Обре, сховайся добре! - Костянтин Артемович Когтянц

Я прийшов поговорити з бароном фон Ертелем (нім., не зовсім вірно, але це не могло привернути увагу: німецький синтаксис настільки складний, що навіть уроджений німець, який не має освіти, часто не може правильно побудувати речення).

(обратно) 210

Пане барон! Я повинен з вами поговорити! (Нім.)

(обратно) 211

Погоня! Скоро тут будет! (Тарабарська мова).

(обратно) 212

Буздуган (румунська вимова тур. слова «буздуван») — булава з шипами, або з гладкою ударною частиною. Могла використовуватися як метальна зброя.

(обратно) 213

Російське прислів’я XVII cт. Словосполучення «Подлинная правда» походить від слова «длинник» — металевий прут або батіг із вплетеним дротом, який застосовували в Росії під час катувань. Точніше було б писати «поддлинная» («под длинником»). Жахливий зміст вислову «вся подноготная» читач може зрозуміти й сам.

(обратно) 214

Напій, що викликав німоту, дійсно існував у Стародавньому Китаї. Якраз до описуваних часів Китай підтримував жваві торговельні та культурні зв'язки з Європою. Так, років за тридцять до Боянових пригод англійські моряки привезли до своєї країни опис гри, де гравці поділялися на дві команди, кожна з яких намагалася ногами заштовхнути м'яч у ворота суперника.

(обратно) 215

Лист глейтовний — тут: подорожна.

(обратно) 216

Цар Кілікійської Вірменії Хеттум ІІ (ХІІІ ст.). Регенерація його очей, виколотих суперниками у боротьбі за владу, — історичний факт, засвідчений у численних джерелах. Особливо показовим є те, що Хеттум залишався сліпим ще близько року після контрперевороту, вчиненого його прихильниками. Отож версія — «він домовився з катами та розіграв спектакль» — не переконує.

(обратно) 217

Саме такими словами один із вождів російських старовірів, Єпіфаній, описував свій новий язик, який виріс після того, як перший було вирізано за царським наказом. Регенерація язика Єпіфанія засвідчена найнадійнішим чином — ЙОМУ ВИРІЗАЛИ ЯЗИКА ВДРУГЕ (!), про що збереглися офіційні документи.

(обратно) 218

Середньовічні джерела аж кишать свідченнями про регенерацію очей та язиків. Ясна річ, більшість таких випадків вигадано, проте, крім безсумнівних випадків із царем Хеттумом ІІ та Єпіфанієм, є ще два дуже вірогідні: 1) у V ст. н. е. в м. Типас (Північна Африка) вандали (які були аріанами) відрубали праві руки та вирізали язики групі ортодоксальних християн. У частини скалічених, зокрема в диякона Репарата, регенерувалися язики — але не руки! Ця деталь доводить вірогідність цих випадків, бо якби вигадували, то йшлося б про повне зцілення; 2) дуже схожа на правду історія регенерації очей та язика (одночасно) у польського воєводи Петра Скриньського (ХІІ ст.) — він був дуже значною фігурою, і тут щось вигадати було важко.

(обратно) 219

Температура горіння дерези — близько 1000º С, а всі частини її — отруйні, тому в XVII ст. цю рослину справді використовували як живу фортифікаційну споруду.

(обратно) 220

Перший мир — Зборівський, другий — Білоцерківський.

(обратно) 221

Тобто не визнали козаком, і він знову став кріпаком.

(обратно) 222

Золота монета.

(обратно) 223

Легенди про зустрічі з одноокими істотами були досить поширені на південному заході України.

(обратно) 224

Особливий сорт глини.

(обратно) 225

Куртянин — дрібний дворянин у Молдові.

(обратно) 226

Європейський бойовий серп, на відміну від азіатського, був збільшеною копією селянського (особливо довгим було його жало), насаджений на довге руків’я. Ним можна було битися як однією, так і двома руками.

(обратно) 227

Боярин Ордин-Нащокін ставив печатку під царськими указами, тому на Заході його називали канцлером.

(обратно) 228

«Дети боярские» — найчисленніша категорія російських дворян.

(обратно) 229

Василь Лупу активно співробітничав із російською та польською розвідками, намагаючись забезпечити собі притулок на випадок повалення з престолу.

(обратно) 230

Комендант фортеці, намісник Молдовського князя.

(обратно) 231

Азов був захоплений об'єднаними силами донських та запорозьких козаків у 1638 р. Великий похід турків на Азов у 1641 р. завершився повним фіаско.

(обратно) 232

Тут — почерк.