Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
463 Книга Притч Соломонових 29: 23.
464 Ця пригода трапилася не із Симеоном, а з Рувимом, котрий переспав з наложницею свого батька Якова (див.: Перша книга Мойсеєва: Буття 35: 22) і був проклятий ним за це (див.: Перша книга Мойсеєва: Буття 49: 4).
465 Неточна цитата з Книги пророка Ісаї 5:1. Пор.: Воспого ннѣ во^/імв/ієнно/иХ п^снь.
466 Це - 534-ий малюнок зі збірки «Symbola et emblemata», який називається «Горлица со своими птенцами взираюгцая на убитаго самца» (підпис: "Нынѣ познаю, что есть любовь. Nunc scio, quid amor sit") [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. -С. 134-135]. Див. також малюнок № 639 «Горлица над лежагцим убитым самцом» (підпис: "Мою жизнь, а его смерть оплакиваю. Vitam meam, ejus que mortem plango") [там само. -
C. 160-161]. Горлиця віддавна була символом подружньої вірності [див., наприклад: Прокопович Ф. Натурфілософія, або Фізика // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. -Київ, 1980. - Т. 2. - С. 184].
467 Трохи неточна цитата з Першого соборного послання св. ап. Івана 4: 8, 16. Пор.: вгъ /ІЮВЫ єсть.
468 Див. прим. 64 до циклу «Сад божественных пѣсней».
469 Фразу "вся чиста чистым" узято з молитовних текстів [див., наприклад: Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 202 (друга пагін.)]. її джерелом є Послання св. ап. Павла до Тіта 1: 15. Пор.: Вса оу'вш чйстл чйстьі/иъ. Пор. з народними приказками: "Чистому все чисто" [Франко, № 27463]; "Чистому все чисто" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 126].
470 Фраза "предревняя богословія", очевидно, є перекладом лат. prisca theologia [коментар до цих понять див.: Erdmann Е. von. Unahnliche Ahnlichkeit. Die Onto-Poetik des ukrainischen Philosophen Hryhorij Skovoroda (1722-1794). - Koln; Weimar; Wien, 2005. -S. 116-123].
471 Книга Псалмів 101 (102): 28; Послання св. ап. Павла до євреїв 1: 12.
472 За часів Сковороди це було звичне уявлення. Наприклад, Михайло Ломоносов у своїй риториці писав: "...якщо грецьке ім'я Ѳеос, (Бог) походить від дієслова Ѳееіѵ (бігти), російське Бог від імені біг, німецьке Gott від дієслова geht, то можна напевно стверджувати, що стародавні греки, слов'яни та німці вважали за богів ті речі, які повсякчас перебувають у русі, тобто сонце, місяць, зірки або великі ріки" [Ломоносов М. В. Полное собрание сочинений. - Москва; Ленинград, 1952. - Т. 7: Труды по филологии. 1739-1758 гг. - С. 160]. До речі, така збіжність у потрактуванні етимології слова Бог дозволила Анастасії Ніженець стверджувати, що Сковорода знав риторику Ломоносова [див.: Ніженець А. На зламі двох світів. Розвідка про Г. С. Сковороду і Харківський колегіум. - Харків, 1970. -
С. 18]. Очевидно, так воно й було, оскільки курс риторики в Харківському колегіумі (принаймні з 1769 р.) читали за підручником Ломоносова [див.: ЛебедееА. Харьковский коллегиум как просветительный центр Слободской Украины до учреждения в Харькове университета // Чтения в Императорском Обществе истории и древностей российских при Московском университете. -1885. - Кн. 4 (окт.-дек.). - С. 70].
473 Див.: Перша книга Мойсеєва: Буття 19: 30-35.
474 Лотове п'янство та кровосумішку алегорично трактував іще Оріген (Про першооснови, IV, 9) [див.: Ориген. О началах. - Санкт-Петербург, 2007. - С. 317, 318]. Тим часом старі українські письменники тлумачили цей сюжет передовсім у буквальному сенсі [див., наприклад: Туптало Д. Слово на празденство явленія пречистыя іконы Пречистыя Владычицы нашея Богородицы и Приснодѣвы Марій в градв Казань // Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго: В 5 ч. - Москва, 1842. - Ч. 3. - С. 109; ТЦеглова С. Давні українські вірші про пияцтво // Науковий збірник Ленінградського товариства дослідників української історії, письменства та мови / За ред. В. Перетця.- Київ, 1929. - Кн. II. -
С. 84].
475 Книга пророка Малахїї 4: 2.
476 П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 32: 11.
477 Пісня над піснями 8: 6.
478 Пісня над піснями 5: 16.
479 Трохи неточна цитата з Першого соборного послання св. ап. Івана 4: 8, 16. Пор.: вгъ /ІЮВЫ єств.
480 Сковорода має на думці історію Самсона: СЗ оустъ /іввовві^ъ Й^а сей /иедъ (Книга Суддів 14: 9).
481 Парафраза Книги пророка Ісаї 49: 24. Пор.: Єдл вб^/иетъ кто СЗ йспо/ійнл кшрвкти;
482 Трохи неточна цитата з Книги пророка Ісаї 60: 16. Пор.: И й^ссеши /шекб й^вкшвъ.
483 Книга пророка Ісаї 14: 2.
484 Очевидно, Сковорода має на думці слова: склжйте намъ, клкш пбс/іе/иъ єго нл /И^сто єгш; (Перша книга царств 6: 2).
485 Євангелія від св. Марка 16:18.
486 Пісня над піснями 1: 3.
487 Пісня над піснями 5: 16.
488 Послання св. ап. Павла до римлян 14: 3.
489 Це - 654-ий малюнок зі збірки «Symbola et emblemata» під назвою «Купидон правит кораблем» (підпис: "Счастливо тв преплавают море, коими любовь управляет. При добром вѣтрѣ, благопріятное мореплаваніе. Quam bene navigant, quos amor dirigit") [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - C. 164-165].
490 Неточна цитата з Книги Притч Соломонових 4: 29. Пор.: Той же прЗвл сотворйтъ ТЄЧЄНЇА ТВОА.
491 Це - 721-ий малюнок зі збірки «Symbola et emblemata» під назвою «Купидон слѣпый на себв несет хромоногаго» (підпис: "У любягцих єдиная воля. Любягціеся должны имѣть токмо единое желаніе. Amantibus una voluntas") [Емвлемы и сѵмволы избранные. -Санкт-Петербург, 1788. - С. 182-183]. Сюжет про сліпця та хромця Сковорода подав у діалозі «Разговор пяти путников о истинном гцастіи
