Полонянка бандита - Тетяна Калинова
- Якого біса ти тут робиш? Забирайся звідси. Це вже перебір Еміре. - та він навіть не думає мене слухати. Підходить ближче і ривком забирає в мене сукню. - Що ти собі дозволяєш? - кричу.
- Хочу подивитись . - так спокійно відповідає , наче має на це право. - І краще помовч , якщо не хочеш зібрати глядачів. - кладе долоні на мої плечі і розвертає обличчям до дзеркала. Сам стає за моєю спиною. Я ніяковію від його погляду і опускаю голову . - В очі мені дивись. - наказує хрипким голосом. І я чорт забирай виконую. Наче маріонетка. Він теж вже дивиться мені в очі через дзеркало і дуже повільно проводить долонями по стегнах і підіймається вище . Його гарячі долоні обпікають оголену шкіру і це так приємно... На мить зупинився на талії а потім продовжив рух вгору . Розстібнув бюстгальтер і стягнувши лямки з плечей спустив вниз. Весь цей час ми дивились один одному в очі через дзеркало. Я бачила як темнішає його погляд і відчувала як гепає його серце. Так само як і моє. Мої щоки спалахнули і я хотіла прикрити груди руками, коли погляд Еміра опустився до них.
- Чшшш! Я лише дивлюсь на тебе . Поки що. - каже гад і впіймавши мої руки завів за спину і чимось зв'язав.
- Що ти робиш? - обурююсь і намагаюсь вивільнитись. Та він прикриває мій рот долонею .
- Тихо мишеня , якщо будеш галасувати , мені доведеться закрити тобі ротик. А щодо консультантів не хвилюйся, нам не завадять. Вони пішли попити кави. - потім опускається до вуха. - Та стогнати я тобі дозволяю. - шепоче і накриває долонями мої груди .
- Будь ласка , не треба Еміре. - прошу. Та чомусь вийшло дуже невпевнено . Розумію що мені з ним не впоратись . Він все одно зробить те що задумав. І мені одночасно і страшно від цього і хочеться щоб продовжив...
- Лише стогнати крихітко . - хрипить і залишивши одну долоню на грудях , іншу опускає вниз і пірнає в трусики. - Ммм. - стогне задоволено. - Я ще нічого не робив , а ти вже мокра крихітко. Так що не вдавай що ти цього не хочеш. - цілує в плече і його руки починають зводити мене з розуму.
- В очі! - гарчить мій кат коли я прикрила повіки від задоволення. - Молодець! Хороша дівчинка! - моє тіло більше мені не належить. Воно тремтить, вигинається і відгукується на кожен його дотик і дію. Воно хоче більшого... Хоче цього чоловіка. Його руки , пальці , очі які стали ще чорнішими , його слова... Емір стоїть впритул до мене , інакше б я просто впала. Відчуваю який він збуджений і мене трусить наче при лихоманці . І так ... Цей бородатий демон примусив мене не просто стогнати , а кричати від дахозносного потужного оргазму. Здається я навіть просила його не зупинятись , на що він намагався притиснути мене до себе ще міцніше і щось гарчав турецькою . Коли моє тіло билось в конвульсіях , він повернув до себе моє обличчя і глибоко , пристрасно поцілував поглинаючи мої стогони .
- Як же солодко ти кінчаєш маленька . - шепоче на вухо. - Моя чудова дівчинка.
- Я ненавиджу тебе Еміре! - кажу прийшовши до тями.
- Так золотце , я бачу і відчуваю. - проводить носом по скроні . - Дозволяю тобі ненавидіти мене так , як ненавиділа кілька секунд тому крихітко. - відповідає і цілує в губи. Тільки цього разу дуже ніжно. - Твоє тіло вже віддалось мені Ліє , припини опиратись , ти будеш моєю маленька . Вся . Повністю . І дуже скоро.
- Ніколи. - шиплю на що він лише гмикає і розв'язує мої руки.
- Це ми теж беремо. - показує бюстгальтер, яким виявляється я була зв'язана. Розвертає мене до себе. - Дякую за видовище крихітко. Мені було смачно. - цілує в чоло. - Одягайся , поїдемо додому. - було таке величезне бажання послати бандюка , та я саме зараз зрозуміла , що програю цю боротьбу. Точніше , я вже йому програла.
Ненавиджу себе і своє зрадницьке тіло яке так голодно і з таким бажанням відгукнулось на нього і на його ласки. Ну хіба можливо одночасно і ненавидіти і так несамовито хотіти його? Здається я починаю божеволіти.
