Біблія - Невідомий Автор
А той хлопчик служив Господові при священикові Ілії.
12 А сини Ілії були люди негідні, вони не знали Господа,
13 ані звичаю священичого з народом. Коли хто приносив жертву, то, як варилося м'ясо, приходив священиків слуга, а в його руці тризубе видельце.
14 І він з стромляв до тазу, або до казана, або до горшка, або до горняти, і на що втрапить видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що приходив туди до Шіло.
15 Також поки ще не палили лій, то приходив священиків слуга, та й казав до того, що приносив жертву: Дай м'яса на печеню для священика, бо він не візьме від тебе м'яса вареного, а тільки сире!
16 А як той відповідав йому: Хай перше спалять лій, а ти потім візьми собі, скільки забажає душа твоя! То слуга казав: Ні, таки зараз давай! А коли ні, візьму силою!
17 І був гріх тих юнаків дуже великий перед Господнім обличчям, бо ті люди безчестили Господню пожертву.
18 А юний Самуїл, оперезаний лляним ефодом, служив перед Господнім обличчям.
19 Його мати шила йому верхній одяг і приносила з року в рік, коли приходила зі своїм чоловіком приносити річну жертву.
20 А Ілій поблагословив Елкану і його жінку та й сказав: Хай Господь дасть тобі нащадків від цієї жінки, за відданого, що Господь узяв. І пішли вони на місце своє.
21 І Господь згадав про Анну, і вона завагітніла, та й народила трьох синів та дві дочки. А Самуїл ріс з Господом.
22 А Ілій був дуже старий. І почув він усе, що сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході намету зібрання.
23 І він сказав їм: Ви робите негідні речі. Про ваші лихі вчинки я чую від усього цього народу.
24 Недобра та чутка, сини мої, що я чую, ви віддаляєте Господній народ!
25 Якщо хто згрішить супроти людини, то помоляться за нього перед Богом. А якщо людина згрішить супроти Господа, хто заступиться за неї? Та вони не слухали голосу батька свого, бо Господь постановив знищити їх.
26 А юний Самуїл усе ріс, та здобував ласку як у Господа, так і в людей.
27 І прийшов Божий чоловік до Ілії, та й сказав йому: Так сказав Господь: Чи ж я справді не об'явився дому батька твого, як були вони в Єгипті рабами фараоновими?
28 Я обрав його собі з усіх Ізраїлевих племен за священика, щоб він входив до мого жертовника, щоб кадив кадило, щоб носив ефод перед моїм обличчям. І дав я оселі твого батька всі пожертви Ізраїлевих синів.
29 Чого ж ви потопталися по моїй пожертві та по жертві хлібній, що я заповів для своєї оселі? Ти шануєш синів своїх більше, як мене, і ви розтовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого дару перед обличчям моїм.
30 Тому то слово Господа, Бога Ізраїлевого, було таке: Оселя твоя та оселя батька твого будуть ходити перед моїм обличчям аж навіки. Але тепер слово Господнє: Не буде в мене такого, бо я шаную тих, хто шанує мене, а ті, хто зневажають мене, будуть зневажені!
31 Ось приходять дні, і я заберу силу оселі батька твого, щоб не було старого в оселі твоїй.
32 Хоч в усьому я добре робив Ізраїлеві, ти бачитимеш лиш лихе від мого помешкання, і не буде старого в оселі твоїй по всі дні.
33 Когось із твоїх я збережу при моєму жертовнику, щоб колоти твої очі і щоб зробити біль душі твоїй, та всі інші твого дому повмирають у силі від людського меча.
34 А оце тобі ознака, що прийде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, обидва вони помруть одного дня.
35 А я поставлю собі священика вірного, він буде робити згідно з серцем моїм та з моєю душею. Я збудую його оселю сталою, і він буде ходити перед моїм помазанцем по всі дні.
36 І кожен, хто полишиться в оселі твоїй, прийде вклонятися йому за аґору срібла та за буханець хліба, і скаже: Долучи мене до однієї з посад священицьких, щоб їсти шматок хліба.
