Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

289 Пор. з народною приказкою: "Наука срібло, а практика золото" [Франко, № 18331].

290 Схожа теза є, наприклад, в «Уставі» Антонія Великого: "Нічого не пропонуй комусь за правило, поки сам того не сповниш ділом. Найбільш потворним є заповідати іншому чинити те, чого сам не робиш..." [Ігор Ісіченко, архиеп. Монашество Давнього Єгипту. -Харків, 2002. - С. 101]. Пор., наприклад, із тезою Номоканона: "Аще ли же сам невѣжа єст и невоздержный, како иных добродВтели научит..." [Номоканон, си єст Законо-правилник. - Київ, 1629. - С. 1-2], або з думкою Антонія Радивиловського: "...гаснет свѣтилник без єлея, гаснет и наука без прикладного житія учителя" [Радивиловський А. Огородок Марій Богородицы. - Київ, 1676. - С. 882].

291 Сковорода має на думці слова: далть є^Х К/ігсчв дб/иХ дав'їдова (Книга пророка Ісаї 22: 22).

292 Книга пророка Ісаї 33: 6.

293 Книга пророка Ісаї 22: 22.

294 "Сребролюбіє", чи "лихоимство", у старій українській традиції трактували як "излишноє желаніє имѣти что" [Гізель І. Мир с Богом человѣку. - Київ, 1669. - С. 226]. Воно беззастережно прилучалось до низки смертних гріхів [див., наприклад: МогилаП. Собраніє краткія науки о артикулєх вѣры. - Почаїв, 1783. - Арк. 57]. Дехто стверджував, що "сребролюбіє" є "корѣнь всѣм злым" [Патерік, или Отечник Печерскій. - Київ, 1661. -Арк. 213 (зв.)], а "сребролюбец" - "паче всВх неправеднВйшій" [Максимовичі. Богомьісліє. -Чернігів, 1710. - Арк. 272 (зв.); пор.: Климовський С. О правосудію началствующих, правдВ и бодрости их // Барокова поезія Слобожанщини / Упорядкування, передмова, примітки та коментарі Леоніда Ушкалова. - Харків, 2002. - С. 111-112], бо цнота має за власне коріння "безсребріє" [БарановичЛ. Трубы словес проповѣдных. - Київ, 1674. - Арк. 60 (зв.)-61]. З огляду на це людям, "которыи до богатства прикладают сердца свой", не варто сподіватися на Царство Боже [див.: Радивиловський А. Вѣнец Христов. - Київ, 1688. -Арк. 116 (зв.)].

295 Пор.: тХне прЇАСте, тХне дудите. Не стажитє улата, ни среврл, ни /и^ди при поас^^ъ влши^ъ (Євангелія від св. Матвія 10: 8-9).

296 Євангелія від св. Матвія 6: 26.

297 Очевидно, Сковорода має на думці слова: вже сердца /иоегш, й члств /иоа, вже, во в^къ (Книга Псалмів 72 (73): 26).

298 Неточна цитата з Послання св. ап. Павла до филип'ян 3: 8. Пор.: всё^ъ штцієти^са, й В/И^Ьнакі вса о^/иетві ввіти, да J(pTd пришврАфХ.

299 Фраза /гЁто гдне прЇАТно зринає в Книзі пророка Ісаї 61: 2 та в Євангелії від св. Луки 4:19.

300 Трохи неточна цитата з Другого послання св. ап. Павла до коринтян 11: 27. Пор.: въ трХдѣ й пбдви^, во вд^ніи^ъ /инбжицегс, во алчві й жажди, въ пофенш^ъ /инбглфи, въ уимі й нлготѣ.

301 Це - варіація на тему "єдності суперечних речей", що бере свій початок від послання Горація «До Ікція» (І, 12, 19): "quid velit et possit rerum concordia discors". У перекладі Андрія Содомори: "Звідки ця єдність речей суперечних, яка її сила?" [Квінт Горацій Флакк. Твори / Переклад, передмова та примітки Андрія Содомори. - Київ, 1982. - С. 191].

302 Неточна цитата з Євангелії від св. Івана 18: 37. Пор.: ауъ нл сїе родй^сА й нл сїе пріидб^ъ въ /жръ, да свид^тє/іствХкі йстинХ.п

303 Парафраза Євангелії від св. Івана 4: 6. Пор.: Ійсъ же оутрХждсА СЗ пХтй, сЬдашє такт Hd йстбчнии/Ь.

304 Неточна цитата з Євангелії від св. Івана 4: 6. Пор.: ві (же) йкш ч^съ шестьш.

305 Парафраза Євангелії від св. Івана 4: 7. Пор.: Прїйде женл СЗ іамау'їн почерпати вбдХ.

306 Сковорода має на думці слова: Гла єй ійсъ: длждь /ий пйти (Євангелія від св. Івана 4: 7).

307 Див. розмову Ісуса із самарянкою про живу воду в Євангелії від св. Івана 4: 10-15.

308 Трохи неточна цитата з Книги пророка Ісаї 1: 16. Пор.: И^/Ивштєса, (й) чйсти вХдите.

309 Неточна цитата з Другої книги царств 23: 15. Пор.: кто Нііпойтъ /ИА водою;

310 Євангелія від св. Івана 4: 31.

311 Неточна цитата з Євангелії від св. Івана 4: 34. Пор.:/иое врлшно єсть, да сотворю вб/ік>

ПОС/МВІШГШ /ИА.

312 Фраза Ніірбдъ /инбгъ в^Ь/іш зринає в Другій книзі Ездри 8: 88.

313 Парафраза Євангелії від св. Луки 12: 13. Пор.: оучт/ію, рцьі врлтХ /И0Є/ИХ р^д^Ь/ійти со /МНОЮ достоанїє.

314 Євангелія від св. Луки 12: 14.

315 Це слова самого Сковороди.

316 Трохи неточна цитата з Євангелії від св. Луки 11: 27. Пор.: В/іжено чрево носйвшее та.

317 Парафраза Євангелії від св. Матвія 9: 33. Пор.: И дивЙішса народи, г/мгб/ік>фе, йкш

нико/ійже ЙвЙса такт во ій/іи.

318 Друга книга Мойсеєва: Вихід 3: 14.

319 Друга книга Мойсеєва: Вихід 4: 10.

320 Фраза гте чланїа зринає в Книзі Юдити 13: 13.

321 Фраза йспытлй севе зринає в Книзі Ісуса, сина Сирахового 18: 20.

322 Неточна цитата з Другої книги Мойсеєвої: Вихід 32: 34. Пор.: ннѣ же йдй, снйди й во^ведй люди.

323 Друга книга Мойсеєва: Вихід 4: 18.

324 Четверта книга Мойсеєва: Числа 12: 8.

325 П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 34:10.

326 П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 34: 7.

327 Заклик поклйтєса є в Книзі пророка Ісаї 46: 8, в Євангелії від св.