якої взято за епіграф.

IX ОДА ГОРАЦІЯ, КНИГА II

Вперше надруковано О. Я. Кониським у журн. «Світ», 1882, № 2, с. 241-242; за іншим джерелом - О. О. Потебнею в журн. «Киевская старина», 1888, кн. 5, с. 206-208.

Автограф з датою «25 февраля 1832 г.» зберігається в ІЛ, ф. 66, № 1. Зберігся список 1836 р. рукою дружини поета (ДПБ, ф. 229, № 3, арк. 6-8), в якому є авторські примітки французькою мовою (тут подаються курсивом у лапках) до кількох рядків цього вірша:

Бач, ярепудова збентрежилась ляхва - «Натяк на нерозумний проект поляків воскресити Річ Посполиту». (Національно-визвольне повстання на захоплених Росією польських землях у листопаді 1830 - вересні 1831 р., провідну роль в якому відігравали шляхетсько-аристократичні кола, П. Гулак-Артемовський оцінює з реакційних, вірнопідданських позицій).

Та вже й натикали в Варшаві ви добра! - «Натяк на укріплення в Варшаві». (Були зведені наприкінці літа 1831 р. для оборони міста від царських військ.)

І щоб тернівки всім було по добрій чарці! - «Автор вірша був у Полтаві саме в момент прибуття до князя Репніна кур’єра з повідомленням про здобуття Варшави російськими військами під начальством фельдмаршала графа Паскевича».

Подається за автографом.

Твір є переробкою оди Горація «Non semper imbres nubibus hispidos» (кн. II, ода 9), початок якої взято за епіграф.

XXXIV ОДА ГОРАЦІЯ, КНИГА I

Вперше надруковано О. Я. Кониським у журн. «Світ», 1882, № 2, с. 242; за іншим джерелом - О. О. Потебнею в журн. «Киевская старина», 1888, кн. 3, с. 201-206.

Автограф невідомий. Збереглося кілька списків:

1. Авторизований список 1836 р. рукою дружини поета (ДПБ, ф. 229, № 3, арк. 9-14).

2. Список у зшитку, що належав Станіславському Антону Григоровичу (1817-1870) - професору державного права Казанського і Харківського (з 1857 р.) університетів (ЦНБ АН УРСР, ф. X, № 3, арк. 6 зв.- 9). Напис рукою А. Станіславського (польською мовою) на першій сторінці: «Автограф, надісланий мені поетом 2 січня 1856 р. у Харкові», що стосується власноручно скопійованих автором чотирьох віршів з циклу «В Полтаву, моей милой Полинашке», доводить, що IX, XIV і XXXIV оди Горація переписано до цього зшитку близько вказаної дати.

3. Авторизований список невідомою рукою (ІЛ, ф. 66, № 1, арк. 1-4 зв.). Поставлену тут (чорнилом) дату «1823» закреслено олівцем і змінено на «1848». Власноручні авторські виправлення зроблено поверх попереднього тексту, ідентичного зі списками ДПБ і ЦНБ АН УРСР. Таким чином, хоча список, що зберігається в ІЛ, датується раніше від списку в зшитку А. Станіславського, він відбиває пізнішу стадію роботи П. Гулака-Артемовського над текстом цього твору.

Подається за списком, що зберігається в ІЛ.

Твір написано за мотивами оди Горація «Parcus deorum cultor et infrequens» (кн. I, ода 34), початок якої взято за епіграф.

«ПЕТРО МУЖИК НЕПОКАЗНИЙ…»

Вперше надруковано Д. І. Багалієм у журн. «Киевская старина», 1897, кн. 3, с. 487-488.

Автограф невідомий. Зберігся авторизований список з виправленнями й нотаткою П. Гулака-Артемовського французькою мовою: «Цю дрібничку було написано в Санкт-Петербурзі 3 березня 1833 р. в домі його превосходительства п. Лонгінова, статс-секретаря її імператорської величності, саме тоді, коли автор дістав його дозвіл повернутися до Харкова» (ДПБ, ф. 229, № 5, арк. 1-2).

Після рядка «Чого Петрова душка забажала» в списку зроблено пропуск, позначений двома рядками крапок, на