Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856 –1886) - Грицак Я.Й.

№8, с. 127-141 (статтю підготовлено за результатами магістерської праці); І. В. Косик, Еволюція шлюбу та сім’ївГ аличині у другій половині XIX століття (за матеріалами метричних книг). Магістерська робота, Львівський національний університет ім. І. Франка, Львів, 2003; Б. М. Янишин, Народовський рух у Галичині як суспільно-політична течія (70-80-ті роки XIX ст.). Автореф. дис. канд. іст. наук, Київ, 2003; Alison Fleig Frank, Austrian El Dorado: A History of the Oil Industry in Galicia, 185 3-1923. A thesis presented to the Department of History in partial fulfillment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy in the subject of History. Harvard University, Cambridge (MA), 2001; Ostap Sereda, Shaping of a National Identity: Early Ukrainophiles in Austrian Eastern Galicia, 1860-1873. Dissertation in History Presented to the Faculties of the Central European University in Partial Fulfillment of the Requirements for the Degree of Doctor of Philosophy, Budapest, 2003; Anna Veronika Wendland, Die Russophilen in Galizien. Ukrainische Konservative zwischen Osterreich und Rulland 1848-1915, Wien, 2001 (книжка є переробленою версією докторської дисертації); Andrii Zayarnyuk, Framing the Ukrainian peasantry in Habsburg Galicia: 1846-1914 (with focus on the Sambir area). A thesis submitted to the Faculty of Graduate Studies and Research in partial fulfillment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy in History, Edmonton, Alberta, Fall 2003.

28    Я. Грицак, «...Дух,що тіло рве до бою...». Спроб аполітичного портрета Івана Франка, Львів, 1990.

Розділ 1 Пограниччя під тиском змін

1    Про галицьке коріння Карла Маркса див.: Т. Nussenblatt, «Karol Marx potomkiem Zyda lwowskiego», Chwila, 1928,11 лютого, №3194, c. 5; Зиґмунда Фройда - див.: Ernest Jones, Sigmund Freud. Ред. Lionel Trilling, Steven Marcus, New York, 1961, c. 4.

2    Галичина була найбільшою з-поміж провінцій Австрійської (з 1867 р. - Австро-Угорської) імперії: її територія, 78,5 тис. кв. км, майже дорівнювала сукупній площі двох наступних за нею - Богемії (51,9) і Тиролю (29,3); за чисельністю населення (6,3 млн.) вона перевищувала Богемію (5,9 млн.), і разом у цих двох провінціях мешкало стільки люду, скільки в решті 12 краях австрійської частини Габсбурзької монархії. Див.: A. L. Hickmann’s Geographisch-statistischer Тaschen-Altas von Esterreich-Ungarn, Wien, o.D., карта №5. Сьогоднішньому читачеві більше промовлятиме зіставлення з сучасними країнами; тодішня австрійська Галичина площею дорівнювала теперішній Австрії або Чехії та вдвічі перевищувала сучасні Бельгію, Вірменію чи Грузію.

3    Jozef Buszko, Zum Wandel der Gesellschaftsstruktur in Galizien und in der Bukovina, Wien, 1978, c. 14.

4    Zbigniew Fras, Galicja, Wroclaw, 2000, c. 74.

5    A. L. Hickmann’s ... Atlas, карти №13,15; V. Katz, «Die Bewegung der Bevolkerung in Galizien imjahre mitRucksicht auf der Confessionen», StatistischeMonatschrift, 9, Wien, 1888, c. 550; Wolfram Fischer, Jan A. Van Houtte, Herman Kellenbenz, Ilia Mieck, Friedrich Vittinghoff, ред., Europaische Wirtschafts- und Sozialgeschichte von der Mitte des 19. Jahrhunderts bis zum ersten Weltkrieg, Stuttgart, 1985, c. 88 [=Kletta-Gotta Handbuch der Europaischen Wirtschafts- und Sozialgeschichte, t. 5].

6    Stanistaw Szczepanowski. Ngdza Galicyi w cyfrach і program energicznego rozwoju gospodarstwa krajowego, Lwow, 1888, c. 22.

7    Istvan Deak, Essays on Hitler’s Europe, Lincoln, London, 2001, c. 47-48.

8    Harald Binder, Galizien in Wien. Parteien, Wahlen, Fraktionen und Abgeorgdneten im Ubergang zur Massenpolitik, Wien, 2005, c. 13; vdeutsch.eduhi.at/vorlesungen/buko-wina.pdf.

9    M. C. Возняк, упор., Матеріяли для культурної й громадської історії Західної України, т. 1, Листування І. ФранкаіМ. Драгоманова, Київ, 1928, с. 193 [=Всеукраїнска Академія наук. Комісія Західної України. Збірник історично-філологічного відділу, т. 52]; далі: Матеріяли.

10    Дмитро Дорошенко, Мої спомини про давнє-минуле (1901-1914), Вінніпег, 1949, с. 52.

