Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

408 Парафраза Євангелії від св. Матвія 6: 33. Пор.: Ифйте же прежде цртвЇА бжїа й прлвды єгш.

409 Неточна цитата з Дій св. апостолів 3: 6. Пор.: среврл й улата н^сть oy /иенє.

410 Трохи неточна цитата з Книги Ісуса, сина Сирахового 51: ЗО. Пор.: Дад гдь а^ыкъ /ий

/И^дХ /ЙОГО, Й Т^/ИЪ BOC^Bd/ІЮ ЄГО.

411 Мабуть, це парафраза Другого послання св. ап. Павла до Тимофія 4: 8. Пор.: СОВ/1ГОД<)ЄТСА /ИН^ вѣнецъ.

412 Книга Ісуса, сина Сирахового 51: 18.

413 Книга Ісуса, сина Сирахового 51: 25.

414 Книга Ісуса, сина Сирахового 51: 20.

415 Книга Ісуса, сина Сирахового 51: 19.

416 Трохи неточна цитата з Книги Ісуса, сина Сирахового 51: 22. Пор.: предХсп^Анїе высть /ИЙ въ ней.

417 Трохи неточна цитата з Книги Ісуса, сина Сирахового 51: ЗО. Пор.: Даді гдь а^ыкъ /ий

/И^дХ /ЙОГО, Й Т^/ИЪ BOC^Bd/ІЮ ЄГО.

418 Книга пророка Ісаї 50: 4.

419 Пісня над піснями 4: 11.

420 Дії св. апостолів 2: 4.

421 Див.: до/іготХ во житїа й л%та жй^ни й /ийръ при/іожлтъ тевѣ (Книга Притч Соломонових 3: 2).

422 Див.: Древо живота єсть всѣ/иъ держлцш/ИСА є^ (Книга Притч Соломонових 3: 18).

423 Можливо, Сковорода має на думці слова: Нв/ієннХго в^рХ возвѣцметъ првный (Книга Притч Соломонових 12:17).

424 Очевидно, Сковорода має на думці слова: СЗ оучтъ є^ йс^бдитъ прлвдл (Книга Притч Соломонових 3: 16).

425 Можливо, Сковорода має на думці слова: ^отацли же /ийра во1}веселатса (Книга Притч Соломонових 12: 20).

426 Сковорода має на думці слова: Длжче СЗстойтъ вгъ СЗ нечестйвві^ъ, /ИО/ійтвві же првнві^ъ пос/іХішетъ (Книга Притч Соломонових 15: 29).

427 Сковорода має на думці слова: въ шХйи/Ь же єа богутство й слава (Книга Притч Соломонових 3: 16).

428 Неточна цитата з Книги Притч Соломонових 20: 29. Пор.: /Мпота (єств) гонві/иъ пре/иХдроств: слава же стЗрві/ИЪ сЬдйнві.

429 Див. прим. 65 до діалогу «БесВда 2-я, нареченная Observatorium. Specula. Еврейски: Сіон».

430 Сковорода має на думці слова: й се, Hd /іицві пХстбши ліслко йкш корындръ (Друга книга Мойсеєва: Вихід 16: 14).

431 Це - парафраза 1-ої строфи 11-ої пісні циклу «Сад божественных пѣсней». Пор.: "Нелзя бездны окіана горстью персти забросать. / Нелзя огненнаго стана скудной каплѣ прохлаждать. / Возможет ли в темной яскинѣ іулять орел. / Так, как в поднебесный край вилетѣв он отсель?"

432 Початок другої строфи 11-ої пісні циклу «Сад божественных пѣсней». Щоправда, Сковорода змінює тут розбивку на рядки та закінчення. Замість "плѣняет зрак очес" подає "мір сей весь".

433 Така опозиція малярства й літератури - дуже давня. її автором зазвичай уважають

грецького лірика й епіграматиста Симоніда Кеоського (556^68 pp. до н. е.). Принаймні Лессінг у своєму славетному трактаті «Лаокоон, або Про межі живопису і поезії» писав: "Блискуча антитеза грецького Вольтера, що живопис - німа поезія, а поезія -промовистий живопис, була, мабуть, не запозичена з підручника. То був влучний здогад, яких багато є в Симоніда..." [Лессінг Г.-Е. Мінна фон Барнгельм. Емілія Галотті. Лаокоон. -Київ, 1976. - С. 172]. Сковорода міг знати цю думку, скажімо, з Плутарха, котрий у трактаті «Як юнакові слухати поетичні твори» писав: "поезія - це озвучене малярство, а малярство - німа поезія" [Плутарх. Как юноше слушать поэтические произведения // Памятники поздней античной научно-художественной литературы II—V века. - Москва,

1964. - С. 16], або з курсів поетики (наприклад, Феофан Прокопович цитував її в п'ятому розділі другої книги свого курсу). Є також латинська приказка: "Poema loquens pictura est" [Вечные истины на вечной латыни. De verbo in verbum: Латинские изречения / Сост. С. Б. Барсов. - Москва, 2006. - С. 275]. Загалом беручи, ця думка була добре відома старим українським письменникам. Скажімо, Захарія Копистенський писав: "Которыи бовѣм рѣчи исторіи мова ушом прекладаєт, тыи маліованіє молчачеє очом показуєт" [Книга о вѣрѣ. - Київ, 1620. - С. 19 (друга пагін.); пор.: ТупталоД. Книга житій святых. - Київ, 1700. - Арк. 108]. А ось слова ііумена Скиту Манявського Феодосія: "Писаніє бо єсть... философ нВмый, который много разумѣст, а сказати людєм разумѣнных не может..." [Завѣт духовный в ієросхимонасєх Оеодосія...// Акты, относящиеся к истории Южнозападной Руси / Изд. А. П. Петрушевич. - Львов, 1868. - С. 85]. Крім того, варто пам'ятати також старовинний концепт "картина - це книга для неписьменних", до якого часто зверталися українські письменники [див., наприклад: Kalnofoyski А. ТЕратоиругц^а. -Kiiow, 1638. - S. 85]. При цьому, приміром, Дмитро Туптало, порівнюючи книгу та малярську картину, надавав перевагу останній: "...єсть живописноє художество

скорѣйшая, внятнВйшая и вразумителньйшая повѣсть, паче повѣсти книжныя" [Туптало Д. Розыск о расколнической брынской вѣрѣ. - Київ, 1748. - Арк. 22].

434 Пор.: "Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963.-С. 145].

435 Сковорода має на думці слова: Не одиціреннві/иъ во влсне/иъ пос/Г^довлвше ск^л^о/иъ ВаМЪ сЙ/iS Й пришествїе ГДа НЛШбГШ ІНС^І J(pTd, НО Ы/ИОВЙДЦВІ БвІвШЄ ВЄ/іЙчЄСТВЇА ОНЛГШ

(Друге соборне послання св. ап. Петра 1: 16).

436 Можливо, це парафраза Книги Ісуса, сина Сирахового 39: 26. Пор.: ничтоже єств дйвно пред нЙ/ИЪ.

437 Це - 302-ий малюнок зі збірки «Symbola et emblemata» під назвою «Соловей со своими птенцами» (підпис: "Дучшая есть родительская наука. Отцы суть лучшіе дВтям учители. Melior doctrina parentum") [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. -С. 76-77].

438 Можливо, це парафраза Книги пророка Осії 13: 9. Пор.: Въ погйве/іи твоей, інлк, кто по/ибжетъ тевѣ;

439