Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856 –1886) - Грицак Я.Й.

5    Момент, коли частка міського населення вперше перевищує 50Уо, уважають ключовим критерієм («порогом») модернізації (threshold of modernization). Див.: Karl De-utsch, «Social Mobilization and Political Development», American Political Science Review, September 1961, 55, 3, c. 495; використання цього критерію в українському випадку див.: Bohdan Krawchenko, Social Change and National Consciousness in Twentieth-Century Ukraine, 1987, Downsview, Ont., c. 178.

6    Fischer та інші, ред., Europaische Wirtschafts- und Sozialgeschichte, c. 40-41; Paul M. Hohenberg, Lynn Hollen Lees, The Making of Urban Europe. 1000-1950, Cambridge, Mass., London, England, 1985, c. 7-9, 106-107; Paul Bairoch, Jean Batou, Pierre Chevre, La population des villes europeennes. Banque de donnees et analyse sommaire des re suit at s 800-1850, Genllve, 1988, c. 253-259, 267, 272.

7    Про це детальніше в розділі «Франко та його Борислав».

8    Для прикладу: на тих українських землях, які відійшли від Речі Посполитої до Російської імперії, відсоток міського населення на початку XIX століття (5%) був удвічі-втричі нижчим порівняно з серединою XVII століття (за різними оцінками, від 10 до 15%) (Krawchenko, Social Change, с. 6). Не тільки маловідомі міста, але й «мати міст руських» Київ, що в ранньому середновіччі входив у десятку найбільших міст світу, на початку XIX ст. виглядав радше як велике село (Michael F. Hamm, Kiev. A Portrait, 1800-1917, Princeton, NJ, 1993, c. 21; Hohenberg, Lees, The Making of Urban Europe, c. 11).

9    David R. Brower, «Urban Revolution in the Late Russian Empire», у виданні: Michael F. Hamm, ред., The City in Late Imperial Russia, Indiana, 1986, c. 319-353; Patricia Herlihy, «Ukrainian Cities in the Nineteenth Century», у виданні: Ivan L. Rudnytsky, ред., Rethinking Ukrainian History, Edmonton, 1981, c. 152; Robert E. Johnson, «Peasant and Proletariat: Migration, Family Patterns, and Regional Loyalties», у виданні: Ben Ekloff,

Stephen Frank, ред., The World of the Russian Peasant: Post-Emancipation Culture and Society, New York, NY, 1990, c. 81 99.

10    Rudolf A. Mark, Galizien unter Osterreichischer Herrschaft. Verwaltung-Kirche-Bevdlkerung, Marburg, 1994, c. 109-110.

11    Tomasz Gqsowski, «Struktura spoteczno-zawodowa mieszkancow wi^kszych miast Galicyjskich w okresie autonomicznym», Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagielionskiego, PraceHistoryczne(Krakow), 1997,зош. 123,c. 115-116;TadeuszPilat, «Obszar,zabudowa

і ludnosc miast wi^kszych w Galicji», Wiadomosci statystyczne o stosunkach krajowych, річн. 11, зош. 3, Lwow, 1890, c. 18f.

12    Catalogus universi venerabilis cleri dioceseos Premisliensis graeci ritus catholico-rum pro Anno domini 1850, Premisliae, 1850, c. 73, 77, 78, 88.

13    Детальніше про неї див.: Галина Гром, Нагуєвичі, Дрогобич, 2002, с. 15-21; Олег Купчинський, Акти та документи Галицько-Волинського князівства XIII - першої половини XIV століть. Дослідження, тексти, Львів, 2004, с. 454-463; Lu.Dz., «Nahu-jowice», у виданні: Filip Sulimierski, Bronislaw Chmielowski, Wtadystaw Wasilewski, ред., Siownik Geograficzny KrolewstwaPolskiego і innych krajdwslowiahskich, t. 6. Warszawa, 1885, c. 880-882.

14    Гром, Нагуєвичі, c. 34-35; Василь Інкін, Сільське суспільство Галицького Прикарпаття у XVI-XVIII століттях: історичні нариси, Львів, 2004, с. 64-67.

15    Іван Франко, «Контракт оселення Слободи біля Нагуєвичів, Дрогобицького повіту, 1779 рік», Студії з поля суспільних наук і статистики, т. 3. Львів, 1912, с. 1-4.

16    Hohenberg, Lees, The Making of Urban Europe, c. 5.

17    Boris Mironov, The Social History of Imperial Russia, 1700-1917, 2 t., Boulder, Col. - Cumnor Hill, Oxford, 2000, т. 1, c. 286.

