Нові коментарі
У п'ятницю у 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Сучасний любовний роман » Полонянка бандита - Тетяна Калинова

Полонянка бандита - Тетяна Калинова

Читаємо онлайн Полонянка бандита - Тетяна Калинова

       Спустився   вниз    і    зустрівся    з   скептичним   і   роздратованим    поглядом    друга.     Але    мені    плювати    що    він    думає    з    цього   приводу.   Мої    жінки ,   це    моя    особиста    справа.   Тим    більше ,   він   не    посміє   втручатись .  

      - Щойно   телефонував   Саня ,   вони    знайшли    родичів   Кості ,   через    них    можемо    знайти    самого    зрадника.  

      - От   і    чудово.    Займись   цим .   Візьми   з    собою    Мурата    і   Олега.  Тільки   не   сильно    паліться .   Я   ще    не    готовий   до   зустрічі    з   Охотським.   Потрібно   трішки    часу ,   щоб    знайти   його   слабкі    місця. 

     -  Чому   б    просто   не    пристрелити    його ?   Ця    наволоч    вбила  твою   матір   і   ще   стільки   хороших   хлопців.   Він    забрав   все    що    в   нас   було.    Через   нього   ти   був    змушений   поїхати. 

     - Максе ,   ми   хто   завгодно ,   але    не    вбивці .    А    з    Охотським    я    поквитаюсь    іншим   способом.   Він    сам    проситиме    смерті. -  в   цей   момент    в    кімнату    зайшла    моя   бунтарка .   Сукня   сіла   на   неї   ідеально.   Аж   дух  захоплює   від    її   вигляду.  Схожа    на    янгола.   Виявляється    зовнішність   оманлива .    Тільки   даремно   волосся   зібрала .   Знову   шалене   бажання   оволодіти ,     зробити    своєю.   Відправив    хлопців    зайнятись   справами ,   дратують   їх   голодні   погляди    на    мою   жінку.    В   першу   чергу   стягнув    з   волосся   резинку    і    воно   розсипалось    по   плечах    і    спині.  Впевнений    що    про    своє    ім'я   збрехала.   Ніяка   вона    не    Ліна.   Розмова   знов   не   клеїться.   Дівчина    все    сприймає   в   багнети .   Нічого ,  вона   ще  звикне    що    буде    по-моєму    і   ніяк    інакше.

         Пістолет    я   дістав    навмисне  ,   саме    для    цього   витяг   всі   кулі.   Хотів   перевірити    чи   вона    наважиться    вистрілити .   Зі    зброєю    вона    вже    справу   мала ,   тому    що    пістолет    тримає    правильно    і    впевнено.   А    от   вистрілити    не   змогла.   Але   мені    до   божевілля    сподобалось  відчувати  тремтіння   її   тіла ,   запах,   адреналін ,     страх...   Це   було    дуже   круто .   Так,   можливо    я    хворий    на   голову    придурок,   але    обожнюю   екстрим ,  драйв    і    адреналін.   А    в    малої   почалась    істерика.    Не   впорався    з    почуттями    і   різко    впився    в   її    губи .   Та   дівчина    не    розгубилась    і    боляче    вкусила    мене    за    губу    а    потім    ще    й    ляпас    дала.   Силоньки    в    дикунки    хоч    відбавляй.   Не    здивуюсь    якщо    виявиться    що    вона   ще    й   займалась    якимись    боями.   Потер    долонею    щоку    і    йду    ловити    втікачку.    Знаю    що    за    ворота   її    ніхто    не    випустить ,   тому    не    поспішаю.    Та    коли    побачив     як    вона    біжить    по    доріжці    а    за    нею    собаки ,    холодок    пробіг   по    спині.   Я   реально    злякався    за    дівчину.    Який    виродок    спустив    на    неї    собак?    Підійшов    до    застиглої    від    жаху   втікачки    і    підняв    на    руки.   Злякалась.   Тремтить.   Але    сподіваюсь    це    буде   для    неї    уроком.   Нехай    навіть    не    намагається    втекти,   все    одно    не    вийде.    В    будинку    ще   раз   розповів    що    саме    від    неї    хочу     і   хоч    вона    поки    що    впирається ,    впевнений ,   вона    закохається    в    мене.  Це    лише    питання    часу.   

