Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856 –1886) - Грицак Я.Й.

1771-1914», Journal of Ukrainian Studies, Winter 1998, t. 23, №2, c. 23-44; Walentyna Najdus, «Ksztattowanie si£ nowoczesnych wi^zow spoteczno-or-ganizacyjnych ludnosci ukrainskiej Galicji Wschodneij w dobie konstytucyjnej», у виданні: Lwow. Miasto. Spoleczenstwo. Kultura, t. 2; Henryk W. Zalinski, Kazimierz Karolczak, ред., Krakow, 1998, c. 166-167.

25    Див. Binder, Galizien in Wien; Maciej Janowski, Inteligencja wobec wyzwan nowo-czesnosci. Dylematy ideowe polskiej demokracji liberalnejw Galicji w latach 1889-1914, Warszawa, 1996; Kerstin Jobst, Zwischen Nationalismus und Internationalismus. Derpol-nische und ukrainische Sozial-Demokratie in Galizien von 1890 bis 1914. Ein Beitrag zur Nationalitatenfrage im Habsburgerreich, Hamburg, 1996; Kai Struve, Bauern und Nation in Galizien. UberZugerhdrigkeit und sozialeEmanzipation im 19. Jahrhundert, Gottingen, 2005; Василь Расевич, Українська національно-демократична партія (1899-1918). Дис. канд. іст. наук, Львів, 1996.

26    Administrativ-Kart е von den Konigr. Galizien und Lodomerien mit dem Gross-herzogthume Krakau u.d. Herzogthiimem Auschwiz, Zator und Bukovina von Carl Kum-mers Ritter von Kummersberg, Wien, 1855, 6 Bl; Яковг Головацкій, «Карпатская Русь. Географическо-статистическіе и историко-зтнографическіе очерки Галичиньї, С^веро-Восточной Угрій и Буковини», Славянскій Сборникь, т. 2, С.-Петербурга, 1878, с. 58; Adam Wandruszka, Peter Urbanitsch, ред., Die Habsburgmonarchie 1848-1918, т. 3, Die Volker des Reiches. 1. Teilband, Wien, 1980, Tabelle 1. Треба брати до уваги, що приріст між кінцем XVIII і серединою XIX ст. відбувся також почасти за рахунок збільшення території провінції у 1809 та 1846 р.

27    Михайло Зубрицький, «Тісні роки. Причинки до історіїГаличини 1846-1861 pp.», ЗНТШ, 1898, т. 26, с. 1-16.

28    Bujak, Z odlegtej і bliskiej przeszlosci, с. 214; Головацкій, «Карпатская Русь», с. 58.

29    Krzysztof Zamorski, «Zasadnicze linie przemian demograficznych Galicji w drugiej potowie XIX wieku і na poczqtku XX wieku», у виданні: Galicja і jej dziedzictwo, t. 2, c. 95-96,105.

30    Jacek Kochanowicz, Sporo teorig gospodarki chtopskiej. Gospodarstwo chtopskie w teorii ekonomii і w historii gospodarczej, Warszawa, 1992, c. 195.

31    Madurowicz-Urbanska, «Perspektywy», c. 148.

32    Див., наприклад: Alfred Nossig, «Proba rozwiqzania kwestji zydowskiej», Przeglqd Spoleczny. Pismo naukowe і literackie, Lwow, 1887, №2, c. 355-361; виступ Остапа Терлецького на засіданні віденського студентського товариства «Січ», цит. у статті Франка «Д-р Остап Терлецький. Спомини і матеріали» [33: 325].

33    Короткий історичний огляд див.: Paul Robert Magocsi, Galicia: A Historical Guide and Bibliographical Guide, Toronto-Buffalo-London, 1990.

34    Див.: Jozef Buszko, Galicja 1859-1914. Polski Piemont? Warszawa, 1989 [=Dzieje narodu і panstwa polskiego, т. III].

35    Про генезу ідеї «українського П’ємонту» див.: Ігор Чорновол, «Політичні концепції київської “Старої Громади”», Молода нація, 2000, Альманах 1, с. 27-28.

36    Детальніше див.: Klaus Bachmann, Ein Herd derFeindschaft gegen Rulland. Galizien als Krisenherd in den Beziehungen der Donaumonarchie mit Rulland (1907-1914), Wien-Mtinchen, 2001); Alexander Victor Prusin, Nationalizing a Borderland. War, Ethnicity, and anti-Jewish Violence in East Galicia, 1914-1920, Tsucaloosa, 2005.

37    John-Paul Himka, «The Construction of Nationality in Galician Rus’: Icarian Flights in Almost All Directions’, у виданні: Ronald G. Suny, Michael D. Kennedy, ред. Intellectuals and Articulation of the Nation, Ann Arbor, 1999, c. 109-164.

38    Stanistaw von Smolka, Die Reusische Welt: Historisch-politische Studien, Wien, 1916, c. 103-120; Franciszek Bujak, Galcija, т. 1, Lwow, 1908, c. 94.

