Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою

Біблія - Невідомий Автор

Читаємо онлайн Біблія - Невідомий Автор

А я не є навіть як одна з твоїх невільниць!

14 І сказав їй Боаз у час обіду: Підійди сюди, бери хліба, замочуй у квасі шматок свій та їж. І сіла вона збоку женців, а він подав їй пряженого зерна. І їла вона, і наситилася, і ще й залишила.

15 І встала вона збирати. А Боаз наказав слугам своїм: Хай і між снопами збирає, і не кривдьте її.

16 І також залишайте їй зі снопів потроху, хай вона збирає, а ви не сваріть її.

17 І збирала вона на полі аж до вечора, і вимолотила те, що назбирала, і було близько ефи ячменю.

18 І понесла вона, і ввійшла до міста, і показала свекрусі, що вона назбирала. А потім дала їй, що залишила від свого обіду.

19 І сказала їй свекруха: Де ти збирала сьогодні? Хай буде благословенний, хто прийняв тебе! І вона розповіла своїй свекрусі, у кого працювала: Ім'я того чоловіка, що я сьогодні робила в нього, Боаз.

20 І сказала Ноомі до невістки своєї: Благословенний він у Господа, що не позбавив милості своєї ані живих, ані померлих. І сказала їй Ноомі: Близький нам той чоловік, він з наших родичів.

21 І сказала Рут: Він сказав мені: Пристань до моїх слуг, аж поки не скінчать моїх жнив.

22 І сказала Ноомі до своєї невістки: Добре, дочко моя, що ти вийдеш з його служницями, щоб не чіпали тебе на іншому полі.

23 І вона пристала до Боазових служниць, щоб збирати аж до закінчення збору ячменю та пшениці. І жила вона зі своєю свекрухою.


Рут 3

1 І сказала їй свекруха: Дочко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочинку, що буде добре тобі.

2 А тепер ось Боаз, наш родич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде провіювати ячмінь на току.

3 А ти вмийся, і намастися, і одягни на себе кращий одяг свій, та й піди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчить їсти та пити.

4 І коли він ляже, то ти приміть те місце, де він лежить. І ти прийдеш, і відкриєш приніжжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити.

5 А та сказала до неї: Все зроблю, як ти кажеш мені.

6 І пішла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.

7 А Боаз з'їв та випив, та й стало весело йому на серці, і прийшов він відпочити біля копиці. А вона тихо прийшла, і відкрила його приніжжя та й лягла.

8 І опівночі проснувся від холоду той чоловік, та й звівся, аж ось жінка лежить у приніжжі його!

9 І він сказав: Хто ти? А вона відповіла: Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич.

10 А він сказав: Благословенна ти в Господа, дочко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, що не пішла ти за юнаками, чи вони бідні, чи вони багаті.

11 А тепер, дочко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю тобі, бо все місто народу мого знає, що ти жінка чеснотна!

12 Справді я маю право викупу, та є ще ближчий родич від мене.

13 Ночуй цю ніч, а ранком, якщо він викупить тебе, то добре, а якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, як живий Господь! Лежи тут аж до ранку.

14 І лежала вона у приніжжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один одного. А він сказав: Хай не знають, що жінка приходила на тік.

15 І додав: Потримай хустку, що на тобі. І він відміряв шість мір ячменю, і поклав на неї, та й пішов до міста.

16 А вона прийшла до своєї свекрухи. А та запитала: Як справа, дочко моя? І вона розповіла їй усе, що зробив їй той чоловік.

17 І сказала: Ці шість мір ячменю він дав мені, щоб я не прийшла порожньо до тебе.

18 А та сказала: Почекай, моя дочко, аж поки довідаєшся, як випаде справа, бо той чоловік не заспокоїться, доки не закінчить цієї справи сьогодні.


Рут 4

1 А Боаз прийшов до брами, та й сів там. Аж ось проходить родич, про якого казав був Боаз. І він сказав йому: Зайди сюди та присядь! І той зайшов і сів.

2 А Боаз узяв десять чоловіків зі старшин того міста та й сказав: Сідайте тут! І вони посідали.

3 І сказав він до родича, що мав право викупу ділянки поля брата Елімелеха, що продає Ноомі, яка повернулася з Моаву.

4 А я подумав, що маю запропонувати тобі, щоб ти купив при тих, що сидять тут, та при старшинах народу мого. Якщо викупиш, добре, а якщо не викупиш скажи мені, щоб я знав, бо окрім тебе нема кому викупити, а я за тобою. А той сказав: Я викуплю.

5 І сказав Боаз: Того дня, коли набудеш поле з руки Ноомі, то набудеш також моавитянку Рут, жінку померлого, щоб поставити ім'я померлому на наділі його.

6 А родич сказав: В такому випадку я не зможу викупити, бо можу розорити свою спадщину. Візьми право викупу собі.

7 А колись було серед Ізраїля, що на підвердження викупу, обміну чи укладення угоди: чоловік знімав сандалю свою, і давав своєму ближньому, і це було свідоцтвом серед Ізраїля.

8 І сказав родич до Боаза: Купи собі! І зняв свою сандалю.

9 І сказав Боаз до старшин та до всього народу: Ви свідки сьогодні, що я набув усе, що Елімелехове, і все, що Кілйонове та Махлонове з руки Ноомі.

10 А також моавітянку Рут, Махлонову жінку, набув я собі за жінку, щоб поставити ім'я померлому на спадкові його, і не буде знищене ім'я померлого між братами його та з брами його міста. Ви сьогодні свідки на це!

11 І сказав весь народ, що був у брамі, та старшини: Свідки! Хай зробить Господь цю жінку, що входить до оселі твоєї, як Рахіль та Лія, що вони обидві формували оселю Ізраїлеву. І набувай маєток в Ефраті, і хай буде славне ім'я твоє в Віфлеємі.

12 А через нащадків, що Господь дасть тобі від цієї молодої жінки, хай стане оселя твоя, як оселя Переца, що Тамар народила була Юді.

13 І взяв Боаз Рут, і вона стала йому за жінку. І він увійшов до неї, а Господь дав їй вагітність, і вона народила сина.

14 І сказали жінки до Ноомі: Благословенний Господь, що не позбавив тебе сьогодні родича! І буде славним ім'я його серед Ізраїля.

15 І він буде тобі втіхою душі та годувальником твоєї сивини, бо народила його твоя невістка, що любить тебе, що ліпша тобі за сімох синів.

16 І взяла Ноомі ту дитину, і поклала її на коліна свої, і була їй за няньку.

17 А сусідки назвали ім'я йому промовляючи: Народився син для Ноомі! І назвали його Овед. А він батько Єссея, Давидового батька.

18 А оце Перецові нащадки: Перец породив Гецрона,

19 а Гецрон породив Рама, а Рам породив Аммінадава,

20 а Аммінадав породив Нахшона, а Нахшон породив Салмона,

21 а Салмон породив Боаза, а Боаз породив Оведа,

22 а Овед породив Єссея, а Єссей породив Давида.


ПЕРША КНИГА ПРО САМУЇЛА1 про Самуїла 1

1 І був один чоловік на ім'я Елкана, єфремлянин з Раматаїм-Цофіму, з Єфремових гір, син Єрохама, сина Ілія, сина Тоху, сина Цуфа.

2 А він мав дві жінки, ім'я одній Анна, а ім'я іншій Пеніна. І були в Пеніни діти, а в Анни дітей не було.

3 А той чоловік кожного року ходив зі свого міста до Шіло, щоб вклонятися та приносити жертви Господові Саваотові. А там два Ілієві сини, Гофні та Пінхас, були священиками для Господа.

4 І в той день, як Елкан приносив жертви, то він давав своїй жінці Пеніні й усім синам її та дочкам її частини,

5 а Анні давав частину подвійну, бо любив її. Та Господь замкнув їй утробу.

6 А її суперниця гнівала її докучаннями, що Господь замкнув їй утробу.

7 І так робив він кожного року, коли вона входила до оселі Господа, а та так гнівила її. І вона плакала й не їла.

8 І запитав чоловік її Елкан: Анно, чого ти плачеш і чого не їси? І чого сумне твоє серце? Чи ж я не кращий тобі за десятьох синів?

9 І встала Анна після їди та пиття в Шіло, а священик Ілій сидів на стільці при бічному одвірку Господнього храму.

10 А вона була в печалі, і молилася до Господа та плакала гірко.

11 І дала вона обітницю: Господе Саваоте, якщо дійсно зглянешся на біду твоєї невільниці, і згадаєш мене, і не забудеш своєї невільниці, і даси своїй невільниці нащадка чоловічої статі, то я дам його Господові на всі дні життя його, а бритва не доторкнеться його голови.

12 І коли вона довго молилася перед Господнім обличчям, то Ілій пильнував за її вустами.

13 А Анна промовляла в серці своєму, тільки губи її ворушилися, а голосу її не було чути. І Ілій сприйняв її за п'яну.

14 І запитав у неї Ілій: Аж доки ти будеш п'яною? Витверезися від свого вина!

15 А Анна відповіла: Ні, пане мій, я в печалі, а вина та п'янкого напою не пила я. І я вилила душу свою перед Господнім обличчям.

16 Не вважай своєї невільниці за негідницю, я довго молилася з великої своєї скорботи та з туги своєї.

17 І сказав Ілій: Іди з миром! А Бог Ізраїлів дасть тобі бажання твоє, яке ти від нього жадала.

18 А вона сказала: Хай невільниця твоя знайде милість в очах твоїх! І пішла та жінка своєю дорогою, та й їла, а обличчя її не було вже сумне.

19 І встала вона вранці, і вклонилася перед Господнім обличчям. І повернулися вони, і ввійшли до свого помешкання в Рамі. І Елкана мав інтимну близькість із своєю жінкою Анною, а Господь згадав про неї.

20 І по році завагітніла Анна, і сина народила. І назвала вона його Самуїлом, бо від Господа жадала його.

21 І пішов той чоловік Елкана та всі домашні його принести для Господа річну жертву та обітниці свої.

22 А Анна не пішла, бо сказала до чоловіка свого: Як буде відлучений цей хлопчик, то відведу його і тоді він з'явиться перед Господнім обличчям, і назавжди залишиться там!

23 І сказав їй чоловік її Елкана: Роби те, що добре в очах твоїх! Залишайся, аж поки відлучиш його, тільки хай виконає Господь своє слово. І залишалася та жінка, і годувала свого сина, аж поки вона відлучила його.

24 А коли відлучила, то повела його з собою та з трьома бичками й одною ефою борошна, і бурдюком вина. І привела його до Господньої оселі до Шіло. А той хлопчик був ще малий.

25 І зарізали бичка, і привели того хлопчика до Ілії.

26 І вона сказала: О, пане мій, як жива душа твоя, мій пане, я та жінка, що стояла з тобою отут, щоб молитися Господові.

27 Я молилася за дитину оцю і Господь дав мені те, що я просила від нього.

28 А тепер я віддаю його Господові на всі дні, скільки він жаданий для Господа. І вклонилася там Господові.


1 про Самуїла 2

1 І молилася Анна та й сказала: Звеселилося Господом серце моє, мій ріг став високим у Господі! Розкрилися вуста мої на моїх ворогів, бо радію з порятунку твого!

2 Нема святого, подібного Господу, нема нікого, крім тебе, і скелі нема, як Бог наш!

3 Більше не промовляйте зарозуміло, хай з ваших вуст не виходить зухвальство, бо Господь Бог знає все, і він виявляє вчинки!

4 Лук сильних поламаний, а немічні підперезалися силою!

5 Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімох народила, а багатодітна знесиліла.

6 Господь вбиває й оживляє, до шеолу впроваджує і підносить до неба.

7 Господь робить убогим та збагачує, понижує він та звеличує.

8 Підіймає нужденного з пороху, а убогого зі смітника, щоб посадити з вельможами і престол слави їм дати на спадщину, бо Господні основи землі, і на них він поставив землю.

9 Він ноги святих своїх стереже, нечестиві ж погинуть у темряві, бо сильною не з сили стає людина.

10 Супротивники Господа будуть розбиті! З неба Господь загримить на них і розсудить він кінці землі! І він дасть силу своєму цареві, і повищить рога свого помазанця!

11 І пішов Елкана до Рами, до оселі своєї.

Відгуки про книгу Біблія - Невідомий Автор (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: