Нові коментарі
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою - Народні
Українські Книги Онлайн » Сучасний любовний роман » Більше ніколи - Фредеріка Фома

Більше ніколи - Фредеріка Фома

Читаємо онлайн Більше ніколи - Фредеріка Фома
Глава 3

Максим

- Ти перевершив самого себе, клуб просто вогонь. - Прийшов підтримати друга в день відкриття його нового клубу. Ну ми вже встигли випити пляшку віскі й скажу, що після випитого мені вже все подобається. Хоча я не дуже люблю так відпочивати, але останнім часом мене часто можна зустріти в клубі. 

 - Скажи. А народу більше ніж я очікував. Як минула вчорашня ніч ? - Ну так, він не міг же не запитати. 

 - Та ніяк. 

 - Що ти приховуєш. Невже Юля  плакала тобі в жилетку, й ти, щоб втішити маленьку дівчинку, трахнув на задньому сидінні.

 - Ні, вона вибухнула як бомба, як тільки я почав розпитувати її про почуття до Влада. 

 - А нащо ти запитував ? - Кривиться друг. 

 - Цікаво було. Бо вона навіть знаку не подала що їй боляче. 

 - То може їй й пофіг. Але ти тут до чого ? Невже ти думав вона почне розповідати тобі як їм весело чи не дуже, жилось ? Й не забувай він зрадив їй. Вона була зла й ображена. А тут ще й ти зі своїми дурними питаннями. - Він що її захищає ? Я шокований. 

 - Я сьогодні вранці знову її зустрів в магазині. Чорт забирай, я ледь язик не проковтнув. Вона була до біса сексуальною в спортивних лосинах, цей хвостик. - Не знаю чи це я говорив, чи алкоголь. 

 - А ти ще казав мені щось про те, що не відчуваєш нічого до неї. - Сміється Марк. 

 - Я просто сказав що вона сексуальна. 

 - Ти просто сказав, а твоя посмішка в цей момент говорить мені про інше. А як ви зустрілись в магазині ? 

 - Та вчора я познайомився з... чорт забув. Без різниці, ми заїхали до неї, переспали, і якось так співпало що та дівчина живе в будинку де і Юля. Я просто зайшов в магазин за водою, а там вона. 

 - Нічого собі. Це напевно жарти долі. 

 - Яка ще доля ? То випадковість. Годі вже про Юльку.

 - Правду кажеш. Краль навколо он скільки. Пора вже й познайомитися. Бачиш он та в чорні сукні, так і просить, щоб їй дали під хвіст. - Тицяє пальцем на дівчину внизу. 

Ми стояли на другому поверсі, загородженим темним сколом, нам було видно все, а от ті хто знаходиться внизу не можуть нічогісінько розгледіти й це великий плюс. 

 - А вона й дійсно звабливо танцює. - Дивлюсь на незнайомку й не можу відвести погляд. Біляве кучеряве волосся, маленькі плечі, тонка талія, широкі бедра, круглі сідниці й довгі підтягнуті ніжки. Незнайомка махала стегнами, звабливо вигиналась в такт музиці. Ніби заманювала мене до себе. Але мені чомусь здалось що я її вже десь бачив. 

 - Так йди й трахни її вже. Бо цю малу вже Костя побачив, той свого не впустить. - Хмикає друг. Дійсно наш друг Костя був на першому поверсі, він стояв так близько до незнайомки й весь час дивиться на її сідниці. 

 - Невже ти поступаєшся мені ? - У нас було правило, хто перший побачив, той і забирає. 

 - У мене плани на ту руденьку. - Показує пальцем на дівчину що танцювала поряд з незнайомкою в чорній, короткій сукні. 

 - Тоді ходімо. 

Алкоголь приємно розходиться тілом, голова затуманена, але я чітко бачу свою жертвуй рухаюсь прямо на неї. Марк швидко зайнявся рудою, тому поки подруга нейтралізована, я підходжу заду незнайомки, відразу кладу руку їй на талію, носом впиваюсь у кучеряве волосся. Такий приємний аромат, ніжний, квітковий, та до болю знайомий, дивно.  Дівчина була не проти моїх дотиків, навпаки, притуляється до мене своїми сідничками та треться об мій пах. Ох чорт, мене це заводить. Ковзаю рукою їй на живіт міцніше притискаю тендітне тіло до себе, хочу, щоб вона відчула що мені потрібно. Незнайомка продовжує танцювати, відкидає голову мені на плече і я зустрічаюсь з зеленими очиськами наповнені люттю. 

 - Якого ? - Відскакує як обшпарена. 

 - Юля !? - О так, я здивувався. Єдина дівчина яка привабила мене, була моєю колишньою. Як я міг не впізнати її ? Чорт, знав що забагато випив. І ці її кучері, та білий колір, збили мене з пантелику. Вона вирішила змінити імідж ? 

 - Збоченець. - Голосно викрикує, тицяє пальцем мені в груди. 

 - Сама терлась об мене як стриптизерка, а я ще й збоченець. - Знизую плечима. 

 - Та пішов ти. Кретин. - Роздратовано кричить та йде до барної стійки. А за нею відразу ж рушив й Костя. Напевно побачив нашу сцену. Вирішив й собі спробувати. Декілька хвилин стою, просто спостерігаю. 

Вона замовляє собі коктейль, а він за нього платить, старий прийом. Сідає поряд й починає розмову, напевно завалює компліментами. Юльку таким не візьмеш. Вона голосно регоче задираючи голову, чим це він її насмішив ? Потім кладе свою руку на його, ще й гладить. Якого біса ? Не встигла розійтись з Владом вже до Кості в ліжко хоче застрибнути. Руки мимоволі стискаю в кулаки. Я не дам її переспати ще з одним моїм другом. 

 - Ей, Костя. - Вітаюсь з другом, закривши Юльку спиною.  

 - Привіт. Я тут трішки зайнятий. - Хоче мене відігнати. 

 - Бачу, але ти ж знаєш правила. - Усміхаюсь на всі зуби. Нехай він краще думає що вона моя здобич. Хапаю Юльку за руку та веду на танцмайданчик. 

 - Якого хріна ?  Здурів ? Відпусти. - Сіпається, ледь встигає перебирати ногами. 

Саме вчасно увімкнули повільну пісню, я хапаю її за талію міцно притискаю до себе. Вона розгублено дивиться на мене, але більше не втручається. Кладе руки мені на шию й починає рухатись. 

 - Що ти задумав ? - Запитує ледь дотягнувшись до мого вуха, а у мене кров починає закипати. 

 - Нічого. Просто Костя мій друг. 

 - І що ? - Хмикає вона. 

 - Я не хочу, щоб ти спала з моїми друзями. 

 - Ого, ось це заявочки. А може твої друзі самі будуть вирішувати спати зі мною, чи ні. - Як уявлю собі як вона спить з Костею мене аж викручує. Я міцно стискаю її талію, аж до хрусту. - Боляче... 

 - Костя не надійний партнер. Він любить секс на одну ніч. І навіть якщо ви почнете зустрічатись, то нам доводиться часто бачитись, а ні ти, ні тим паче я цього не хочу. - Шепочу їй на вухо повну маячню, поволі ослаблюю хватку. Не знаю чи проблема в Кості, чи в ній, чи в мені. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Відгуки про книгу Більше ніколи - Фредеріка Фома (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: