Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856 –1886) - Грицак Я.Й.

11    Зубрицький, «Тісні роки», с. 2.

12    Stanistaw Hoszowski, Ekonomiczny rozwoj Lwowaw latach 1772-1914. Lwow, 1935, c. 47.

13    Батькові пригоди лягли в основу Франкової незакінченої поеми «Історія товпки солі» [4: 396-426].

14    Левт, Кордасьевич, «Справи народній. Зг Мокрянского деканата Самборского округа», В'Ьстникь длярусиновь австрійскои державш, 1850,15/27 липня, №66, с. 263. У свій примітці до цієї статті редакція газети вказала на жертовність Якова Франка та інших селян як на доказ того, яку великодушність виявляє сільський народ «у серці своїм, коли видить потребу у пользу всеобщого діла» - там само, с. 264.

15    Франко, Галицько-руські народні приповідки, т. 1, А-Діти. Львів, 1901, с. v.

16    Роман Горак. Марія, мати Франкова, [ч. 2], Трускавець, 1994, с. 2.

17    Михайло Коріневич, «Спомини про Івана Франка як ученика гімназії», у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 57.

18    Михайло Возняк, «Франко як дослідник і історик української літератури», Українська література, 1945, №3, с. 99.

19    Франко, Галицько-руські народні приповідки, т. 1, с. v.

20    Із сімейних спогадів випливає, що Гаврилик був жорстоким до своїх пасербів, роблячи виняток лише для Івана. Див.: О. Твардовський, «Василь Франко розповідає про свого стрийка Івана Франка», Дрогобиччина - земля Івана Франка, т. 2, Лука Луців, ред., Ню Йорк-Париж-Сидней-Торонто, 1978, с. 78 [=Наукове товариство ім. Шевченка. Український архів, т. 32]; Василь Чепурний, «Іван Франко і фонди Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідникаМ. М. Коцюбинського», Наукові записки Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М. М. Коцюбинського, №1, Чернігів, 1996, с. 108.

21    Лариса Чернишенко, «Листи О. Хоружинської до І. Франка (1892-1914)», Науковий вісник Музею Івана Франка у Львові, №3, Львів, 2003, с. 202-203.

22 Антоніна Трегубова, «Дещо з життя Ольги Франкової», За сто літ. Матеріяли

з громадського й літературного життя України XIX і початківXX століття, кн. 5, Київ-Харків, 1930, с. 268.

24    WtodzimierzM^drzecki, Mlodziez wiejskanaziemiachPolskicentralnej 1864-1939. Procesy socjalizacji, Warszawa, 2002, c. 40-41.

25    BP ІЛ, ф. З (Іван Франко), од. зб. 207, арк. 10 (фраґмент зі шкільної «задачі руської», що її юний Франко писав під час навчання у Дрогобицькій гімназії у 1870-хрр.).

26    Кузьмович, «З юних літ Франка», с. 9.

27    Трегубова,    «Дещо з життя Ольги Франкової»,    За    сто    літ, с. 268.

28    Кузьмович,    «З юних літ Франка», с.    8-9.

29    Карло Бандрівський, «Спогади про Франка-школяра», у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 49.

30    Цей спогад із часів дитинства Франко розповідав своїй дружині Ользі Хоружинській - див.: Трегубова, «Дещо з життя Ольги Франкової», За сто літ, с. 268.

31    Іван Яцуляк, «Спомин з дитинних літ Франка», у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 43.

32    Кузьмович,    «З юних літ Франка», с.    8.

33    ВР ЛНБ, ф.    206 (Василь Щурат), од.    зб. 922,    п.    27,    арк.    11.

34    За іншою версією, Франко описав пригоду, яка з ним сталася не в його сім’ї, а в сім’ї його дядька Павла Кульчицького з Ясениці Сільної.

35    Яцуляк, «Спомин з дитинних літ Франка», у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 43.

36    Трегубова, «Дещо з життя Ольги Франкової», За сто літ, с. 268.

37    Eugeniusz Chmielowski, Czarownicy, strzygi, mamony czyli wierzenia і zabobony ludugalicyjskiego zebraneprzez... wpierwszejpotowie roku 1890, Nowy Sqcz, 1987, c. 8-9, 23; Володимир Гнатюк, Купанє й палене відьм у Галичині, с. 2-3 [окремий відбиток,

б.м., б.д.]; Володимир Гнатюк, Нарис української міфології, Львів, 2000, с. 39, 224-231, 234-235.

38    Lu. Dz., «Nahujowice», у виданні: Filip Sulimierski, Bronislaw Chmielowski, Wtadystaw Wasilewski, ред., Siownik Geograficzny Krolewstwa Polskiego, t. 6, c. 882.

39    Роман Горак, Ярослав Гнатів, Іван Франко, кн. 2, Цілком нормальна школа, Львів, 2001, с. 84.

40    До магії вдавалися й у прозаїчніших випадках. Знайдені у Нагуєвичах неолітичні сокири використовували як цілющий засіб у лікуванні горла: висвятили їх у церкві, а потім, зливши крізь них воду, давали її пити хворому. Так лікували й малого Франка. Див.: Іван Франко, «Неолітичні знахідки в околицях Нагуєвич і їх сучасне уживаннє», ЗНТШ, 1911, т. 103, с. 200-202.

41    M^drzecki, Mlodziei wiejska, с. 41.

42    Горак, Гнатів, Іван Франко, кн. 1, с. 155; Гром, Нагуєвичі, с. 127.

43    Коссак, «Іван Франко та його брати», у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 45.

44    Яцуляк, «Спомин з дитинних літ Франка», у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 43.

45    Зенон Пеленський, «Між двома конечностями. Причинок до соціології українського національно-визвольного революційного руху в Західній Україні між обома світовими війнами», у виданні: Євген Коновалець та його доба, Мюнхен, 1974, с. 513-516; Ю. П. Присяжнюк, «Ментальність українського селянства в умовах капіталістичної трансформації суспільства (друга половина XIX - початок XX ст.), УІЖ, 1999, №3, с. 27.

46    ВР ЛНБ, ф. 206 (Василь Щурат), од. зб. 922, п. 27, арк. 4.

47    Там само, арк. 6.

48    Ось який збірний образ сільських дякоучителів змальовують спогади з тих часів: «Це були ні селяни, ні інтелігенти, ні світські, ні духовні. І одежа їх була - ні то селянська, ні то інтелігента, ні то світська, ні то духовної особи, а все разом змішане. <...> Були між ними і деякі спосібніші і трохи очитані, але були й темні, що не то що не чули про ці предмети, але й вимовити не могли. На питання намалювати коло малювали колесо від воза, а про стародавніх римлян говорили, що ті ще жили за Наполеона». Див.: О. Филимон Тарнавський, Спогади. Родинна хроніка Тарнавських як причинок до історії церковних, священицьких, побутових, економічних і політичних відносин у Галичині в другій половині XIX сторіччя і в першій декаді XX сторіччя. Упоряд. і зредаґували д-р Анатоль Марія Базилевич і Роман Іван Данилевич, Торонто, 1981, с. 168-169.

49    L. Н. Baik, «Z historii rozwoju ukrainskiej szkoty w Galicji», у виданні: Galicja і jej dziedzictwo, t. 3, Nauka і oswiata, Andrzej Meissner, Jerzy Wyrozumski, ред., Rzeszow,

1995, c. 153.

50    Чмелик, Мала українська сім’я, с. 104-106.

51    Михайло Павлик, ред., Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Пав ликом (1876-1895), т. 2-8. Чернівці, 1910-1912 [далі - Павлик, Переписка]. Тут - т. 2, с. 14.

52    «Вісті з Краю. Письмо з Снятинського», Батьківщина, 1880, 1 липня, №13, с. 100.

53    Коріневич, «Спомини про Івана Франка», у виданні: Гнатюк, Франко у спогадах, с. 54.

54    Франкові знайомі, селяни Гринь Римар і Гринь Берегуляк, були вихованцями о. Чапельського, який переконав батьків віддати своїх талановитих дітей до гімназії («Письмо з Дрогобиччини. Що где-що про соціялізм и богохульство в Добровлянах і в Волі Якубовій», Батьківщина, 1886, 24 (12) грудня, №36-37, с. 215). Патроном Осипа Маркова, який навчався у Дрогобицькій гімназії приблизно у ті ж часи, що й Франко, був священик о. Іван Коростенський, колишній секретар Самбірської Руської Ради - див.: Андрій Заярнюк, «Руські патріоти в Галицькому