39    Norman Davies, Orzel bialy. Czerwona Gwiazda. Wojna polsko-bolszewicka 1919-1920, Krakow, 1997; Maciej Koztowski, Migdzy Sanem a Zbruczem. Walki o Lwow і Galicji Wschodniq. 1918-1919, Krakow, 1990.

40    MarkR. Bessinger, «The Persisting Ambiguity of Empire», Post-Soviet Affairs, 1995, 11, 2, c. 180; Alfred Rieber, «Struggle Over the Borderlands, у виданні: S. Frederick Starr, ред., The Legacy of History in Russia and the New States of Eurasia, New York-London,

1994, c. 61-90.

41    Ярослав Ісаєвич, Україна давня і нова. Народ, релігія, культура, Львів, 1996, с. 9-10.

42    John-Paul Himka, «Dimensions of a Triangle: Polish-Ukrainian-Jewish Relations in Austrian Galicia», Polin, t. 12, Focusing on Galicia: Jews, Poles, and Ukrainians, 1772-1918, London, Portland (Oregon), 1999, c. 25-48.

43    Про головні етнічно-релігійні групи Галичини див. оглядові праці: Ivan L. Rud-nytsky, «The Ukrainians in Galicia under the Austrian Rule», у виданні: Andrei S. Markovits, Frank E. Sysyn, ред., Nationbuilding and the Politics of Nationalism. Essays on Austrian Galicia, Cambridge, MA, 1982, c. 23-67 (український переклад див.: Іван Лисяк-Руд-ницький, Історичні есе, 2 т., Київ, 1994, т. 1, с. 413-450); Piotr Wandycz, «The Poles in the Habsburg Monarchy», там само, c. 68-93; Piotr Wrobel, The Jews of Galicia under Austrian-Polish Rule, 1869-1918, Austrian History Yearbook, 1994, 24, c. 97-138; Isabel Roskau-Rydel, «Galizien», у виданні: Isabel Roskau-Rydel, ред., Deutsche Geschichte im Osten Europas. Galizien. Bukowina. Moldau, Berlin, 1999, c. 15-328.

44    Fernand Braudel, The Mediterranean and the Mediterranean World in the Age of Philip II, т. 1, New York-Evanston-San Francisco-London, 1972, c. 224; Bujak, Galcija, т. 1, c. 53-66; J. G. Kohl, Austria, Vienna, Prague, Hungary, Bohemia, and the Danube; Galicia, Styria, Moravia, Bukovina and the Military Frontier, London, 1844, c. 433.

45    Jozef Potcwiartek, «Miejsce religji w ksztattowaniu oblicza etnicznego spotecznosci miast potudniowo-wschodnich obszarow Rzeczypospolitej w czasach nowozytnych», у виданні: Jerzy Wyrozumski, ред. Miasto і kultura ludowa w dziejach Bialorusi, Litwy і Ukrainy, Krakow, 1996, c. 218.

46    Wrobel, «The Jews of Galicia», c. 106.

47    Детальніше див.: «Przesi^dtanie si£ ludnosci w Galicyi zachodniej do wschodniej», Wiadomosci statystyczne o stosunkach krajowych, Lwow, 1896, річн. 15, зош. З, c. 35-76.

48    TadeuszPilat, «Najwazniejszewynikispisu ludnosci Galicyi z 31. Grudnia 1880 wedtug tymczasowych zestawien powiatowych», Wiadomosci statystyczne o stosunkach krajowych, Lwow, 1881, річн. 6, зош. 2, c. 168-169, 174-175.

49    Wtadystaw Zawadski, Pamigtnikiiycia literackiego w Galicji. Przygotowal do druku wstgpem і przypisami opatrzat Antoni Knot, Krakow, 1961, c. 38.

50    P^kacz, «Galician Society», c. 32, 39.

51    Tadeusz Burdiewicz, «Sprawy narodosciowy w utworach Jana Lama», у виданні: Kazimierz Karolczak, Henryk W. Zalinski, ред., Galicyjskie Dylematy. Zbior rozpraw, Krakow, 1994, c. 77-81. Ян Лам подає зразок розмови на галицькому волапюку: «Wi gejc Fraian Berta? - Ach, ze swi malaad, ze la melankolik» (там само, c. 83).

52    Своежитьевии запискиБот/хапаД’Ьдицкого, ч. 1 ,Где-що до исторіи саморозвитія язмкаи азбуки Т алицкой Руси, Львовг, 1906, с. 15-16, 52.

53    Корнило Устияновичь, М. 0. Раевскій и россійскій панславизмь. Споминки зь пережитого и передуманого, Львовг, 1884, с. 11.

54    «Письмо зг-подь Львова (Люб’Ьмт, и шануймо свою рбдну бесіду!)», Батько вщина, 1880,1 жовтня, №19, с. 150.

55    Antoni Podraza, «Uwarunkowania historyczne rozwoju kultury na ziemiach Dawnej Rzeczypospolitej», у виданні: Jerzy Wyrozumski, ред., Miasto і kultura ludowa w dziejach Bialorusi, Litwy і Ukrainy, Krakow, 1996, c. 20,22. Цивілізаційна карта цієї частини світу була насправді ще різноманітнішою, бо треба брати