1 про Самуїла 3
1 А Самуїл служив Господові при Ілії. А Господнє слово було не часто за тих днів і видіння було рідко.
2 І того дня, коли Ілій лежав на своєму ложі, а очі його стали погано бачити,
3 і поки Божий світильник ще не погас, а Самуїл лежав у Господньому храмі, там, де Божий ковчег,
4 то покликав Господь до Самуїла: Самуїле, Самуїле! А він відповів: Ось я!
5 І побіг він до Ілії та й сказав: Ось я. Ти кликав мене? А той сказав: Я не кликав. Повернися, лягай. І він пішов і ліг.
6 А Господь далі покликав: Самуїле, Самуїле! І встав Самуїл, і пішов до Ілії та й сказав: Ось я. Ти кликав мене? А той відповів: Не кликав я, сину мій. Повернися, лягай.
7 А Самуїл ще не знав голосу Господа, і ще не відкрилося йому Господнє слово.
8 А Господь далі покликав Самуїла третій раз. І він устав, і пішов до Ілії та й сказав: Ось я. Ти кликав мене? І зрозумів Ілій, що то Господь кличе юнака.
9 І сказав Ілій до Самуїла: Іди, лягай. І якщо знову покличе тебе, то скажеш: Раб твій слухає тебе, Господе! І пішов Самуїл, та й ліг на своє місце.
10 І ввійшов Господь, і став, і покликав, як перед тим: Самуїле, Самуїле! А Самуїл відповів: Раб твій слухає тебе, Господе!
11 І сказав Господь до Самуїла: Ось я зроблю серед Ізраїля, що в кожного, хто почує про це, задзвенить в обох вухах його.
12 Того дня я виконаю над Ілієм усе, що я казав про оселю його, від початку й до кінця.
13 І розповім йому, що я суджу оселю його навіки за гріх, про який він знав, що сини його зневажають Бога, та не зупиняв їх.
14 Тому присягнув я оселею Іліі, що не очиститься гріх Ілієвої оселі жертвою та жертвою хлібною навіки.
15 І лежав Самуїл аж до ранку, і відчинив двері Господнього оселі. Але Самуїл боявся розповісти Ілієві про те видіння.
16 І покликав Ілій Самуїла, та й сказав: Самуїле, сину мій! А той відповів: Ось я!
17 І запитав він: Про що він промовляв до тебе? Не приховуй правди переді мною. Хай Господь зробить тобі так, і хай додасть, якщо ти скажеш неправду переді мною про щось з усього того, що казав він до тебе!
18 І розповів йому Самуїл всю правду перед ним. А той сказав: Він Господь, хай зробить те, що добре в очах його!
19 І виростав Самуїл, а Господь був з ним, і він не загубив жодного з усіх його слів.
20 І весь Ізраїль, від Дана аж до Беер-Шеви, дізнався, що Самуїл вірний, як пророк Господній.
21 А Господь далі являвся в Шіло, там відкривався Господь Самуїлові в слові Господньому.
1 про Самуїла 4
1 І було Самуїлове слово для всього Ізраїля. І вийшов Ізраїль на війну проти филистимлян, та й таборував при Евен-Гаезері, а филистимляни таборували в Афеку.
2 І вишикувалися филистимляни навпроти Ізраїля, і в тяжкому бою Ізраїль був побитий филистимлянами. І вони побили на полі бою близько чотирьох тисяч люду.
3 І прийшов народ до табору, а Ізраїлеві старшини сказали: Чому вдарив нас Господь сьогодні перед филистимлянами? Візьмімо з Шіло ковчег Господнього заповіту, і хай ввійде поміж нас, і хай врятує нас з рук наших ворогів.
4 І послав народ до Шіло, і понесли звідти ковчег заповіту Господа Саваота, що сидить на херувимах. А там були двоє Ілієвих синів, Хофні та Пінхас, з ковчегом Божого заповіту.
