Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

250 Євангелія від св. Луки 11: 28.

251 Друга книга Мойсеєва: Вихід 20: 15.

252 Пор.: "Пильнуй, як ока"; "Бережи, як ока в лобі!"; "Доглядай, як ока!" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут,

А. Багмут. - Київ, 1963. - С. 259, 742].

253 Ріг достатку (лат. cornu соріае) - ріг кози німфи Амальтеї - годувальниці Зевса, наповнений квітами, фруктами та овочами; символ багатства. Ріг достатку є центральним елементом герба міста Харкова, що його було затверджено указом імператриці Катерини

II від 21 вересня 1781 р.

254 Цей мотив Сковорода розробляє в 1-ій пісні циклу «Сад божественных пѣсней». Пор.: "О грѣх-то смерть родит! живу смерть наводит. / Из смерти ад, душу жжет глад. / О смерть сія люта!"

255 Фразу не уауХмію взято з Послання св. ап. Павла до римлян 7: 15.

256 Див. прим. 13 до діалогу «Разглагол о древнем мірѣ».

257 Парафраза Третьої книги Мойсеєвої: Левит 1: 9. Пор.: єсть жертва, вона Б/МгоХ^нїа гдХ.

258 Цей мотив зринає в 30-ій поезії циклу «Сад божественных пѣсней». Пор.: "Не красна долготою, но красна добротою, / Как пѣснь, так и жизнь".

259 Книга Псалмів 15 (16): 11.

260 Див. прим. 65 до циклу «Басни Харьковскія».

261 Прикметник глупомудрый є відповідником гр. цсордаофоі;. Це грецьке слово Сковорода вживав у своїх листах.

262 Мабуть, Сковорода має тут на думці свідчення Діогена Лаерція (І, 69), начебто Хілон спитав колись Езопа, "чим займається Зевс, а Езоп відповів: 'Високе понижує, а низьке вивищує'" [Диоген Лазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. -Москва, 1979. - С. 84].

263 Парафраза Євангелії від св. Луки 17: 21. Пор.: цртвїе вжїе внХтрв васъ єств.

264 Євангелія від св. Луки 1: 33.

265 Можливо, це парафраза Першого послання св. ап. Павла до солунян 3: 12. Пор.: Влсъ же гдв да оу/инбжитъ.

266 Книга пророка Ісаї 62: 6.

267 Трохи неточна цитата з Книги пророка Ісаї 60: 8. Пор.: КГн сХтв, иже йкш шв/ілцві /ібТАТЪ, Й Йкш ГО/іХвїе СО ПТЄНЦВІ КО /ИН^;

268 Книга пророка Ісаї 60: 1-2.

269 Пор.: Перша книга Мойсеєва: Буття 24: 6; Друга книга Мойсеєва: Вихід 10: 28; 34: 12; П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 11: 16; 12: 13,19, ЗО; 15: 9; 24: 8.

270 Священними мовами в старовину називали грецьку, гебрейську та латинську.

271 Неточна цитата з Євангелії від св. Матвія 13: 52. Пор.: всакъ кнйжникъ, нлХчЙвса

ЦрТВЇКІ НВНО/ИХ.

272 Парафраза Книги пророка Аввакума 3: 19. Пор.: Гдв вгъ /иой тла /иоа.

273 Сам Сковорода добре знав філософію Стародавньої Греції та Риму. У своїх творах він покликався на Марка Аврелія, Анаксагора, Арістіппа, Арістотеля, Боеція, Демонакса, Діогена, Епікура, Зенона з Кітіона, Кратеса, Піррона, Піфагора, Платона, Плутарха, Сенеку, Сократа, Солона, Фалеса, Філона й Ціцерона. Як свідчить Михайло Ковалинський, Плутарх, Філон та Ціцерон входили до десятка улюблених письменників Сковороди. На відміну від переважної більшості українських авторів ХѴІІ-ХѴІІІ ст., котрі, хоч і розглядали поганську філософію як "другий Старий Заповіт", тобто як своєрідну "префіїурацію" євангельської правди, але поділяли Тертуліанове протиставлення Афін та Єрусалима, Сковорода засадничо врівнював стародавню поганську мудрість та Христову науку на підставі думки про безпочатковість істини [див.: УшкаловЛ. Григорій Сковорода і антична культура. - Харків, 1997].

274 Імена отців Церкви досить часто зринають і в творах самого Сковороди. Саме патристика могла бути джерелом цілої низки ідей Сковороди, зокрема "наслідування Христа", "обоження" (цю науку він міг знайти в Климента, Орігена, Григорія Назіанзина, Григорія Ниського, Василія Кесарійського, Макарія, Діонісія Ареопагітського, Авіустина, Максима Сповідника та інших), себепізнання, "внутрішньої людини", "анамнезису", "гесихїі"-"суботи", людського "різнопуття" тощо. Патристика була також джерелом таких важливих сковородинських образів, як серце (Климент, Оріген, Григорій Назіанзин, Діонісій Ареопагітський, Макарій Єгипетський, Авіустин), дзеркало (Григорій Ниський, Діонісій Ареопагітський), рослина чи внутрішнє око. Зрештою, як казав Дмитро Чижевський, "остаточно зрозуміти символіку Сковороди можна лише на Грунті символіки отців Церкви та барока" [Чижевський Д. Філософія Г. С. Сковороди / Підготовка тексту й переднє слово проф. Леоніда Ушкалова. - Харків, 2004. - С. 46].

275 Очевидно, це парафраза Євангелії від св. Матвія 2: 21. Пор.: прїйде въ ^єлілк Іи/ієвХ.

276 Назва Вивлеем означає "дом хлѣба" [див.: Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 379].

277 Книга Псалмів 121 (122): 1.

278 Сковорода має на думці слова: дрХже, клкш ешыъ єсй іІліш не й/ивш шд^Ьанїа врлчнл

(Євангелія від св. Матвія 22: 12).

279 Парафраза Книги Ісуса, сина Сирахового 31: 16. Пор.: не простирай рХкй й не гн^ЬтЙса

СЪ НЙ/ИЪ ВЪ СО/іЙ/ІО.

280 Неточна цитата з П'ятої книги Мойсеєвої: Повторення Закону 12: 25. Пор.: да влаго тевѣ вХдеТЪ Й СВІНШ/ИЪ ТВОИ/ИЪ по тевѣ во в^ки, ащ сотвориши се, еже довро й оугбдно єств пред ГДе/ИЪ ВГО/ИЪ ТВОИ/ИЪ.

281 Друге послання св. ап. Павла до Тимофія 2: 7.

282 Фразу/і^ствиціі оутвержденл нл уешй взято з Першої книги Мойсеєвої: Буття 28:12.

283 Парафраза Книги Притч Соломонових 8: 35. Пор.: йс^бди во /иой йс^бди животі, й о^готов/іаєтса ^от^нїе СЗ гда.

284 Неточна цитата з Книги пророка Єремії 12: 2. Пор.: влщ єси ты оуттъ й^ъ, далече же СЗ оутрбвъ й^ъ.

285 Книга пророка Єремії 5: 3.

286 Неточна цитата з Євангелії від св. Луки 3: 23. Пор.: И той вѣ ійсъ йкш /і^тъ ТрЙдеСАТВ.

287 Євангелія від св. Матвія 13: 52.

288