Полонянка бандита - Тетяна Калинова
- А раптом я йому не сподобаюсь? - я розсміявся і поцілував її в скроню.
- Це виключено маленька. Думаю , він буде в захваті від тебе. Але навіть якби було щось не так, я вже дорослий хлопчик і сам буду обирати собі дружину.
- Дружину? - підіймає голову і дивиться в очі. Така скуйовджена , з червоними щічками і припухлими від поцілунків губами. Неймовірна!
- Звісно. По-моєму це логічно. Ми кохаємо один одного і в нас буде малюк. Звісно ми одружимось. Але з цим поки що зачекай. - вона видихнула і кивнула. Смішна. Знов обіймаю і гладжу по спині. - От з Туреччини повернемось , тоді про весілля й поговоримо. Домовились?
- Угу. Еміре!
- Що крихітко.
- А в нас огірочки консервовані є? - я почав сміятись.
- Є Ліє. Зараз принесу.
Поки Лія сидячи на ліжку і поклавши банку між ніг хрумала огірки , я замовив квитки на літак і попередив батька , що через три дні буду його знайомити з майбутньою дружиною.
За ці три дні Лія перелопатила весь інтернет шукаючи і записуючи місця , які б хотіла відвідати в Туреччині. І пояснення що ми там будемо часто і необов'язково за кілька днів виснажувати себе настільки , щоб зненавидіти цю країну , не проходило. Потрібно все і відразу. А ще , виявляється Лія фанатка серіалу "Величне століття" , тому відчуваю що ми не лише по палацах і мечетях будемо ходити , але й шукати місце поховання Ібрагіма - паші .
Приблизно так все й було... Щоправда до того був важкий переліт. Лії було погано , в неї був жахливий токсикоз і я сто разів пошкодував що організував цю поїздку. Ввечері , коли коханій стало краще , ми пішли в будинок батька. Як я й передбачав , мала дуже сподобалась моєму батькові. А новина про те що Лія вагітна, взагалі зробила цей вечір. Єдиною кого засмутили ці новини , стала його дружина, вона скільки себе пам'ятаю , хотіла щоб я одружився з туркинею , більше того , з конкретною туркинею. З її племінницею.
Наступного дня ми поїхали дивитись Стамбул. Де ми тільки не були за ці дні ? Дивились на палаци , мечеті , гробниці , катались по Босфору. На самий кінець я залишив палац Топкапи . Саме той який вона найбільше мріяла подивитись. Я відтягував це тому , що чекав обручку яку замовив. Саме тут , в Стамбулі я зрозумів якою вона має бути. Тому в головний палац йдемо саме зараз. Ми гуляли коридорами , були в гаремі , в покоях Гюрем і в покоях Сулеймана. Лія від захвату іноді навіть втрачала дар мови і хапалась за серце. Постійно розповідала мені моменти з серіалу пов'язані з тим чи іншим місцем. А я кайфував дивлячись на щасливу посмішку коханої. Коли ми вийшли на балкон з покоїв Сулеймана , нам відкрився прекрасний вигляд на Стамбул і Босфор. Краса. Я обійняв кохану зі спини і ми на мить завмерли. В цьому місці реально відчувалась якась магія , міць і велич.
- Еміре! Це щось неймовірне. Уявляєш , колись тут так само стояли Гюрем з Сулейманом і інші султани Османської імперії з своїми коханими. - я посміхнувся і дістав з кишені обручку. Схожу на ту , яку знаменитий султан Сулейман подарував своїй коханій , тільки трохи меншу , тому що як на мене дивно буде в Україні носити перстень Гюрем султан на пів пальця. Розвертаю її до себе обличчям і цілую в губи. Потім опускаюсь на одне коліно. Вона прикриває рот долонею , в очах блищать сльози.
- Ліє , ашким , я кохаю тебе до нестями і обіцяю кохати завжди. Обіцяю підтримувати і оберігати . Обіцяю що зроблю все щоб ти була щасливою. Крихітко , ти станеш моєю дружиною? - відкриваю коробочку і її очі округлюються.
- О Божечки!!! Еміре ! Я почуваюсь щасливицею яка підкорила серце султана. - я почав сміятись.
- Ну... Я звісно не султан , та моє серце належить тобі кохана. Якщо ти його приймеш. - знов плаче. Та що ж робити з цими емоціями?
- Звісно. Звісно я буду твоєю дружиною Еміре . - одягаю перстень на пальчик і піднявшись цілую кохану в губи.
Наступного дня ми попрощались з турецькими родичами і поїхали в аеропорт. Час повертатись додому. Думаю , Лія точно запам'ятає цю подорож на все життя.