18    Інкін, Сільське суспільство, c. 62-63.

19    Гром, Нагуєвичі, c. 79-82.

20    Hacquet’s neueste physikalisch-politische Reisen in den Jahren 1791-1792 und 1793 durch dieDacischenundSarmathischen oderNdrdlichenKarpathen, 3Th., Ntirnberg, 1794, c. 157;JanZeh, «Poczqtki przemystu naftowego w Galicyi», Czasopismo towarzystwo aptekarskiego, 1889,19, c. 203-205.

21    Іван Франко розповів про це у статті «Mniemany bunt chtopski», Kurjer Lwow ski, 1890, 8 серпня, №187, c. 1-2). Відгомін цієї історії можна знайти у листах Франкової дружини Ольги, яка влітку 1890 р. жила у Нагуєвичах - див.: Відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України [далі - ВР ІЛ], ф. З (Іван Франко), од. зб. 1605, арк. 562-563; опубліковано у виданні: Лариса Чернишенко, «Листи Ольги Хоружинської до Івана Франка», Науковий вісник музею Івана Франка, вип. 2, Львів, 2001, с. 180-181.

22    Ewaryst Andrzej hr. Kuropatnicki, Geografia albo doktadnie opisanie krolewstw Galicyi і Lodomeryi, повторне видання, Lwow, 1858, c. 63-65.

23Hohenberg, Lees, T he Making of Urban Europe, c. 219; Fischer та інші, ред., Europaische Wirtschafts-undSozialgeschichte, c. 41; Mark, Galizien unterOsterreichischerHerrschaft, c. 117.

24 Jerzy Chtopiecki, «Galicja - skrzyzowanie drog», у виданні: Galicjai jejdziedzictwo, t. 2, c. 42.

25    Ludwik Dziedzicki, «Lwow», у виданні: Sulimierski, Chlebowski, Walewski, ред., Siownik geograficzny Krolewstwa Polskiego, t. 5, Warszawa, 1884, c. 508.

26    Dobrowolski, «PeasantTraditional Culture», c. 278.

27    Тут ми не входимо у питання дефініції селянства як теми складної, але малоістотної для нашої розповіді. Як робочу приймаємо пропозицію тих дослідників, що наголошують перевагу спільних форм культурної поведінки селян над економічними відмінностями (див.: Stauter-Halsted, The Nation in the Village, c. 10). Загальне обговорення теми див.: Michael Kearney, Reconceptualizing the Peasantry. Anthropology in Global Perspective, Boulder, Colorado; Cumnor Hill, Oxford, 1996.

28    Детальніше див.: Krzysztof Slusarek, «Wtoscianscy і niewtoscianscy mieszkancy wsi galicyjskiej wXIX wieku: wzajemne relacje», ZeszytyNaukowe IJniwersytetu jagietlonskiego. Prace Historyczne, 1999, №126, c. 117. Слюсарек виділяє разом із селянами лише п’ять груп, не згадуючи про ремісників, священиків тощо.

29    О. І. Дей, упор., Коломийки в записах Івана Франка, Київ, 1970, с. 27, 36, 46, 66, 69,79,81,83,97,99, 100, 102.

30    Франко, Галицько-руські народні приповідки, т. 2, кн. 1, с. 275-276.

31    Франко вклав в уста одного зі своїх героїв оповідь про коваля Яця [Якова]: «Го-го, - / нема тут багача в цілім повіті / надЯця-коваля! Чого-чого / нема у нього! Гроші з срібла биті, / худоба, що і пану би не встид, / а одіж, а футра, сукном покриті! / У свято жінка як натаращить / коралів, то аж гнуть додолу шию! / Се раз багач, там мож ся поживить!» [4: 409].

32    Франко описав її у спогаді «Моя вітцівська хата», надрукованому вже по його смерті: Матеріяли до української етнології. Видає етнографічна комісія, т. 18. Львів, 1918, с. 1-4; передрук у виданні: Михайло Гнатюк, упор., Спогади про Івана Франка, Львів, 1997, с. 557-559 [далі: Гнатюк, Спогади].

33    Василь Стефаник, Вибране, Ужгород, 1979, с. 237; Іван Коссак, «Іван Франко та його брати», у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 47.

34    Опис Слободи Франко подав у своїй незакінченій повісті «Гутак» [16: 405, 420-421].

35    Горак, Гнатів, Іван Франко, кн. 1. с. 76; Іван Франко, «Моя вітцівська хата», у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 557.

36    Навіть антрополог Федір Вовк на підставі вигляду Франкової