       Після    так   званого    обіду ,   їду    в    Алігатор.   Мені    потрібно    дізнатись ,  хто    ця   дівчина    і    що    вона    робила    в    клубі.  

Заходимо   з  Максом     в   клуб ,   Ваха    вже    чекає    нас    за    столиком .   Привітались    і   сіли   до   нього. 
     - Що   за   така    термінова    справа,   Еміре?    В   мене    сьогодні   своїх    справ    по   горло. 
     - Знаємо   ми    твої    справи .   Знов    видно    після    гулянки    дружина    за    яйця    вхопила.   -  посміхається    Макс .   Я    навіть    не    знав    що    Вахтанг   одружився.  
     - А    це    не    твої    справи .   -  гаркає    джигіт .   Видно   Макс    потрапив    в    яблучко.  - Подивлюсь   я    на   вас ,   коли    ви    одружитесь .   А    особливо ,   якщо    будете    кохати    своїх    дружин. 
    - Тьфу!  - постукав   друг   по   столу. - Що   ти   несеш?   Ми    ж    не    дебіли   щоб   одружуватись .    А   кохання    твоє ,   це    взагалі    фігня   міфічна   і   нікому    непотрібна .   
     - Я   теж    був    таким    розумним   до    зустрічі    з    своєю   фурією.  -  посміхається       Ваха.  -  Коротше ,   кажіть    що   треба. 
     - Я  хочу    дізнатись    про    дівчину ,   яка    за    твоїми    словами    вчора    працювала    перший   день.    Хто    вона    і    що    ти    про    неї    знаєш?  
     - Все-таки    щось    накоїла? - видихає  власник  клубу . -  Я   зазвичай    такого    не    роблю ,   та    вона   дуже    просила ,   майже   зі   сльозами    на    очах.   
    - Про  що    просила?  - я  насторожився. 
    - Дати   їй    одяг    і    випустити   в    зал    з    дівчатами.   Вона    як    я    розумію ,   когось    чекала ,   чи    шукала.   Але   для    цього  потрібно   було    потрапити    в    клуб.   Я    спершу    відмовив ,   та    коли    вона    сказала    що    це    лише    на    один    вечір    і    що    від    цього    можливо    залежить    її    життя  - пожалів    і    погодився.   Це    все .  - охриніти.   Такого    я    не    чекав.   
     - Ще    щось    про   неї   знаєш ?   Можливо    документи   бачив?  
      - Ні.   Я   ж    не    брав    її    на    роботу ,   на    біса    мені    її    документи?    Знаю    лише    що    звати   її     Лія .   - Значить    Лія...   Гарно    і    незвично ,   як    і   сама    дівчина.   В    що    ж    ти    вляпалась    лялечко?    Потрібно    все    вияснити.   Можливо    їй    дійсно    загрожує    небезпека?   А    от   те    що    дівчина    опинилась    в    клубі    через    якісь   свої   обставини,    мене    сильно    порадувало.   Хоч    я    й    здогадувався    що    вона    не    така ,   але    одна    справа    здогадуватись ,   інша    знати    напевно.  
     - Дякую    Ваха .  - кажу    і   підіймаюсь. 
     - А    що    вона    накоїла?  
     -  Нічого.   Все    добре.   Але   щоб   такого    більше    не    було.   Ми   ходимо    в    твій    клуб    бо   він   закритий    і   ти    перевіряєш    весь    свій    персонал    і   відвідувачів.   Вона   могла   бути    як   засланим   козачком ,   так    і   з   поліції. 
      - До    речі,   ми   не   знаємо    чи    це    не    так. - дивиться    на    мене    Макс .   Знаю    що    він    має    рацію,   та    в    тому   що    вона    не    з    поліції    я    чомусь    впевнений.   А    от    щодо    першого    варіанту...  Потрібно    все    дізнатись.   Та    зараз    найважливішим    для    мене    є    те,   що    дівчина    не    хвойда .    Лія -  гм.  дуже    гарне    ім'я.   І   їй    воно    дуже     личить .                                                                                                                                                                                                                                                                        

Відгуки про книгу Полонянка бандита - Тетяна Калинова (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: