Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856 –1886) - Грицак Я.Й.
1999, с. 99, 106; Jan Jakobiec, «Szkolna droga syna chtopskiego, 1882-1896», Galicyjskie Wspomnienia Szkolne, Antoni Knot, ред., Krakow, 1955, c. 404; Jan Madejczyk, «Dwa lata w szkotce wiejskiej, 1889-1891», там само, c. 450-451.
55 Василь Нагірний, «З моїх споминів», Нагірні, Леви - історія родини. Статті, спогади, наукові розвідки, архівні матеріали, Львів, 2000, с. 61.
56 Присяжнюк, «Ментальність українського селянства», с. 25.
57 Б. Грінченко - М. Драгоманов, Діалоги про українську національну справу. Київ, 1994, с. 38 [=Джерела з історії суспільно-політичного руху в Україні 19 - початку 20 ст., вип. 1].
58 Іван Макух, селянський син із Самбірщини, який перший у селі закінчив гімназію, твердив, що однією з головних причин небажання селян посилати дітей до школи був страх, що ті стануть безбожниками. «Парохи вбили селянам у голову думку, що учений син стане безбожником і тому селяни не посилали дітей до вищої школи». Іван Макух, На народній службі. Спогади, Київ, 2001, с. 10.
59 Heretz, Russian apocalypse, с. 184-186.
60 Пор. також спогади Франкового брата Захара, який твердив, що коли Іван приїжджав у Нагуєвичі «на вакації», то все ходив на рибу і по гриби. «Тільки його роботи було» - див.: Кузьмович, «З юних літ Франка», с. 8.
61 Сам Франко стверджував, що до школи його віддано тому, що був він «слабовитою й до селянської праці нездатною дитиною» [31: 29]. Це, однак, не збігається зі спогадами Франкових приятелів, які згадують про нього як про фізично здорового (хоча й не сильного) і спритного хлопця.
62 Характерно, що дорослий Франко ніколи не згадував про двох своїх сестер, які померли, коли він мав, відповідно, сім і десять років - цілком свідомий вік. Так само в оповіданнях про малого Мирона, що їх він називав «причинками» до своєї біографії [48, с. 559], немає згадки про його братів, що залишалися з батьками у Нагуєвичах. Це мовчання можна пояснити тим, що малий Франко у Нагуєвичах жив дуже мало. Інші дитячі оповідання Франка («Грицева шкілька наука» і «Оловець») також відображають ясеницький період його життя (див. чернетку статті Михайла Возняка «Від дитинства до повноліття Івана Франка», що зберігається у ВР ЛНБ, ф. 29 (Михайло Возняк), од. зб. 23, п. 9, арк. 16).
63 Роман Горак теж поставив під сумнів правдивість такого пояснення - на його думку, причина була в гострому конфлікті нагуєвицької громади зі своїм священиком о. Осипом Левицьким. Яків Франко був одним із головних оскаржувачів від громади, тож віддав сина до школи в сусіднє село, побоюючись можливої помсти священика, який здійснював нагляд над школою (див.: Горак, «Я є мужик», с. 65-67). Але таке пояснення є малопереконливим: о. Осип Левицький помер у 1860 p., і незрозуміло, чому Яків Франко мав би боятися його ще у 1862 р.
64 Франко у «Причинках до автобіографії» пояснював різницю між Ясеницькою і Нагуєвицькою школою тим, що у другій не давали ані польської, ані німецької мов, зате більше подавали церковнослов’янської мови та церковного співу. Різницю він зміг відчути сам: скінчивши другий рік у Ясеницький школі, він іще кілька тижнів ходив до школи у Нагуєвичах [39: 38]. Історик села Нагуєвичі твердить, що за Франкового дитинства місцева школа була бідна і мала, не всі діти могли у ній вміститися. Тому деякі багатші вчилися у Ясениці Сільній, а бідніші, провчившись у Нагуєвичах, залишалися неграмотними (Омелян Твардовський, «Нагуєвичі - село Івана Франка», у виданні: Лука Луців, ред., Дрогобиччина - земля Франка, Ню Йорк-Париж-Сидней-Торонто, 1973, с. 333 [=Наукове Товариство ім. Шевченка, Український архїв, т. XXV].
65 Горак, «Я є мужик», с. 61, 64.
66 Негребецький, «До родоводу», с. 233.
67 Франкова дружина, яка часто проводила літо з дітьми у Нагуєвичах серед Франкових братів, згадувала про них як про малокультурних і забобонних людей. Трегубова, «Дещо з життя Ольги Франкової», За сто літ, с. 268.
68 Роман Горак, «Листи родини до Івана Франка», Науковий вісник Музею Івана Франка у Львові, Львів, 2000, №1, с. 121-208.
69 Там само, с. 132, 134,137-138,172.
Розділ 4 Шкільні роки
1 Див.: Jeffrey Brooks, When Russia Learned to Read. Literacy and Popular Literature, 1867-1917, Princeton, NJ, 1985, c. 55-56, 58; Natalie Zemon Davis, Society and Culture in Early Modern France: Eight Essays. Standford, CA, 1977, c. 196.
1 Див.: Іван Франко. Документи і матеріали, с. 19.
3 Цю історію переповів Карло Бандрівський з уст самого Франка: «Одного разу велів йому [Франкові] учитель уважати на спокій в школі, бо на хвилину виходив з дому. “А ти, Івасю, уважай на спокій в школі”. Один хлопець був дуже неспокійний, Франко його закликав до спокою, але він не слухав його. Як учитель повернувся, Франко сказав учителеві, і учитель хлопця покарав. Зате той, коли Франко вертався зі школи додому, кидав по дорозі за ним камінням і мало його не забив. Від цього часу не хотів Франко ходити до школи». Бандрівський, «Спогади про Франка-школяра», у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 49. Сам же Франко писав, що у сільській школі він, «як малий, незвичайно несміливий хлопець, багато мусив витерпіти від сваволі інших учнів» [Мозаїка: 340].
4 Див.: Іван Франко. Документи і матеріали, с. 20-23, 28.
5 У своїх спогадах Франко підтверджував один з епізодів оповідання - розправу вчителя-каліграфа Мелька над учнем-євреєм, який писав справа наліво [Мозаїка: 341].
6 Франко, Галицько-руські народні приповідки, т. 2, кн. 1, с. 184.
7 Бандрівський, «Спогади про Франка-школяра», у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 49-51. Інший приклад із власних спостережень над педагогічною практикою у 1884 р. наводить Юлія Шнайдер: учитель так сильно вдарив по голові ученицю першого класу, що вона померла. Див.: Уляна Кравченко, Замість автобіографії, Коломия, 1934, с. 306.
8 Його Schlafkamerad Михайло Коріневич, із яким вони разом жили на квартирі у дрогобицького шевця, згадував, що Франко кілька разів висловлював гадки, як би то було добре, якби людське майно розділити на всіх порівну, щоб народ вибирав собі сам пануючого, і т.ін. (Коріневич, «Спомини про Івана Франка», с. 57). Однак ані в мемуарній літературі, ані у збережених рукописах із часу навчання