11    Цит за: Jerzy Rudzki, Swiqtochowski, Warszawa, 1963, c. 204.

12    Antoni Knot, «Wst£p»,KazimierzCht£dowski, Pfitwz^wzfe', [т. 1], Galicja 1843-1880, Wroclaw, 1951, c. xx; Keely Stauter-Halsted, The Nation in the Village. The Genesis of Peasant National Identity in Austrian Poland, 1848-1914, Ithaca and London, 2001, c. 23.

13    Jozef Burszta, Wies і karczma. Rola karczmy wiyciu wsi panszczyinanej, Warszawa, 1950, c. 200, 207-208; Jozef Putek, Mroki srednowiecza. Obyczaje. Przesady. Fanatyzm. Okrucienstwa і ucisk spoteczny w Polsce, Warszawa, 1985, c. 395-402.

14    Wilhelm Feldman, Stronninctwa і progrату polityczne w Galicji 1846-1906, 2 t., Krakow, 1907, t. 1, c. 226,231.

15    Zbigniew Pucek, «Galicyjskie doswiadczenie wielekulturowosci a problem wi^zi spotecznej», у виданні: Jerzy Chtopiecki, Helena Madurowicz-Urbanska, ред., Galicja і jej dziedzictwo, t. 2, Spoteczenstwo і Gospodarka, Rzeszow, 1995, c. 20-23.

16    Показово, що навіть сам термін «традиційне суспільство» був вироблений на основі етнографічних досліджень, здійснюваних у Галичині. Див.: KazimierzDobrowol-ski, «Peasant Traditional Culture», у виданні: Theodor Shanin, ред., Peasants and Peasant Societies, Middlesex. Engl., Baltimore, M.D./US, Ringwood, V.I./Australia, 1971, c. 277-298. Можливо, що Ернест Ґелнер, витворюючи образ Руританії, мав на увазі якраз русинське населення Галичини та сусідньої Словаччини - див.: Chris Hann, «Nationalism and civil society in central Europe: from Ruritania to the Carpathian Euroregion», у виданні: John A. Hall, ред., The State of the Nation, c. 244.

17    Helena Madurowicz-Urbanska, «Perspektywy nowych badan nad spoteczenstwem galicyjskim», PamigtnikXIIIPowszechnego ZjazduHistorykoow Polskich, ч. 1, Wroctaw-Warszawa-Krakow-Gdansk-Lodz, 1986, c. 143.

18    Добрим впровадженням у цю тему є: Dietlind Htichtker, «Der “Mythos Galizien”. Versuch einer Historisierung», у виданні: Michael G. Muller, Rolf Petri, ред., Die Nation-alisierung von Grenzen. Zur Konstruktion nationaler Identitat in sprachlichgemischten Grenzregionen, Marburg: Herder-Inst., 2002 (Tagungen des Herder-Instituts zur Ostmit-teleuropa-Forschung 16) (я користувався публікацією в інтернеті - http://www.kakanien. ac.at/beitr/fallstudie/DHu_chtker2.pdf); Ewa Wiegandt, Austria Felix, czyli o micie Galicji w polskiejprozie wspotczesnej, Poznan, 1998.

19    Waltraud Heindl, GehorsameRebellen. BtirokratieundBeamte inOsterreich 1780-1848 (Wien-Koln-Graz, 1990); Вальтрауд Гайндль, «Модернізація та теорії модернізації: приклад Габсбурзької бюрократії», У країна модерна, 1996, №1, с. 89-100.

20    Krzysztof Pawtowski, «Miejsce Lwowa w rozwoju urbanistyky europejskiej przetomu XIX і XX wieku», у виданні: Богдан Черкес, Мартін Кубелік, Елізабет Гофер, ред., Архітектура Галичини XIX XX ст. Вибрані матеріали міжнародного симпозіуму 24-27 травня 1994 p., присвяченого 150-річчю заснування Державного університету «Львівська політехніка», Львів, 1996, с. 125-130; Krzysztof Pawtowski, «Narodziny nowoczesnego miasta», у виданні: Sztuka drugiej polowy XIX wieku, Warszawa, 1973, c. 57-58,61-68.

21    Про це детальніше в розділі «Франко та його Борислав».

22    Franciszek Bujak, Zodlegteji bliskiejprzeszlosсі. Studiahistoryczno-gospodarcze, Lwow-Warszawa-Krakow, 1924, c. 214-215.

23    Марія Кланська на основі аналізу німецькомовних автобіографій східноєврейських авторів (здебільшого галицького походження) робить висновок, що початком масового проникнення цих ідей можна вважати 1870-ті роки. Див.: Maria Ktanska, Aus des Schtetl in die Welt 1772 bis 1938. Ostjiidische Autobiographien in deutscher Sprache, Koln-Wei-mar, 1994, c. 215.

24    Про розвиток публічного простору в Галичині див.: JolantaT. P^kacz, «Galician Society as a Cultural Public,