Його Сніжинка - Горобчик-Кім

    Мені     самому     від    себе    гидко   і      від   того   що   я   зараз   роблю  у ванній   кімнаті.   Пів   ночі   я   лежав  притискаючи    кохану  до    себе.     Вона   вже   давно   спала,  а я  не   міг    заснути   та   і   як  я  міг   це   зробити.   В   голові  стільки    фантазій   і   мрій  і  всі  вони    далеко   не   безневинні.  За   роки   що    я   кохав  Сніжинку    я     стільки    разів   її  уявляв    коли    займався   сексом    з    іншими,    що    іноді     плутав     з    ким   я    добре   що     фантазія    у   мене   бурхлива   і  багатогранна.   І   от   коли   я  нарешті    маю    доступ   то   такого    бажаного     тіла....    маю право    лише    торкатися   її   доки     вона    спить.   Але   це  лише    тимчасово.    І   величезний     крок    навіть   гігантський    до    чогось   більш   бажаного.    І    ось   я     стою   у  ванній    і   задовольняє   себе  сам.    Боги    як   соромно   і  гидко.   Та    я    в   житі   цього   не робив.  Якось   ніколи   не  було  потреби.    Завжди    було   кому  задовольнити     всі    мої   хотілки.     Добре,    що    мода    на цнотливих     вовчиць    давно  минула.    А    від    тоді   як   батьки    Сніжинки     ввели  поправки    до    законів   і  у  вовчиць     з’явилося    більше  прав   вони   стали   взагалі   незалежними    та   вільними.  Були    випадки    й    одностатевих     шлюбів.    І   от  після    хвилі   насолоди   від  оргазму    мене     накрила   хвиля   зневаги    до    себе.    До    чого   я    опустився?    До  самозадоволення?    В    той    час  як     Сніжана     спить    в   моєму  ліжку    поряд.         руку   протягом    і   можна  доторкнутися    до   будь-якої  частини     її     тіла.  Ну     нічого    з    ранку     я    поїду    за   ліками  та     Сніжинка     відчує     наскільки    я     її    хочу.    І  відпрацює    моє     приниження.   А     як   саме     вона    це  робитиме    я   вже    скільки   разів    і    в    таких    позах  прокрутив    в    голові,    що  одною    ночі    буде     мало.   Посмішка    посилилася    у    мене   на    вустах.    Від    розуміння   що    можливо    вже     сьогодні   нам     таки    знадобляться    ті  «іграшки»,     що     я    привіз   з  собою.    Одну    з    них    я   до  речі    використаю    прямо   зараз.     А     саме    наручники.  Насмішка     долі    вони    з  рожевим    пучком.    Я    вже чітко   відчуваю   запах   вовчиці,  що    оговталася   від   моїх   уколів   тож   залишати  її   одну  небезпечно.   Добре   що   я  перестрахування   і   таки  з’ясував    все     що   міг   про   ту  матусю.    Я    навіть   не   уявляв,  що    це    так    легко   буде  зробити.    Я    думав,    що   вона. набагато    розумніша,   але   ні   за   допомогою    кількох    програм   я     вичислив    з     якого  комп’ютера    мені        повідомлення     і    яке    ж   було  моє    здивування   коли   я   заради    приколу   перевірив   чи  відкрита    у   неї    віддалений  доступ    і   він   вияснився  доступний.    Та   матуся   або  дурна    до    всього    що  стосуватися    комп’ютерних  технологій,   або   занадто   самовпевнена.     І     ось    я   вже знаю    хто     вона     і    як   її   звати.    І    завдяки     цій   інформації      матиму   змогу  отримати     ліки     швидко,   а  головне     якісні.    Мені    Сніжинка      потрібна     жива   і   здорова     їй    ще   мені   сина   народжувати.