Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Сучасний любовний роман » Полонянка бандита - Тетяна Калинова

Полонянка бандита - Тетяна Калинова

Читаємо онлайн Полонянка бандита - Тетяна Калинова
Глава 12 Емір

    Мабуть   Лія   має   рацію  ,  поки   вона   буде    почуватись   полонянкою ,    в    мене    немає    шансів   її    завоювати.   Точніше    є,   але    це    буде    довго .   Я   ж   не    хочу    більше    чекати,    хочу    бути    з    нею.   Хочу   щоб   була  такою  м'якою  ,   ніжною   і    пристрасною   якою   була    на    горищі.   Тому   вирішив    змінити   тактику .       Я   зрозумів   що  Лія    з    тих     дівчат ,   яких    потрібно    завойовувати .   Ну   що    ж ,   якщо  їй   це   потрібно ,   мені   не   складно.   Значить   будемо    завойовувати.     

        З   самих    перших    хвилин ,    як   тільки   моя     красуня     спустилась   вниз ,   вона    почала    грати.   Це   мене  страшенно   розізлило   і   розчарувало.   Вважає   себе   найрозумнішою?   Я    її   наскрізь  бачу.   Така   чарівна   посмішка     і    така    чорт    забирай    фальшива.  Ненавиджу    лицемірство.  Видно    думає   що    зможе   мене    перехитрити    і   втекти.       Гадина    вирішила   що    я    віслюк?   Подивимось .   Хочеш   погратись    крихітко ?   Пограємось. 

      В   ТЦ   я    вчергове    впевнився    що    дівчина    не    проста .   Вона    тут   часто    бувала    і    купує   дорогі ,   якісні    речі.   Це  явно    її    стихія.    Мені    подобалось    дивитись    на   неї,   спостерігати ,   вивчати.   Та   щойно    ловив    чергову   фальшиву    посмішку ,    хотілось   прибити.   Нехай   краще   кричить   і   іронізує   ніж    бреше  і  прикидається.   Помітив   що   часто    озирається    по   сторонах ,   наче   боїться   чогось .   Чи   когось.  

      Зустріла    подругу .   Я   звісно  пішов    з   нею  і    попередив   щоб   не  наробила   ніяких   дурниць .   В   мене    по     спині    пробіг    холодок    від   слів    дівчини ,   що    Лію    можуть   вбити...   Хто?  Охотський?     Потрібно    якнайшвидше    все    дізнатись.    Коли    моя    принцеса    зайшла    в   примірочну ,    зателефонував   охоронець   який   весь   час      був    неподалік     і    сказав ,   що    Лія   витягла    з    кишені    подруги    телефон.  Прикольно.  Ти    ще   й    злодюжка?   Можливо    вона   так    само     щось    важливе    стягла    в   Охотського ,   того     він    її    шукає?   А   що ?    Все    може    бути.   Відчинити   будь-які    двері    їй   не   проблема ,   зброєю   користуватись   вміє   і    непомітно   навіть    для    мене    вкрала    телефон.   Хто   ж    ти    вбіса    така?   І    що    накоїла?    Ну   що    ж ,  телефон   це    добре .   Непомітно   поставимо    жучок    і    дізнаємось    кому    це   так    терміново    потрібно   зателефонувати.   Можливо   хоч   так    щось   дізнаюсь   якщо   вона   грається    в   мовчанку.    Наказав    охоронцю    прослідкувати   за   її   подругою  і   обережно    обробити.   Можливо   ця   більш   говірка.    Ох   Ліє ,  і   знов    брехня.    Вирішила    що   ти    найрозумніша?   Будеш  в   моєму   будинку ,   за    моєю    спиною    крутити    якісь    справи?   Краще   б    ти    не    гралась    зі   мною    мишко ,   я    тобі    не    по    зубах.  

    Я   не    планував   наперед   того   що   сталось   в   примірочній,    просто   вона   настільки   бажана ,   настільки   її   хочу... Уявляв    що   вона    там   оголена   і   ледь   вдавалось   стримати    дах    на   місці .    Потім    згадав    про     вчорашній   спекотний   поцілунок     на   горищі...   Як    вона    відповідала ...   Ох    дідько!  Я   тоді   навіть    забув   що   злився     на    неї.    Про    все    забув.   Саме    про    такий   поцілунок   з   нею     я     мріяв    5   довбаних    років.   А    ще   розуміння    що     вона  з   самого   ранку   грається    зі   мною,   намагається   задурити   голову...     Коротше ...   Я    не    стримався...    І    якщо    чесно ,    зовсім    не    шкодую.   Тримати   в   руках   і   пестити   її    тіло ,   яке   хотілось   облизати   з   ніг   до    голови   і   зжерти...   Дивитись   в   затуманені    трішки   прикриті   повіки,   на  язичок - який     час   від   часу   облизував   губки   і   привідкритий    ротик ,   який   видавав   такий   солодкий   для    моїх    вух    спів.   Сам    мало    не    кінчив    від    такого  еротичного   видовища ,   її   стогонів ,  криків   і   благання   не   зупинятись.   Я    б    чорта    з    два    на    цьому    зупинився ,   якби    ми    були    вдома.  І   так    ледь   стримався. 

      Я   купив    все    що    сьогодні    міряла   моя     принцеса   і    ми   поїхали    додому.   Дівчина   розгублена    і    збентежена,   видно    сама    від    себе    не    чекала    такої   реакції   і   дій.   Ми    мовчали    всю    дорогу ,   я   хотів    щоб   вона    обміркувала    все    що    сталось    і    зрозуміла    нарешті    що    моя    вона.   Вдома   ж    вирішив    не    відкладати    якісь    кроки    і    продовжити   рішуче   діяти.   Здається    з   цією    дівчинкою    інакше    не    можна.   І    нехай    вона    прикидалась    практично    весь    день ,   та    там,    в    примірочній  ,  вона    була    чесною ,    справжньою,   такою   чутливою   і   солодкою.   

       Наш   позашляховик    зупинився  біля   входу    в    будинок.   Охоронець   забрав   пакети   і   поніс   в    кімнату    Лії .   Там    він    також    має   швидко   дістати    з    пакета    вкрадений    телефон    і    ввімкнути    прослушку    в    ньому    і    в    кімнаті    дівчини.    Я    ж    відчинив    їй    дверцята   і    подав    руку.   Дівчина    на   мить   розгубилась ,   потім    поклала   свою   долоню    в    мою   руку.   Цей    її    розгублений   прямий  погляд,   наче    в    душу   пробрався   і   запалив   там   якийсь   вогник ,   тому    що    в   грудях    стало   тепло . 

    -  Відпочинь   годинку ,   потім   спустишся    вниз.  - вона   здивовано   підіймає    брови.

     - Навіщо? - запитує. 

     - Повечеряємо    разом. - посміхаюсь.   Така   кумедна. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Відгуки про книгу Полонянка бандита - Тетяна Калинова (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: