Фартух єпископа - Сомерсет Вільям Моем

Канонік Спретт був пригнічений. Деякі слова, які леді Софія вжила в розмові про заручини Вінні, засіли у нього в голові з завдаючою незручностей постійністю. Обдумана манера, з якою вона говорила, надавала особливий авторитет її висловлюванням; і хоча він відверто насміхався над ними, канонік не міг позбутися почуття тривоги, котре вони залишили.

Зрештою, ви можете говорити, що завгодно, Теодоре, але насправді ми належимо до того ж класу, що і Бертрам Рейлінг. Ви впевнені, що Вінні не просто опускається до нашого належного рівня? Це тенденція в сім'ях, подібних до нашої, які з'явилися в світі; і у більшості з нас,  збереження нашої шляхетності це просто плиття проти течії.

- Ви змішуєте свої метафори, Софія, і я не  уявляю, що ви маєте на увазі.

- Гаразд, в глибині душі ми bourgeois, ми відчайдушні bourgeois. Але я підозрюю, що з іншими відбувається те ж саме, що і з нами. За останні п'ятдесят років так багато лудильників, кравців і лицедіїв пробилися у вищі класи; і дуже мало з них почувають себе невимушено. Деякі постійно напоготові, щоб зберегти свою гідність, намагаючись сховатися за дурною претензійністю фальшивої генеалогії у Берка, дід, яких був сільським адвокатом, або слюсарем, або конюхом. Деякі, в яких ще зберіглася енергія всіх тих предків, які були чесними крамарями або ремісниками, від нудьги кинулися у всі види розпусти.

- Ви міркуєте як радикальний пишномовний проповідник, - з презирством сказав канонік Спретт.

Леді Софія знизала плечима.

- І врешті-решт, як би вони не боролися, більшість рано чи пізно повертається до лав середнього класу. І, опинившись там, з якою приємною невимушеністю вони там борсаються!

- Facilis descensus Averni, - пробурмотів він.

- Лорд Стоунхендж може зробити графства і баронства в достатку, але з цього користь, коли інстинкти цих нових дворян, їх звички, чесноти і пороки буржуазні до самого мозку кісток!

Леді Софія подивилася на брата, чекаючи обуреного спростування цих тверджень, але, на її подив, він нічого не промовив у відповідь. Він став дуже задумливим.

- Хіба ви не знаєте їх юрби? - сказала вона. - Молоді люди, з яких могли б вийти цілком стерпні лікарі або досить чесні адвокати, і які носять свої спадкові почесті, як одяг, на кілька розмірів більший для них? Вони безцільно блукають по життю, як риби, витягнуті з води. Подивіться на сера Пітера Мейсона, чий батько був президентом якоїсь медичної організації на Ювілеї і насилу зумів нашкребти необхідні тридцять тисяч фунтів, щоб прийняти титул баронета. Пітер тоді був студентом-медиком, мрією якого було купити невелику практику в селі і одружитися на своїй кузині Берті. Що ж, тепер він баронет, і Берта вважає поганим тоном, що він роз'їжджає в двоколісному екіпажі, щоб відвідати пацієнтів по п'ять шилінгів за візит. Отже вони живуть в Ессексі, тому що там дешевше, і намагаються зберегти свою гідність на тисячу в рік, і їм відчайдушно нудно. Ви ніколи не зустрічали досить неоковирних дівчат, які провели своє життя в Бейсуотері або на якій-небудь маленькій нудній терасі в Південному Кенсінгтоні, поки їх батько, який коливаннями політики, не став пером? Як незграбно вони носять свої двопенсові титули, як сором'язливо! І з яким полегшенням вони виходять заміж за якогось невідомого молодого чоловіка в Сіті.

Канонік Спретт на мить глянув на свою сестру, і коли він відповів, лише видимим зусиллям його голос залишився твердим.

- Софія, якщо Вінні одружиться з кимось нижче неї, це розіб’є мені серце.

- Так, ви інший вид nouvelle noblesse, Теодоре: ви той, хто завжди старається щосили бути на рівних із старими.

 - Софія, Софія! 

 - Що, на вашу думку, сказала леді Роксем, коли Харрі сказав їй, що хоче одружитися з Вінні?

- Вона чарівна жінка і має глибоко релігійний дух, Софія.

- Так, але я все одно уявляю, що вона підняла свої  тонкі брови і тим тихим лагідним голосом запитала: «Вінні Спретт, Харрі? Ви вважаєте, що Спретти цілком відповідають вашому статусу?»

- Я б визнав це надзвичайно снобістським, якщо б вона сказала щось подібне, - відказав канонік з усім своїм старим запалом.

Розмова припинилася, але він не міг підтримати її, якщо деякі з цих спостережень терзали його. Лайонел, від якого залежало майбутнє родини, запропонував одружитися з дочкою пивовара, а Вінні рішуче обручилася з чоловіком без роду. Це справді виглядало так, ніби його діти знову опускаються  у той клас, звідки з таким великим утрудненням вийшов його батько.  Також другий граф не приховував свого зневажання  сімейних почестей. Свою корону, з полуничним