5 І як ковчег свідоцтва Господнього прибув до табору, то весь Ізраїль закричав дуже гучно, аж застогнала земля!
6 А филистимляни почули той крик, та й сказали: Що це за галас в єврейському таборі? І довідалися вони, що Господній ковчег прибув до табору.
7 І полякалися филистимляни, і казали: Бог прибув до табору! І сказали вони: Лихо нам, бо такого, як це, не було ще ніколи!
8 Лихо нам! Хто нас порятує від руки цих потужних богів? Оце вони, ті боги, що вразили в пустелі Єгипет!
9 Зміцніться та будьте мужні, филистимляни, щоб ви не служили євреям, як вони служили вам. Будьте мужні й воюйте!
10 І воювали филистимляни. І був побитий Ізраїль, і кожен утікав до свого намету. І та поразка була дуже відчутна. І впало з Ізраїля тридцять тисяч піхоти.
11 А Божий ковчег був узятий, і два Ілієві сини, Хофні та Пінхас, полягли...
12 І побіг один веніяминівець з бою, і прибув того дня до Шіло. А одяг його був подертий і порох на голові його.
13 І прибув він, аж ось Ілій сидить на стільці при дорозі й виглядає, бо серце йому тремтіло за Божого ковчега. А той чоловік прийшов, і розповів у місті, і закричало все місто!
14 А Ілій почув галас той та й сказав: Що це натовп так галасує? А той чоловік побіг, та й розповів Ілієві.
15 Ілій був віку дев'яноста восьми років і очі його погано бачили.
16 І сказав той чоловік до Ілія: Я той, що прибіг з бою, і я втік сьогодні з бойових лав. І сказав Ілій: Що сталося, мій сину?
17 І відповів вісник: Ізраїль побіг перед филистимлянами, і було багато вбитих з народу. І обидва сини твої, Хофні та Пінхас, полягли. А ковчег Божий захоплений!
18 І як згадав він про Божий ковчег, то впав Ілій зі стільця навзнак при брамі, а через старість і тяжкість свою, зламав шию й помер. А він судив Ізраїля сорок років.
19 А невістка його, Пінхасова жінка, була вагітна, близька до пологів. І як почула вона ту звістку, що взятий Божий ковчег і помер тесть її та чоловік її, то впала на коліна, та й народила, бо прийшли на неї пологові болі її.
20 А як настав час смерті її, то казали ті, що стояли при ній: Не бійся, бо ти народила сина! Та вона не відповіла, і не взяла цього до серця свого.
21 І вона назвала того хлопця Іхавод, кажучи: Відійшла Ізраїлева слава! Бо почула про захоплення Божого ковчегу, і про тестя свого та про чоловіка свого,
22 та й сказала: Відійшла слава від Ізраїля, бо захоплений Божий ковчег.
1 про Самуїла 5
1 А филистимляни принесли Божий ковчег з Евен-Гаезеру до Ашдоду.
2 І взяли вони Божий ковчег, і поставили його перед Дагоном у його храмі.
3 А другого дня вранці прийшли ашдодяни, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом! І взяли вони Даґона, і поставили його на його місце.
4 А наступного дня прийшли вони рано, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом! А Даґонова голова та обидві долоні рук його лежать відтяті на порозі, тільки тулуб Даґонів залишився при ньому.
5 Тому жерці та всі, хто входить до Даґонового храму, не ступають на Даґонів поріг у Ашдоді аж до цього дня.
6 І стала тяжка Господня рука на ашдодян, і він їх пустошив та бив болячками Ашдод та довкілля його.
7 І побачили ашдодяни, що так, та й сказали: Хай не залишається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо стала тяжкою його рука на нас та на Даґона, бога нашого!
8 І зібрали вони до себе всіх филистимських володарів, та й запитали: Що нам зробити з ковчегом Ізраїлевого Бога? А ті відповіли: Хай ковчег Ізраїлевого Бога перейде до Ґату.
