Його Сніжинка - Горобчик-Кім
- Як ти мене дістала. Вічно через тебе проблеми. - кричала на мене Ольга.
- Як можна бути такою нікчемною. Кожен раз я маю прикривати твою дупу. Що там складного затягти хлопця в ліжко? – вона ще багато чого кричала і розкахувала руками. Я якраз прийшла до них після невдалої спроби спокусити Світозара. З ним було набагато складніше ніж з іншими. Всіх інших вдавалося спокушати швидше. Я не вперше допомагала матусі випробувати «парфуми істинності» Так вона їх називала. І доки ця навіжена росла саме я допомагала матусі. Я пам'ятаю, як мама її привела малу злякано. Їй тоді було три роки. Її батьки як і мої померли та матуся забрала нас з дитячого будинку. Але мене. вона забрала коли мені було шість, а Олю коли їй було три. У нас п’ять років різниці. Тож я добре пам’ятаю й аварію в якій загинула вся моя родина: мама, тато і маленький братик... і рік в дитячому будинку. Адже ніхто з рідних мене не захотів брати до себе я виявилася непотрібною родичкою. Пізніше я дізналася, що вони поділили майно батьків, а мені просто залишити в сиротинці. Матусі я сподобалася і вона мене забрала. Вона у мене свята. Вона хімік допомагає, знедоленим дітям, адже безплідна і не зможе народити свою дитину та одинока, адже кохала лише одного чоловіка, а він її покинув заради іншої. Істинної. Дурня якась ця істинність. Одна з причин чому мама забрала саме нас з Олею було ще те що ми вовки, а потрапили в сиротинець до людей. І я навіть не уявляю як би нам жилося серед людей особливо коли ми почали перекидатися на вовків. Під монотоні крики та звинувачування Олі я пригадувала далі. Всі обов'язки по догляду за нею лягли на мене, адже матуся пропадала на роботі в день, а вечорами проводила свої експерименти. Іноді я бачила поряд з матусею чоловіків. Але вони рідко приходили вдруге. Коли я виросла то стала їй допомогти з тими парфумами. Але ефект був не довгий. Іноді об’єкти експерименту навіть божеволіли. Через такі випадки нам доводилося часто переїжджати іноді навіть в інші країни. Тому я багато де була. Благо вовків вистачало скрізь і матуся мала змогу продовжувати йти до своєї мрії вже з моєю допомогою. Але все не було ідеально до того моменту як матуся випадково не дізналася, що існують – монстр. Вище каста вовків. І удача була на нашому боці. Адже вони були молоді та холості. Тому ми почали збирати про них інформацію. І після аналізу всієї зібрано мною інформації матуся вирішила, що Оля дістанеться Тихону, а я Світозару. Яке ж було моє здивування коли виявилося, що Світозар зустрів істину та ще й нею виявиться Сніжана. За її родиною матуся стежила скільки я себе пам’ятаю. Ну як стежила завдяки її диво парфумам для неї це робили інші. А після того, як Оля спокусити Тихона і змогла брати його кров. Матуся взагалі вивела ліки проти істинності. І знову проводити перевірку цих ліків лягло на мої плечі. Доки Оля купалася в кохані одного Тихона я була змушена пригати з ліжка в ліжко, щоб перевірити дію ліків і довести їх до ідеалу. Спочатку вони мали побічний ефект, а саме втрату вовка. Тобто пару днів об’єкт відчував ейфорію через зустріч з істиною, а потім вовк гинув, а чоловік сходив з розуму. І спокусити можливо було лише вовка без істинної пари, а такий варіант не підходив матусі. З часом Тихон почав втрачати інтерес до Олі та йому довилось вводить ліки теж. І це почало відображатися на його здоров’ї. Оля боялася про це нам говорити і я не знала в якому стані Тихон доки не побачила на власні очі. Вона підставила нас обох, а тепер хоче зробити мене крайньою через те що я не затягла в ліжко Світозара. Зараза. Вона кричала і кричала.... від її криків мене відволік дзвінок Дениса. Він справжня головний біль яка мене вже дістала. Він почав погрожувати мені і я вирішила йому дати ті ліки, хоча матуся, ще дозволу не давала. Нехай сам розгрібає наслідки, адже як тільки він введе Сніжані ліки у них лише доба, щоб насолодитися один одним, а потім її вовчиця помре, а Сніжана в найкращому випадку накладе на себе руки. Та й наплювати на неї це її родина вина, що матуся нещасна.
- Все? Заспокоїлася? Бери Тихона і вали назад у мене справи. - Оля закрила рота, хоча по виразу обличчя було видно, що вона незадоволена моїм наказом, але неслухатись мене права не мала. Занадто багато у мене на неї компромату. Тому наказала Тихону йти за нею вилетіла гучно хряпнувши дверима лабораторії. А я почала збиратися на зустріч з Денисом.
