Більше ніколи - Фредеріка Фома
- А от мені здається що стосується. Ти ж не дарма купуєш водичку саме в цьому магазині. - В мене в середині шквал емоцій, які так і просяться на волю.
- Боже, якщо тебе це дійсно цікавить... - тягне. - Я познайомився з дівчиною, відвіз її додому, й ми переспали. Ух, ніч була дика. Вона таке виробляла. - Він ніби дражнить мене, задоволено всміхається, закочує очі ніби від задоволення.
- Ідіот. - Пирхаю та йду на касу. Чомусь стало так неприємно, на душі ніби кішки шкребуться. Нащо я взагалі заговорила до нього. Правду мама казала, язик мій ворог. Перше думати потрібно, а потім казати.
- Чого відразу ідіот ? Сама ж причепилась. - Бубонить йдучи позаду. Що більше кас не має, чорт й дійсно не має.
Після обіду зустрічаюсь з подругою в кафе. За чашкою капучино викладаю все що відбувалось за вчорашній день.
- От же козляра. Правильно що зарядила йому по писку. Я б його каструвала. - Розлючено видає Свєтка, накручуючи руде пасмо на палець. - А я тобі давно казала кінчай з ним. Й що плануєш далі робити ?
- Нічого, зміню замки, речі його ще вчора вночі зібрала. Як він прийде то відразу випхну його за двері. - Сьорбаю свою каву відкинувшись на м'якому стільці.
- Як то кажуть з речами на вихід. Слухай, а якщо Макс й дійсно хвилювався за тебе ? Можливо в нього прокинулись давні почуття.
- Які там почуття ? Минуло п'ять років. Свєт, мені здається ніби доля знущається з мене, тицяє носом в Макса, ніби кричить подивись кого ти втратила.
- А що, він ще красивішим став ?
- На жаль. В нього такі м'язи, й руки, а ці вени... Свєт, я... - хотілось заплакати.
- Цікаво, якби ти тоді сказала йому правду, ви б були разом ? - Замріяно говорить подруга.
- Це вже не важливо. - Збираюсь до купи, я обіцяла собі не плакати. - Що було, того вже не повернути.
- Тут ти права. Слухай, сьогодні відкривають новий клуб, можливо підемо ? - Вміє вона перескакувати з теми на тему. - Тобі потрібно розважитися.
- Ні, я вже нагулялась.
- Ой, та годі тобі. Ти не кохала цього Влада, тому не вдавай ніби страждаєш.
- Свєт. - Хмурю лоба. - Мені все одно було не приємно.
- Скільки там у тебе сексу не було ? Ану нагадай ? - Кричить на весь заклад, добре що людей не має. Тільки бариста криво глянув на нас.
- Тихо ти, не волай. Три місяці. - Тихо шепочу.
- А ось і привіт піти в клуб. Знайдеш собі маленьку розраду. Так скажемо, чоловіка який прикрасить тобі вечір й подарує розрядку. - Тільки Свєтка так легковажно ставиться до сексу. Я ж протилежної думки. Спати потрібно з тим кого кохаєш. Але кого я обманюю. Влада я не кохала, але спала з ним.
- Я все-таки пас. Мені проєкт потрібно здати завтра.
- Боже мій, Юлька, не біси мене. Ми йдемо й це не обговорюється. - Я лише здивовано витріщаю очі. - Пам'ятаєш як ти забула про мій день народження ? Розплата прийшла.
- Вмієш ти вмовити. - Мені досі соромно за той день.
