Полонянка бандита - Тетяна Калинова
Ми зупинились трохи далі від будинку біля якого стояв потрібний автомобіль. Не погане місце щоб заникатись. Поруч лише якась посадка , залізна дорога і з іншої сторони починається ліс. Сам будинок старий і занедбаний. Нічогенький контраст , з триповерхових хоромів з прислугою переїхати в цей сарай... Біля лісу один з охоронців смалить цигарку , ось і перша жертва. Показую Максу на нього і прикладаю палець до рота , мовляв без зайвого галасу . Не знаю що зробить Охотський з Лією , коли зрозуміє що його вичеслили . Чую з будинку її крик і це діє наче спусковий механізм... Влітаю в будинок , за мною Роман і Череп . Далі не помічаю нічого , просто біжу на крик Лії який приводить мене в якусь кімнату . Бачу свою дівчинку яка лежить на ліжку і відбивається від бугая який намагається... Сука! Він навіть не зрозумів як я одним спритним рухом скрутив йому шию. Лише почувся гидкий хрускіт .
- Лія! - обіймаю її і притискаю до себе . - Дівчинка моя! - Гладжу по волоссі і вдихаю її аромат . - Лія! - знов і знов наче заведений повторюю її ім`я і тільки тепер мене відпускає повністю. Жива. Справді жива і в моїх обіймах.
- Еміре, я так злякалась . - ридає заховавшись в обіймах .
- Все добре моя хороша. - цілую обличчя і губи. - Тепер все буде добре. - підіймаю її на руки і обережно виглядаю в коридор.
- Він втік через вікно. Виродок . Сідає в авто . - кричить Рома і вони кулями вилітають з будинку.
Ми теж виходимо і бачимо як Охотський на своєму автомобілі їде до залізної дороги. Також чуємо що їде потяг. Не встигають хлопці сісти в авто , як лунає гучний звук аварії . Віт думав що встигне проскочити , та не встиг . Від зіткнення з потягом його авто відкинуло в сторону і воно спалахнуло . Віт видно застряг всередині , тому що не намагався вибратись з нього . От-от і автомобіль вибухне .
- Пішли звідси . - кажу коханій . Не потрібен їй зараз зайвий стрес , з ними й так на сьогодні перебір.
- Ні! Я хочу це бачити . - зупиняє мене і впевнено дивиться в очі . Киваю. Я розумію її. Після всього що ця наволоч зробила їй і її матері , вона хоче не лише знати що він палає в пеклі , але й бачити як так само він горить і мучиться перед смертю. Він палав заживо і навіть не намагався кликати на допомогу. Видно відразу змирився зі своєю долею. В якийсь момен цей ненормальний почав реготати а потім пролунав вибух і все. Кінець. Собаці собача смерть. Кінець Охотському і кінець нашій помсті. Притискаю кохану до себе і цілую в скроню.
- Ти як ?
- Тепер нормально. - видихає .
- Поїхали в лікарню , я хочу переконатись що з вами все добре. - вона киває і ми сідаємо в авто. - Максе , приберіть тут . Нехай все виглядає наче нещасний випадок.
- А воно так і є брате . - посміхається друг. - Але ми підчистимо. - Ми стільки років мріяли про це . Мріяли помститись за наших друзів і рідних і нарешті це здійснилось. Сподіваюсь що попереду нас чекають лише спокійні , сповнені щастя і кохання дні.
