Біблія - Невідомий Автор

І вони перенесли ковчег Ізраїлевого Бога.

9 І по тому, як вони перенесли його, то Господня рука була проти міста, і був неспокій у місті. І вдарив він людей того міста від малого й аж до великого болячками.

10 І вони вислали Божий ковчег до Екрону. І як Божий ковчег прибув Екрону, то екроняни стали кричати: Перенесли до нас ковчег Ізраїлевого Бога, щоб знищив нас та народ наш!

11 І зібрали вони всіх филистимських володарів, та й сказали: Відішліть ковчег Ізраїлевого Бога, хай повернеться на місце своє, і хай не поб'є нас та народ наш, бо неспокій оволодів містом. І Божа рука стала там дуже тяжка.

12 А ті люди, хто не померли, були вражені болячками, і стогін міста піднявся до неба!

1 про Самуїла 6

1 І був Божий ковчег у филистимській землі сім місяців.

2 І покликали филистимляни жерців та ворожбитів, запитуючи: Що робити з Господнім ковчегом? Скажіть нам, як його відіслати до його місця?

3 А ті сказали: Якщо ви відсилаєте ковчег Ізраїлевого Бога, то не відсилайте його порожньо, а конче принесіть йому жертву за провину, тоді одужаєте, і ви знатимете, чому не відпускає вас його рука.

4 І ті запитали: Яка ж та жертва за провину, що ми принесемо йому? А ті відповіли: За числом филистимських володарів п'ять золотих вузлів геморойних та п'ять золотих мишей. Бо одне лихо для всіх вас та для ваших володарів.

5 І зробіть подоби вузлів та мишей, що винищують землю, і прославте Ізраїлевого Бога, може його рука стане легшою над вами і над вашими богами та над вашим краєм.

6 І чого ви будете робити впертими свої серця, як робили це Єгипет та фараон? Чи ж не тоді, як він вчинив дивні речі з ними, відпустили їх і вони пішли?

7 А тепер зробіть одного нового воза і візьміть дві дійні корови, що на них не накладалося ярма, і запряжіть тих корів до воза, а їхні телята відведете до осель своїх.

8 І візьмете Господній ковчег, та й поставите його на воза, а золоті речі, що ви принесете йому жертвою за провину, покладете в скрині збоку його. І відпустите його, і він піде.

9 І побачите: Якщо він увійде до Бет-Шемешу дорогою до свого кордону, він зробив нам це велике лихо. А якщо ні, то знатимемо, що не його рука доторкнулася нас, випадок то був нам.

10 І зробили ті люди так. І взяли вони дві дійні корові, і запрягли їх до воза, а їхніх телят замкнули в оселях.

11 І поставили вони Господній ковчег на воза, і скриню, і золоті миші, і подоби їхніх геморойних вузлів.

12 І корови пішли прямо до Бет-Шемешу. Вони йли мукаючи битою дорогою і не відхилялися ні праворуч, ні ліворуч. А филистимські володарі йшли за ними аж до кордону Бет-Шемешу.

13 А люди Бет-Шемешу жали пшеницю в долині. І поглянули люди та й побачили ковчег, і зраділи цьому!

14 А віз увійшов на поле бетшемешанина Ісуса, та й став там, а там був великий камінь. І вони порубали воза на дрова, а корів принесли цілопаленням для Господа.

15 А Левити зняли Господній ковчег та скриню з золотом, що була з ним, та й поставили при великому камені. А люди Бет-Шемешу принесли цілопалення і інші жертви для Господа.

16 А п'ять филистимських володарів бачили це, і повернулися того дня до Екрону.

17 А оце ті золоті вузли, що филистимляни принесли Господові жертвою за провину: одна за Ашдод, один за Газу, один за Ашкелон, один за Ґат, один за Екрон.

18 А золоті миші були за числом усіх филистимських міст п'ятьох володарів, від міста твердинного і аж до неукріпленого села, і аж до великого каменя, що на ньому поставили Господнього ковчега, і він знаходиться аж до цього дня на полі бет-шемешанина Ісуса.

19 І вдарив Господь людей Бет-Шемешу, бо вони заглядали в Господній ковчег. І вбив він між народом п'ятдесят тисяч сімдесят душ. І був народ у жалобі, бо Господь ударив народ великою поразкою.

20 І сказали люди Бет-Шемешу: Хто зможе встояти перед обличчям Господа, Бога святого? І до кого він піде від нас?

21 І вони послали посланців до мешканців Кір'ят-Єаріму, кажучи: Филистимляни повернули Господній ковчег. Ідіть і заберіть його до себе.

1 про Самуїла 7

1 І поприходили люди Кір'ят-Єаріму, та й підняли Господнього ковчега, і внесли його до Авінадавої оселі на узгір'ї в Ґів'ї, а сина його Елеазара посвятили стерегти Господній ковчег.

2 Від дня, коли ковчег лишився у Кір'ят-Єарімі, минуло двадцять років. А весь Ізраїль плакав за Господом.

3 І сказав Самуїл до всього Ізраїля: Якщо ви всім вашим серцем повернетеся до Господа, викиньте поміж себе чужих богів та Астарт, міцно прихилите свої серця до Господа і служитимете одному йому, то він врятує вас з руки филистимлян.

4 І викинули Ізраїлеві сини Ваалів та Астарт, та й служили тільки Господові.

5 І сказав Самуїл: Зберіть усього Ізраїля до Міцпи, а я буду молитися за вас до Господа!

6 І зібралися до Міцпи, черпали воду та лили перед Господнім обличчям, постили того дня й казали там: Ми згрішили перед Господом! І судив Самуїл Ізраїлевих синів у Міцпі.

7 Коли почули филистимляни, що Ізраїлеві сини зібралися до Міцпи, то піднялися филистимські володарі на Ізраїля. І почули про це Ізраїлеві сини, і налякалися филистимлян.

8 І сказали Ізраїлеві сини до Самуїла: Не переставай кликати за нас до Господа, нашого Бога, хай він врятує нас від руки филистимлян.

9 І взяв Самуїл одне молочне ягня, і приніс його повним цілопаленням для Господа. І кликав Самуїл до Господа за Ізраїля, а Господь відповів йому.

10 Самуїл приносив цілопалення, а филистимляни стали до бою проти Ізраїля. І загримів Господь того дня сильним громом на филистимлян, та й навів страху на них, і були вони побиті перед Ізраїлем.

11 І повиходили Ізраїлеві люди з Міцпи, та й погнали филистимлян аж під Бет-Кар.

12 І взяв Самуїл одного каменя, і поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім'я йому: Евен-Єзер. І він сказав: Аж доти допоміг нам Господь.

13 І були филистимляни переможені, і далі вже не входили в Ізраїлеві кордони. І була Господня рука на филистимлянах за всі дні Самуїлові.

14 І повернулися до Ізраїля ті міста, що филистимляни забрали були від Ізраїля, від Екрону й аж до Ґату і їхні околиці Ізраїль врятував від руки филистимлян. І був мир між Ізраїлем та між Амореянином.

15 І судив Самуїл Ізраїля всі дні життя свого.

16 Він щорічно обходив Бет-Ел, Ґілґал і Міцпу, і судив Ізраїля по тих містах.

17 Потім повертався до Рами, до помешкання свого, і там судив Ізраїля. І він збудував там жертовника для Господа.

1 про Самуїла 8

1 І як Самуїл постарів, то поставив синів своїх за суддів для Ізраїля.

2 І було ім'я первістка його Йоїл, а іншого кликали Авія, вони були суддями в Беер-Шеві.

3 А сини його не йшли його дорогою, і схилялися до зиску, і брали підкуп, і порушували закон.

4 І зібралися всі Ізраїлеві старшини, і прийшли до Самуїла в Раму,

5 та й сказали до нього: Ось ти постарів, а сини твої не йдуть дорогами твоїми. Постав над нами царя, щоб судив нас, як в усіх народів.

6 І було лихим у Самуїлових очах, що вони сказали: Постав над нами царя, щоб судив нас. І молився Самуїл до Господа.

7 І сказав Господь до Самуїла: Послухай голосу того народу щодо всього, про що він сказав тобі, бо не тобою вони зневажили, а мною, щоб я не царював над ними.

8 Як вони робили від дня, коли я вивів їх з Єгипту, і аж до цього дня, і як вони кидали мене й служили іншим богам, так вони роблять і тобі.

9 А тепер послухай їхнього голосу, тільки застережеш їх, і розповіси їм право того царя, що буде царювати над ними.

10 І переказав Самуїл всі Господні слова до народу, що жадав від нього царя:

11 Оце буде право царя, що царюватиме над вами: він візьме синів ваших і поставить собі в колісниці свої та посадить вершниками собі, а інші будуть бігати перед колісницею його,

12 і щоб поставити собі тисячників та п'ятдесятників, і щоб орати землю його, і щоб жати жниво його, і щоб робити зброю військову його та колісничне знаряддя.

13 А дочок ваших забере за мироварниць і за кухарок, і за пекарок.

14 І він позабирає поля ваші і виноградники ваші, і кращі ваші оливки, і пороздає своїм слугам.

15 А з вашого посіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм євнухам та своїм слугам.

16 І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найкращих ваших юнаків, і ваших віслюків, і будуть вони працювати на нього.

17 Він братиме десятину з вашої отари, а ви станете йому за рабів.

18 І ви будете кликати того дня проти вашого царя, якого собі обрали, та не відповість вам Господь того дня!

19 Та народ відмовився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: Ні, хай тільки цар буде над нами!

20 І будемо ми, як усі люди, і буде нас судити наш цар. І він стоятиме перед нами, і провадитиме наші війни.

21 І вислухав Самуїл усі слова народу, і переказав їх Господові.

22 А Господь сказав до Самуїла: Послухай їхнього голосу, і постав над ними царя! І сказав Самуїл до Ізраїлевого люду: Ідіть кожен до міста свого!

1 про Самуїла 9

1 І був чоловік з Веніяминового плем'я на ім'я Кіш, син Авіїла, сина Церорового, сина Бехоратового, сина Афіяхового, людина заможна.

2 І був у нього син на ім'я Саул, молодий та гарний. І з Ізраїлевих синів не було нікого вродливішого за нього, цілою головою він був вищий від кожного з усього народу.

3 І загубилися були Кішові, Сауловому батькові, віслючки. І сказав Кіш до свого сина Саула: Візьми з собою одного зі слуг і йди пошукай віслючок!

4 І вони перейшли Єфремові гори, і перейшли край Шаліша, та не знайшли. І перейшли вони край Шеаліму, і там нема. І перейшли вони край Веніяминів, та не знайшли.

5 Увійшли вони до краю Цуф і Саул сказав до свого слуги: Повернімося, щоб не забув батько за віслючок, та не став журитися за нами!

6 А той відповів йому: Ось у цьому місті є чоловік Божий, а той чоловік шанований. Усе, що він скаже, конче справджується. Ходімо туди, може він покаже нам нашу дорогу, що нею ми пішли б.

7 І сказав Саул до свого слуги: Ось ми підемо, та що ми принесемо цій людині? Бо хліб закінчився в наших торбах, а подарунка нема, щоб принести йому. Що ми маємо?

8 А той слуга сказав Саулові: Ось у руці моїй знаходиться чверть шекля срібла, і я дам йому, а він розповість нам про нашу дорогу.

9 Колись в Ізраїлі, коли хто ходив запитати Бога, то так казав: Давайте підемо до провидця.