Полонянка бандита - Тетяна Калинова
Після розмови з Еміром я трохи заспокоїлась. З ним дійсно все нормально. Але якщо йому знадобився Міша , значить все тільки починається. Щоб не відтягувати час відразу телефоную другу. Спершу знов вислуховую яка я зараза бо зникла на довгий час , а потім навпаки в нього зникає дар мови щойно він почув що ситуація змінилась і я вже не збираюсь тікати від Еміра. Що ми разом. Та коли я сказала що Емір хоче з ним зустрітись і натякнула навіщо , Міша відразу погодився. Видно він теж зрозумів що ми самі з Охотським ніяк не впораємось. Я скинула йому номер телефону Еміра щоб про зустріч домовлялись самі. І з цього дня я перестала спати. Час тягнувся дуже повільно і кожен день був ідентичний попередньому. Хоч Емір телефонував щодня і розповідав новини , та я ж не дурепа і прекрасно розумію що він розповідає мені далеко не все. Вони не в карти на бажання грають , вони кинули виклик небезпечному злочинцю і кожної хвилини ризикують своїми життями.
Так минуло майже три довгі тижні. Я вже навіть трохи звикла до цього місця , хоч нестерпно хочеться до Еміра. Скучила страшенно. Через постійні хвилювання в мене навіть зник апетит і іноді нудить. Весь цей час я намагаюсь уникати Руслана , та це виходить так собі , коли ми живемо в одному будинку. Чоловік вже мабуть сто разів пошкодував що не стримався і розповів про свої почуття до мене. І я б теж хотіла цього не знати. Можливо б тоді не помічала на собі його прискіпливих і голодних поглядів , як от зараз... З самого ранку я почуваюсь поганенько , мене не просто нудить , але й трохи хитає і паморочиться голова. Мабуть гемоглобін понизився або тиск. Тому я вирішила спекти на обід курку , приготувати салат і картоплю. Потрібно взяти себе в руки і почати нормально харчуватись , бо інакше і без допомоги Охотського скоро відкину копитця. Я нарізаю овочі на салат а Рус спершись сідницями об стільницю спостерігає за мною .
- Не витріщайся . Краще допоможи якщо ти вже й так тут сидиш. - він посміхнувся.
- А я думаю , скільки ще часу ти будеш вдавати , що не бачиш мене? Злякалась моїх слів? Даремно. Я вже пояснював що ні на що не претендую , але якщо знадобиться , я зроблю для тебе все.
- Так ? Тоді витягни з духовки курку . А ще , почисть і поріж цибулю на салат. - сказала і вхопилась за стіл руками. Знов погано , здається зараз втрачу свідомість. Ноги стали ватяними , голова сильно паморочиться і болить низ живота.
- Що з тобою ? - занепокоївся Руслан.
- Я не знаю. Погано. - останнє що змогла сказати і все...
- Твою ж матір! Лія ! - відчула як чоловік підхопив мене на руки і провалилась в темряву.
На якусь мить прийшла до тями в автомобілі . Чула як Рус кричав щось про соплі які жують водії на дорозі , відчула як він гладить мене по волоссі і знов провалилась. Наступного разу ввімкнулась в лікарні . Мене кудись везуть на каталці.
- Що з нею? - чую стривожений голос Руслана.
- Я не знаю. Потрібно спершу її оглянути. - відповідає лікар . - Дівчина випадково не вагітна?
- Я - Я не знаю. Можливо мабуть. - і я знов відключилась.
Коли наступного разу прийшла до тями , почувалась набагато краще. Таке враження , наче я просто добре виспалась. Та перш ніж розплющити очі відчула як хтось ніжно гладить і цілує мою руку. Розплющую очі і боюсь кліпнути щоб він не зник.
- Емір! - він підіймає голову і піднявшись цілує мене в губи. Потім притуляється губами до скроні.
- Привіт моя солодка . Ну нарешті. Злякала мене до сказу. Як ти?
- Не знаю. Нормально наче. А що взагалі сталось? Що зі мною? - і тут згадую розмову Руслана з лікарем... Приснилось ? Чи я... - механічно накриваю живота долонею і злякано дивлюсь на коханого. А раптом я дійсно була вагітна і втратила дитину? Емір посміхається і накриває мою долоню на животі своєю рукою.
- Так кохана . В нас буде малюк. Наш з тобою малюк. - потім знов цілує мене. - Мені так шкода що мене не було поруч , що примушував хвилюватись і довів до цього. Я мало не збожеволів від хвилювання коли зателефонував Рус і сказав що везе тебе в лікарню , бо ти втратила свідомість . Пробач Ліє. Тепер я нікуди тебе не відпущу , буду поруч. Я тебе дуже кохаю і не уявляєш який я щасливий що стану татом.
