Його Сніжинка - Горобчик-Кім
Повернувшись в будинок я почала шукати по кімнатах телефон. Не хвилюючись за цілісність речей я просто переривала все кімната за кімнатою. Врешті решт я таки його знайшла. Бажання вбити Дениса росло і я вибігла з будинку якомога далі від спокуси. Дід мені потрібна порада діда. На щастя навіщось Денис постійно заряджає мій телефон. Я помітила безліч пропущених дзвінків від Світозара і надія що він розкаївся посилилася в моїй голові.
- А можливо він взагалі не винен? – почула я голос у своїй голові. Я похитала головою. Щоб прийти до тями розуміння того що монстри не лише говорять, а й аналізуючи, думають... мене зараз лише заплутувало, а не допомагало. Дід мені потрібна його порада. Гудок, два, три.
- Алло. Доню це ти?- почула я схвильований голос мами.
- Так Мамо це я. Зі мною все добре.
- Що з голосом. Люба ти захворіла?
- Ні мого я....я.... А де дід.
- Вони з батьком і дядьком Любомиром поїхали до старійшин. Люба це правда, що тебе Денис викрав?
- Не зовсім, але він утримував мене проти моєї волі та .... Так стій, а звідки ви дізналися про Дениса?
- Не знаю Грегорі та Любомир якось вирахували. . Але це ще не все. Я маю. поговорити з тобою це важливо. Це стосуватися Світозара.
- Немає про що говорити. Він мене зрадив. Він...
- Ти вже в курсі? Ну тепер зрозуміло куди ти помчала проти ночі. Так коли ти приїдеш і де ти?
- Я поки не хочу їхати додому я...- чомусь мені не хотілося зізнаватися мамі, що я монстр та що там мамі я сама ще докінчив цього не усвідомила. Я знаю що вона мене любитиме в будь-якій ситуації, але я не готова поговорити про це зараз та в голос.
- Добре донь.- промовила мама після короткого мовчання.
- Я скажу зараз, але обіцяю не лише мене вислухати, а й почути. Тато поїхав до старійшин, щоб просити дозволу після того, як тебе знайде провести ритуал.... - мама затихла видно підбирали правильні слова.
- ...якщо коротко, то допомогти тобі відректися від істинного.... Але я не вірю, що Світозар тобі зрадив. Розумієш я не вірю. Він не міг цього зробити. Я якоюсь мірою була на його місці та можу стати на його сторону. Розумієш коли все життя ти ізгой для всіх то істинну пору ти сприймаєш як дар Богів та береже її, та хапається за цей подарунок долі, а не зраджують. Подумай доню! А тато він завжди спочатку робив, а потім думав. А тепер ще й Любомир його підтримав.
- А він може зробити ритуал без моєї згоди? - чомусь перспектива позбутися істинного вже мене лякало, а не тішила.
- Ні не може, але на одобрення такого складного ритуалу потрібен час і тато, щоб не зійти з розуму доки тебе шукає поїхав до них. Так йому легше, так він себе заспокоює, що знайде тебе цілою і неушкодженою. Адже пошуками тебе і Дениса зайняті три зграї. Батько Дениса не хоче нести відповідальність за дурість сина.
- Добре мамо я подумаю.
- Так ви де? – я повідомила мамі наші координати, а сама побігла в ліс зараз я не готово нікого бачити. Потім я приїду додому потім, але не зараз. Зараз я повинна звикнутися з думкою, що моє життя вже не буде таким як раніше, а зробити це я зможу лише на самоті.
